Рішення

від 08.11.2019 по справі 515/1074/19

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1074/19

Провадження № 2/515/1880/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

представника позивача - адвоката Давиденка К.В.

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2019 року ОСОБА_3 в особі свого представника пред`явив вказаний позов, посилаю- чись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спад- щина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,97 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Татар- бунарського району Одеської області, згідно державного акта на право приватної власності на зем- лю серії ІІІ -ОД в„– 049669 , виданого Татарбунарською райдержадміністрацією 09.12.2004 р. на ім`я ОСОБА_4 , акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010653500044. Земельну ділянку він має право успадкувати як спадкоємець першої черги за законом, як чоловік. Нотаріусом йому було відмовлено у оформленні спадщини зв`язку з тим, що він звернувся щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на всю земельну ділянку, а на час відкриття спадщини фактично було зареєстровано разом зі спадкодавцем ще двоє спадкоємців першої черги за законом - відповідачі по справі. У зв`язку з наведеним нотаріус може видати в бе- зспірному порядку свідоцтва про право на спадщину за законом лише на 1/3 частину зазначеної земельної ділянки.

Відповідачами у справі є рідні діти позивача та спадкодавця, хоча фактично були зареєстровані разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, але фактично не проживали за вказаною адре- сою разом з ними. Відповідачі багато років до смерті спадкодавця створили свої сім`ї та прожива- ють окремо, хоча залишилися зареєстрованими в будинку, а отже фактично не прийняли спадщи- ну. Крім того, за майже 10 років, що пройшли після смерті спадкодавця, відповідачі не зверталися до нотаріуса для прийняття спадщини. Зважаючи на те, що успадкувати земельну ділянку у нота- ріальному порядку він не має можливості, просив визнати за ним право власності на спадкове ма- йно.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розгля- нути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду надали заяви про роз- гляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали, відзиву на позов не подали.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.

Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають до- казуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добро- вільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по су- ті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З копій: паспорту серії НОМЕР_2 та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с.4,5) видно, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської об- ласті, 13.04.1972 р. він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 ..

Згідно копій свідоцтв про народження: серії НОМЕР_4 (а.с.8) та серії НОМЕР_5 (а. с.9), батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.6) підтверджується, що дружина позива- ча - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Одеса.

Як слідує з копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 049669 (а.с.10), ОСОБА_4 зазначена власником земельної ділянки площею 3,97 га, розташованої на те- риторії Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, цільове призначе- ння якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.12) вбачається, що вартість земельної ділянки площею 3,9683 га, для ведення товарного сільськогос- подарського виробництва, кадастровий номер якої 5125081900:01:001:0562, становить 143875,69 грн.

Згідно довідки Дмитрівської сільської ради № 529 від 17.04.2019 р. (а.с.7), ОСОБА_4 на день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 р. була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Крім померлої, в будинку за вказаною адресою зареєстровані слідую- чі особи: чоловік померлої - ОСОБА_3 , 1950 р. народження, син померлої - ОСОБА_2 , 1990 р. народження, дочка померлої - ОСОБА_1 , 1976 р. народження, та ОСОБА_6 , 1998 р. народжен- ня.

Відмова нотаріуса (а.с.13) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтва про право на спадщину за законом після дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з причин того, що на день смерті спадкодавця з нею проживали її дочка та син, які прийняли але не оформили свої спад- кові права. Таким чином, частки спадкоємців у спадковому майні дорівнюють по 1/3 частки кож- ному.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків /спадщини/ від фізи- чної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спад- кодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкода- вцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збе- реженням її цільового призначення, що визначено ч.1 ст.1225 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом в порядку першої черги після померлої дружини ОСОБА_4 , однак перешкодою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку є те, що на момент смерті спадкодавця разом з ним були зареєстровані їх діти, відповідачі у справі, але фактично не проживали разом зі спадкодавцем на момент її смерті, тому не можна вважати їх такими, що прийняли спадщину, крім того від- повідачі не заперечують проти визнання права власності на спадок за позивачем.

Отже, суд вважає, що за позивачем має бути визнано право власності на спадкову земельну ді- лянку, що залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217, 1225, 1261, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Дмитрів- ка Татарбунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , право влас- ності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,97 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Оде- ської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 0496 69, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження вїд 09.12.2004р. № 560/А-2004 на ім`я ОСОБА_4 , акт зареєстрова- но в книзі записів державних актів на парво приватної власності на землю за № 010653500044.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі- сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко