Постанова

від 11.11.2019 по справі 904/2883/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2883/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.,

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Черняк Ю.М., довіреність № 5 від 08.11.2019, представник,

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 , ухвалене суддею Манько Г.В., повний текст якого складений 06.09.2019, у справі №904/2883/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс", м. Апостолове Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", м. Кривий Ріг

про стягнення коштів 6709 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче - об`єднання "Ракурс" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" (далі - Відповідач) 6 709,00 грн. збитків, завданих втратою майна, придбаного позивачем на електронних торгах та яке було на зберіганні у відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/2883/19 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об"єднання "Ракурс", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, просить рішення суду від 03.09.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що підставою покладення на Відповідача відповідальності у виді відшкодування збитків є втрата прийнятих на зберігання активів, які з моменту складання акту про проведення електронних торгів є власністю Позивача.

Відповідач не мав законних підстав самостійно продавати залишене у нього на зберіганні майно та отримувати кошти на власний поточний рахунок. Кошти, сплачені Позивачем, були направлені органами ДВС в рахунок погашення боргів Відповідача в межах відкритого виконавчого провадження.

Отже, Відповідач, як зберігач придбаного Позивачем майна, допустив його втрату, тому саме він, а не орган ДВС і ДП "СЕТАМ" має відшкодувати вартість майна в повному обсязі.

Тому, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно визначився з характером спірних правовідносин та не застосував норми Закону України "Про виконавче провадження", ст. 950, 951 ЦК України та "Порядку реалізації арештованого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.

Відповідач, Акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", відзив на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2019 (суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об"єднання "Ракурс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/2883/19 через недоплату судового збору залишено без руху.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/2883/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.11.2019.

Представник АТ "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" (Відповідач) в судове засідання, призначене на 11.11.2019, не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення Відповідачу поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 4900076748069, направленим на адресу відповідача (зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а.с. 79-82) та повернутим органами зв`язку з посиланням "за закінченням встановленого строку зберігання".

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення "закінчення встановленого строку зберігання" , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення "у зв`язку з відсутністю адресата".

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Згідно з частиною 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.

В свою чергу, саме Відповідач не забезпечив участі представника (будь-якого, як в порядку самопредставництва, так і представника зі статусом адвоката). Отже, вказані обставини є суто суб`єктивними, які залежали виключно від волевиявлення Відповідача, тому не можуть бути визнані поважними.

Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.18 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зважаючи на належне повідомлення Відповідача про дату, час і місце судового засідання, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників сторін.

В судовому засіданні 11.11.2019 року Центральним апеляційним господарським судом були оголошені вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

19.01.18 державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено акт про проведення електронних торгів при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження (ЗВП №53034998), боржником якого являється Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет". В акті зазначено, що відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 15.01.2018 №311413 Державного підприємства "Сетам", переможцем визнано ТОВ "НВО "РАКУРС", ЄДРПОУ: 40170782, вул. Вокзальна, 5, м. Апостолове, 53800. Стартова ціна вищевказаного майна становила 3360 грн. Кінцева ціна реалізації склала 3360 грн., які у повному обсязі сплатив переможець електронних торгів за реєстраційним номером лоту 259544 - ТОВ "НВО "РАКУРС", ЄДРПОУ: 40170782, вул. Вокзальна, 5, м. Апостолове, 53800, з них: 3192 грн. на депозитний рахунок Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та 168 грн. гарантійного внеску Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України (а.с. 18).

24.04.2018 державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено акт про проведення електронних торгів при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження (ЗВП № 53034998), боржником якого являється Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет". В акті зазначено, що відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 22.01.2018 №319913 Державного підприємства "Сетам", переможцем визнано ТОВ "НВО "РАКУРС", ЄДРПОУ 40170782, вул. Вокзальна, 5, м. Апостолове, 53800. Стартова ціна вищевказаного майна становила 3349,00 грн. Кінцева ціна реалізації склала 3349,00 грн., які у повному обсязі сплатив переможець електронних торгів за реєстраційним номером лоту 260687 - ТОВ "НВО "РАКУРС", ЄДРПОУ: 40170782, вул. Вокзальна, 5, м. Апостолове, 53800, з них: 3181,55 грн. на депозитний рахунок Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління "СЕТАМ" Міністерства юстиції України (а.с. 19).

02.10.2018 позивач звернувся до відповідача з запитом на вивіз обладнання №322-01 в якому просив останнього погодити день та час вивезення обладнання з території інституту (а.с. 20).

Відповідачем у відповідь №2-06 від 11.10.18 на запит на адресу позивача направлено лист, яким просив надати список співробітників, обладнання та транспорт, яким необхідно надати доступ на територію інституту (а.с. 21).

Позивачем на адресу відповідача направлено запит №341-01 від 17.10.2018 на вивіз обладнання (а.с. 22).

Листом від 28.03.19 №496-01 позивач звернувся до відповідача з проханням погодження дати фактичної передачі активів, що перебувають у відповідача (а.с. 23).

Позивачем 05.06.19 направлено лист начальнику відділу примусового виконання рішень УДВС Головного ТУЮ Дніпропетровської області з проханням направити акт про встановлення відсутності на території АТ "НДПІ "Механобрчормет" описаного, арештованого та придбаного майна (а.с. 26).

