ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
01.10.2019 р. м. Ужгород Справа № 907/785/18
За позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача Ужанського національного природного парку, смт. Великий Березний
про стягнення 15 529 грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів ,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Сінкіна Е.В.
представники :
Позивача -
Відповідача - не з`явився
СУТЬ СПОРУ: Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Ужанського національного природного парку, смт. Великий Березний про стягнення 15 529 грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів.
Позивач просить задоволити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при проведені працівниками Державної екологічної інспекції у Закарпатській області у грудні 2016 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду Ужанським національним природним парком, виявлено ряд порушень норм Лісового кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про природо-заповідний фонд» , зокрема, виявлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту, за наслідками проведення якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду від 21.12.2016 року.
Відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області розрахунку згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» , розмір шкоди складає суму 15 529 грн.
З огляду на невідшкодування нанесених навколишньому природному середовищу та лісу збитків, покликаючись на положення Лісового кодексу України та природоохоронного законодавства, позивач просять стягнути з відповідача до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища суму 15 529 грн. за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів.
Відповідач відзивом на позовну заяву б/н від 26.02.2019 року проти позову заперечує та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування своїх заперечень щодо задоволення позовних вимог покликається на положення Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , Лісового кодексу України, ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України. При цьому вказує на те, що відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року, акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства. На думку відповідача, в акті перевірки, що є підставою для заявленого позову, не зазначено стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а також детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства, яке було вчинено відповідачем.
Вказує на те, що акт не містить також посилань конкретного місця розташування пошкоджених дерев до ступеня неприпинення росту, час, коли вказані позивачем дерева були пошкоджені. Також, посилається на те, що відповідно до п. 4.15. Порядку, до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб`єкта господарювання, що перевіряється. Проте до матеріалів справи, жодних документів, які б відображали обставини, викладені в акті перевірки, не надано.
Наголошує на тому, що акт перевірки від 22.12.2016 року не є достовірним та достатнім доказом, на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи, що можуть буті покладені в основу висновків про факт, обсяги вчинення правопорушення та осіб, які його вчиняли. Протиправність поведінки працівників чи посадових осіб відповідача і факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу є недоведеними. А тому, вважає, що з наведених матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між вибірковою санітарною рубкою та пошкодженням дерев за межами ділянки санітарної рубки, а також факт наявності вини саме у відповідача, у зв`язку з чим заявлена позивачем сума збитків у розмірі 15 529 грн. є не доведеною.
На спростування наведених відповідачем заперечень проти заявлених позовних вимог , позивач подав суду заперечення на відзив, якими заперечив твердження відповідача. Посилається на те, що 21.12.2016 року проведено планову перевірку відповідача та встановлено, що при веденні діяльності, відповідач не дотримується вимог природоохоронного законодавства щодо охорони та раціонального використання лісових ресурсів.
При цьому, під час здійснення планової перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на території Ужанського НПП встановлено пошкодження дерев до ступеня припинення росту; пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту. Виявлені порушення Ужанським НПП статей 16, 94 Лісового Кодексу України, знайшли своє відображення в акті перевірки. Наголошує на тому, що за наслідками виявлених порушень Держекоінспекцією 22.12.2016 доку складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд Ужанським НПП в межах території Ужанського НПП в розмірі 15 529 грн. Даний розрахунок здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру законодавства про природно-заповідний фонд» .
Разом з тим, відповідач, як лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив незаконне вирубування на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для вирубування дерев, не здійснив комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконного вирубування, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.
На думку позивача, матеріали справи містять докази, які стверджують наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме, протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Так, Ужанське НПП не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, чим допустив незаконну порубку на підпорядкованій йому територій, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів для їх усунення, внаслідок чого державі завдано матеріальної шкоди.
Крім того, позивач вказує на хибну позицію відповідача про те, що при проведенні перевірки Інспекція повинна керуватися Порядком організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, оскільки Розпорядженням Кабінету Міністрів України за № 169-р. від 10.03.2017 року наказ № 464 скасовано. При цьому, порядок здійснення перевірок суб`єктів господарювання визначає Закон України «Про загальні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .
Разом з тим, позивач наголошує, що акт перевірки містить чіткий, детальний опис виявлених при перевірці порушень (із зазначенням відповідного кварталу, виділу та лісництва) та конкретні посилання на нормативно-правові акти, вимоги які відповідачем порушено (стор. 17-18 акту перевірки).
Відповідач подав суду додаткові пояснення б/н від 25.03.2019 року (вх. № 02.3.1-07/7820/19 від 04.06.2019 року), якими заперечує заявлені позовні вимоги з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, а також з врахуванням того що відповідно до абзацу 3 п. 42 Постанови КМУ від 27.07.1995 року № 555 «Про затвердження санітарних правил в лісах України» (із змінами, внесеними згідно з Постановою KМУ № 756 від 26.10.2016 року), під час розробки лісосік не допускається пошкодження дерев до ступеня неприпинення їх росту на пологих і спадистих схилах - понад 8 відсотків, на стрімких схилах - понад 10 відсотків кількості залишених дерев.
Так, в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об`єктів природно заповідного фонду від 21.12.2016 року Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, зазначені наступні порушення: п. 3 розділу «Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду» . Квартал 11 виділ 25 Костринського ПНДВ вибіркова санітарна рубка на площі 4,0 га згідно лісорубного квитка серія 02 ЛКБ № 469077 від 03.10.2016 року. Виявлено пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту вздовж трелювального волоку породи бук діаметром дерев у корі біля шийки кореня 20 см. - 1 шт. та 24 см. - 1 шт.; п. 4 розділу «Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду» . Квартал 10 виділ 16 Жорнавського ПНДВ вибіркова санітарна рубка на площі 20,0 га згідно лісорубного квитка серія 02 НОМЕР_1 № 469078 від 03.10.2016 року. Виявлено пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту діаметром дерев у корі біля шийки кореня 40 см. - 1 шт. та 36 см. - 1 шт.; п. 9 розділу «Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду» . Квартал 21 виділ 26 Ново-Стужицького ПНДВ вибіркова санітарна рубка на площі 5,0 га згідно лісорубного квитка серія 02 НОМЕР_1 № 469076 від 03.10.2016 року. Виявлено пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту по межі лісосіки породи бук діаметром дерев у корі біля шийки кореня 28 см. - 1 шт. та породи ясен 32 см - 1 шт.
Вважає, що включення до Розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу на об`єктах природно-заповідного фонду Ужанським HПП в природно-заповідному фонді Ужанського HПП від 22.12.2016 року, вищезгаданих дерев, а саме, діаметром пня 20 см - 248 грн., 24 см - 423 грн., 36 см - 1 084 грн., 40 см - 1 337 грн., 28 см - 616 грн., 32 см - 836 грн. є не законним, оскільки станом на період проведення перевірки вже діяла норма Постанови КМУ від 27.07.1995 року № 555 «Про затвердження санітарних правил в лісах України» , за якою під час розробки лісосік не допускається пошкодження дерев до ступеня неприпинення їх росту на пологих і спадистих схилах - понад 8 відсотків, на стрімких схилах - понад 10 відсотків кількості залишених дерев.
При цьому, вказує на те, що відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат» від 22.10.2008 року № 929, за стрімкістю схили поділяються на: - пологі - 10 градусів і менше; - спадисті - 11-20 градусів; - стрімкі - 21-30 градусів на південних і 21-35 градусів на північних схилах; - дуже стрімкі - понад 30 градусів на південних і 35 градусів на північних схилах. За експозицією схили поділяються на: - південні, до яких належать також південно-східні, південно-західні та західні; - північні, до яких належать також північно-східні, північно-західні та східні. Відповідно до Проектів організації і розвитку лісового господарства Костринського, Жорнавського, Ново-Стужицького природоохоронних науково-дослідних відділень (таксаційні описи), Квартал 11 виділ 25 Костринського ПНДВ схил північно-східної експозиції 200 - спадистий схил; Квартал 10 виділ 16 Жорнавського ПНДВ схил північно-західної експозиції 250 - стрімкий схил; Квартал 21 виділ 26 Ново-Стужицького ПНДВ схил північно-західної експозиції 100 - пологий схил.
Наголошує на тому, що перераховані вище дерева пошкоджені до ступеня не припинення росту становлять менше ніж 8% та 10% кількості залишених дерев.
Позивач подав суду додаткові заперечення, якими заперечує твердження відповідача, викладені у додаткових поясненнях.
Вказує на те, що розрахунок здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» . При цьому, помилковим є посилання відповідача на Постанову КМУ № 929 від 22.10.2008 року «Про затвердження Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат» , так як відповідно до акту перевірки на території Ужанського НПП проводились вибіркові санітарні рубки, а не рубки головного користування.
Відповідно до постанови КМУ від 12.05.2007 року № 724 затверджено Правила поліпшення якісного стану лісів. Дані Правила визначають основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні. Рубки формування і оздоровлення лісів проводяться способами, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються для подальшого росту, виключають можливість негативного впливу на стан лісів та водоймищ, забезпечують поступове відтворення і формування лісів, близьких до природних, постійне підтримання стійкості деревостанів (п. 3 Правил поліпшення якісного стану лісів).
Відповідно до пункту 42.Санітарних правил в лісах України, під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема, за межами лісосік.
Відповідач в судове засідання по розгляду справи явку уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату проведення такого (поштове повідомлення долучено до матеріалів справи).
Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
суд встановив:
Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області у період з 01.12.2016 року по 21.12.2016 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду Ужанського національного природного парку, яка була проведена в присутності його представників, про що складено відповідний акт перевірки.
Вказаним актом було зафіксовано відсутність охоронних зобов`язань на частину території Ужанського НПП без вилучення від землекористувачів (землі сільських рад) погоджені головами сільських рад; пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту.
Враховуючи складений 21.12.2016 року акт перевірки, Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в результаті пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту, пошкодження дерев до ступеня росту, який складає 15 529 грн.
Несплата відповідачем суми 15 529 грн. збитків, нарахованих Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області за результатами проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства стала підставою звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної суми збитків із відповідача в примусовому порядку до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища на рахунки сільських рад, на території яких виявленні порушення, що стали причиною нарахування збитків.
До основних принципів охорони навколишнього природного середовища відповідно до ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" віднесено зокрема: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об`єктів і комплексів; компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Нормами ч. ч. 3, 4 ст. 17 Лісового кодексу України встановлено, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, тощо.
Приписами статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно положень ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані: забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров`я людей; забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; здійснювати відтворення лісів; забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; раціонально використовувати лісові ділянки.
Згідно положень ст. 86, 90 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Відповідно до ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку визначених законодавством України.
Вказане кореспондується і з положеннями ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» згідно яких підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Особливості застосування цивільно - правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
В даному випадку, факт пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 21.12.2016 року. Даний акт перевірки є чинним на час вирішення спору, відповідачем відомості, зазначені в акті та матеріалах перевірки, в установленому порядку належними і допустимими доказами не спростовані.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази оскарження вищезазначеного акту перевірки у встановленому законом порядку, а відтак, на час вирішення спору він є чинним, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані, контррозрахунок розміру шкоди відповідачем не подано.
Правильність нарахування збитків в загальному розмірі 15 529 грн. судом перевірено.
Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача суму 15 529 грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів.
Доказів відшкодування вказаної суми збитків відповідачем суду не подано, з огляду на що такі збитки підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі - 15 529 грн.
Крім того, вина заподіювача шкоди презюмується, тобто, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідачем не спростовано факту завдання шкоди.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку щодо наявності факту порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів.
Відповідачем не доведено, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території шляхом недопущення пошкодження дерев до ступеня припинення росту та пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту.
Аргументи відповідача, викладені у письмовому відзиві на позов, письмових поясненнях не заслуговують на увагу, оскільки в установленому порядку не підтверджені належними і допустимими доказами, а також спростовуються вищенаведеним.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги належним чином обґрунтовані законом, підтверджені матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не спростовані, тому підлягають до задоволення судом повністю.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 762 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Ужанського національного природного парку, Великоберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Незалежності, 7 (код ЄДРПОУ 30104729) до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища:
- на рахунок УК у В.Березн. р/с Загорбська, р/р НОМЕР_2 , назва банку одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку одержувача - 899998, код платежу - 24062100, ЄДРПОУ 37321477 суму 2 795 (Дві тисячі сімсот дев`яносто п`ять гривень) грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів;
- на рахунок УК у В.Березн. р/смт. В.Березн., р/р 33115331007038, назва банку одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку одержувача - 899998, код платежу - 24062100, ЄДРПОУ 37321477 суму 671 (Шістсот сімдесят одна гривня) грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів
- на рахунок УК у В.Березн. р/с Волосянка, р/р 33117331700041, назва банку одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку одержувача - 899998, код платежу - 24062100, ЄДРПОУ 37321477 суму 4 192 (Чотири тисячі сто дев`яносто дві гривні) грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів
- на рахунок УК у В.Березн. р/с Кострина, р/р НОМЕР_3 , назва банку одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку одержувача - 899998, код платежу - 24062100, ЄДРПОУ 37321477 суму 115 (Сто п`ятнадцять гривень) грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів
- на рахунок УК у В.Березн. р/с Стужиця, р/р 33112331007053, назва банку одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку одержувача - 899998, код платежу - 24062100, ЄДРПОУ 37321477 суму 7 756 (Сім тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень) грн. збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів.
3. Стягнути з Ужанського національного природного парку, Великоберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Незалежності, 7 (код ЄДРПОУ 30104729) на користь Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Швабська, 14 (код ЄДРПОУ 38015668) 1 762 (Одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення підписано 18.11.2019 року.
Суддя Пригара Л.І.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2019 |
Оприлюднено | 19.11.2019 |
Номер документу | 85714270 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Пригара Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні