Рішення

від 13.11.2019 по справі 910/12539/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2019Справа № 910/12539/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (вул. Соборна, буд.85, с.Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область, 07354, код ЄДРПОУ 31484879)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірьє Груп" (вул.Гната Юри буд. 20, м.Київ, 03148, код ЄДРПОУ 40501103)

про стягнення 59 899,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірьє Груп" про стягнення суми 51 347,18 грн основного боргу, 1 350,50 грн 3% річних, 7 201,67 грн інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1152 від 01.07.2016 щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою від 13.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 13.09.2019 була надіслана відповідачу 17.09.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул.Гната Юри буд. 20, м. Київ, 03148.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 24.09.2019 з приміткою: не значиться , що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 13.09.2019 на відповідному конверті.

Позивач ухвалу суду від 13.09.2019 отримав 25.09.2019.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогірьє Груп" (далі - Покупець) був укладений договір поставки №1152 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупця, Покупець зобов`язався прийняти і оплатити на умовах DDP (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) за адресою згідно з Додатком № 2 до даного Договору прокупцію торговельних марок Цар Хліб (далі - товар), згідно з замовленням Покупця та Товарно-супровідною документацією, які складають невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору (протокол узгодження розбіжностей), оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до частин першої і другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

На виконання умов зазначеного Договору, Постачальник виконав його умови і періодично здійснював поставки Покупцю хлібобулочної продукції згідно замовлень протягом дії Договору по 24.09.2018, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Враховуючи передбачену Договором відстрочку по оплаті поставленої продукції та систематичний характер поставки, Покупець повинен був оплатити товар до 25.10.2018.

Спір у справі виник з неналежного виконання Покупцем своїх зобов`язань за Договором, а саме, за твердженням позивача, відповідач не розрахувався за отриманий товар, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 59 899,35 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією №234 від 25.02.2019 про сплату заборгованості в розмірі 57 542,86 грн, про що свідчить, наявна у матеріалах справи належно засвідчена копія поштового конверту.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу обумовлений договором товар, але відповідач в свою чергу не розрахувався за отриманий товар, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 59 899,35 грн, з яких 51 347,18 грн сума основного боргу, 1 350,50 грн 3% річних, 7 201,67 грн інфляційних.

Враховуючи викладене та доданих до матеріалів справи позивачем належно засвідчених товарно-транспортних накладних, суд дійшов висновку щодо задоволення позовний вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 51 347,18 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 350,50 грн 3% річних та 7 201,67 грн інфляційних, які просить суд стягнути.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем суми 3% річних, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних розмірі 1 350,50 грн за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При перерахуванні суми боргу з урахуванням індексу інфляції, заявлених до стягнення позивачем з урахуванням визначеного періоду (з 25.10.2018 по 09.09.2019), суд зазначає про невірність розрахунку, тому приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних в цій частині, а саме у розмірі 2560,32 грн.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду письмового відзиву на позов та свого контррозрахунку суми позову, стверджувань позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірьє Груп" (вул.Гната Юри буд. 20, м.Київ, 03148, код ЄДРПОУ 40501103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (вул. Соборна, буд.85, с.Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область, 07354, код ЄДРПОУ 31484879) суму основного боргу у розмірі 51 347 (п`ятдесят одну тисячу триста сорок сім) грн 18 коп., 3% річних в розмірі 1 350 (одну тисячу триста п`ятдесят) грн 50 коп., інфляційних в розмірі 2 560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) грн 32 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1772 (одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн 15 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 18 . 11.2019

Суддя Н.І. Ягічева