У відповідь на лист орган ДВС надав копію акта державного виконавця від 29.10.18, складеного державним виконавцем Осельським Є.С. у присутності директора Відповідача та понятих. Відповідно до цього акта державний виконавець оглянув територію відповідача та встановив відсутність майна, що раніше було описано шляхом складання постанов про опис та арешт майна боржника та передано на відповідальне зберігання Акціонерному товариству "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" (а.с. 27).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що отримувачами грошових коштів позивача є Довгинцівський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та державне підприємство "СЕТАМ". Безпосередньо між позивачем та відповідачем, у відповідності до приписів ст. 11 Цивільного кодексу України, не виникли права та обов`язки щодо розпорядження грошовими коштами, що є предметом позову. Тому, безпосередньо державний виконавець є відповідальним за реалізацію та передачу реалізованого майна.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 526 ЦПК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням є невиконання такого зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом, зокрема - відшкодування збитків.

Частина 1 статті 936 ЦК України визначає договір зберігання як договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною і передати її у схоронності.

Відповідно до положень статті 950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Згідно зі ст. 951 ЦК України, збитки завдані втратою (нестачею) або пошкодженням речі відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - в розмірі її вартості.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам під розписку.

Згідно п. 8 розділу X "Порядку реалізації арештованого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

Відповідно до п. 9 розділу X "Порядку реалізації арештованого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, у разі зберігання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Відповідно до п. 10 розділу X "Порядку реалізації арештованого майна" переможець електронних торгів зобов`язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.

Відповідно до п. 5 розділу II "Передача майна на реалізацію" вищевказаного "Порядку реалізації арештованого майна", державний виконавець призначає зберігача майна у порядку статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись принципом забезпечення, схоронності та цілісності майна. Зберігачем може бути боржник. Зберігач зобов`язаний забезпечити належні умови зберігання майна відповідно до властивостей такого майна, санітарно-гігієнічних і протипожежних норм, його демонстрацію та передачу переможцю електронних торгів.

Вищевказані акти про проведення електронних торгів з реалізації арештованого рухомого майна в процедурі виконавчого провадження від 19.01.2018 та від 24.04.2018 є підставою для виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс" права власності на придбане майно. Примірники актів було направлено органом ДВС на адресу Відповідача, що підтверджується копіями листів державного виконавця Довгинцівського ВДВС міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області від 19.01.2018 №1125/9/13.10-16 та від 24.04.2018 №14388/9.

Придбане Позивачем арештоване майно перебувало на відповідальному зберіганні у Відповідача. Добровільно Відповідач, на чию адресу органами ДВС було направлено примірники Актів, майно у встановлені законом строки не передав, можливості оглянути його та переконатись у його наявності, схоронності та належному стані не надав, пояснень щодо недопуску до майна представників ТОВ НВО "Ракурс" не надав.

Позивачем від відділу примусового виконання рішень УДВС Головного ТУЮ Дніпропетровської області отримано копію акту державного виконавця від 29.10.2018, складеного державним виконавцем Осельським Є.О. на території Відповідача. Даним актом встановлено відсутність майна, що раніше було описано шляхом складання постанов про опис та арешт майна боржника та передано на відповідальне зберігання співробітнику Відповідача Толкачову К.Ф.

Таким чином, Відповідач допустив втрату майна, яке було придбано Позивачем та право власності на яке виникло після остаточного розрахунку за нього та складення акту про проведення електронних торгів з реалізації арештованого рухомого майна в процедурі виконавчого провадження.

Між Позивачем та Відповідачем дійсно не виникало прямих договірних відносин щодо придбання та зберігання даного майна.

В той же час, вказані активи були арештовані органами ДВС, описані шляхом складання постанов про опис та арешт майна боржника та передані на відповідальне зберігання Відповідачу.

Отже, обов`язок відповідача щодо збереження переданого йому на відповідальне збереження майна виник не на підставі договору, а на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та постанов про опис та арешт майна боржника.

Підставою покладення на Відповідача відповідальності у виді відшкодування збитків є втрата прийнятих на зберігання активів, які з моменту складання акту про проведення електронних торгів є власністю Позивача.

Відповідач не мав законних підстав самостійно продавати залишене у нього на зберіганні майно та отримувати кошти на власний поточний рахунок. Кошти, сплачені Позивачем, були направлені органами ДВС в рахунок погашення боргів Відповідача в межах відкритого виконавчого провадження.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що Відповідач, як зберігач придбаного Позивачем майна, допустив його втрату, тому саме він, а не орган ДВС і ДП "СЕТАМ" має відшкодувати вартість майна в повному обсязі.

Отже, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно визначився з характером спірних правовідносин та не застосував норми Закону України "Про виконавче провадження", ст. 950, 951 ЦК України та "Порядку реалізації арештованого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.

Враховуючи завдання збитків Відповідачем Позивачу внаслідок втрати майна, придбаного позивачем на електронних торгах та яке було на зберіганні у відповідача, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем жодних доказів, на спростування обставин, викладених у позовній заяві не надано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, у зв`язку з чим з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 2 881,50 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.

Оскільки загальна ціна позову становить 6 709,00 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/2883/19 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019 у справі №904/2883/19 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс", м. Апостолове Дніпропетровської області до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", м. Кривий Ріг про стягнення коштів 6 709,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", м. Кривий Ріг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ракурс", м. Апостолове Дніпропетровської області збитки в сумі 6 709,00 грн., судові витрати за подачу позовної заяви в розмірі 1 921,00 грн. та судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 881,50 грн.

Видачу відповідного наказу згідно зі ст.327 ГПК України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.11.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін