Рішення

від 05.11.2019 по справі 910/8853/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/8853/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Гриль

до Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Гриль ОСОБА_4

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2

про визнання дій та бездіяльності формою зловживання правом, припинення зловживання правом

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача - Улибіна В.О. (адвокат);

від відповідача - Сурник В.М. (адвокат);

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явились;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явились.

В судовому засіданні 05.11.2019р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, представників сторін було повідомлено, що повне рішення буде складено 19.11.2019р.

СУТЬ СПОРУ:

8 липня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Гриль (позивач) надійшла позовна заява № 1ПЗ від 05.07.2019 року до Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Гриль" ОСОБА_4 (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Гриль ОСОБА_4, який володіє часткою у розмірі 34% статутного капіталу таким, що зловживає корпоративними правами;

- припинити зловживання корпоративними правами учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Гриль Шейнкер Олега Олександровича шляхом виключення ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Гриль з виплатою вартості частки у розмірі 34% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Гриль .

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Гриль , який володіє часткою у статутному капіталі в розмірі 34%, яка полягає в ухиленні та самоусуненні від виконання обов`язків учасника Товариства, внаслідок зловживання корпоративним правом на управління Товариством.

Представник відповідача надав суду пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечує, мотивуючи це тим, що участь відповідача в загальних зборах учасників товариства є його правом, а не обов`язком. Крім того, представник відповідача вказує, що відсутність відповідача на вказаних зборах не може перешкоджати прийняттю певних рішень, оскільки інші учасники товариства в сукупності володіють 66% статутного фонду товариства, що дозволяє їм приймати необхідні рішення.

Ухвалою Господарського суду міста від 24.07.2019р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.08.2019р., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В підготовчому засіданні 20.08.2019р. було оголошено перерву до 10.09.2019р.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

В підготовчому засіданні 10.09.2019р. було постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.10.2019р.

В судових засіданнях 01.10.2019р. та 15.10.2019р. оголошувались перерви.

В судовому засіданні 05.11.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.04.2019р. запис про реєстрацію ТОВ Євро Гриль було внесено 27.08.2014р.

26.08.2014р. загальними зборами товариства було затверджено його статут (протокол №1).

Відповідно до пунктів 1.1 та 7.3 статуту учасниками товариства є громадяни України:

ОСОБА_2 , розмір частки в статутному капіталі 33%;

ОСОБА_4 , розмір частки в статутному капіталі 34%

ОСОБА_1 , розмір частки в статутному капіталі 33%.

26.12.2018р., 29.01.2019р. та 09.04.2019р. було проведено загальні збори учасників ТОВ Євро Гриль , на яких були присутні учасники товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , загальна кількість голосів присутніх на вказаних зборах становила 66%, учасник товариства ОСОБА_4 був відсутнім на вказаних зборах (викладене підтверджується протоколами загальних зборів, копії яких містяться в матеріалах справи).

Позивач вказує, що така поведінка відповідача є зловживанням корпоративним правом, перешкоджанням діяльності товариства, зокрема, через неможливість прийняття статуту у новій редакції, а тому відповідач, як недобросовісний учасник, має бути виключений зі складу учасників товариства в судовому порядку.

Позивач відповідно до позовної заяви вказав про проведення загальних зборів учасників ТОВ Євро Гриль 06.11.2018р., проте не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що такі збори відбулись. Отже, суд вважає вказану обставину не доведеною позивачем.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Вказану правову позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі № 925/1265/16.

Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вказані висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018р. у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019р. у справі № 569/17272/15-ц.

Статтею 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із ст. 3 Закону України „Про господарські товариства" встановлено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю, згідно з ст. 4 цього Закону, створюється і діє на підставі статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Згідно з ст. 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 100 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства у випадках, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Відповідно до ст. 64 Закону України Про господарські товариства учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) участі у голосування не бере.

Виключення є санкцією за невиконання корпоративних обов`язків перед товариством.

Отже, виключення учасника товариства - є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов`язків, передбачених установчими документами або законом. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Частиною першою статті 58 Закону України Про господарські товариства , норми якої кореспондуються зі ст. 145 Цивільного кодексу України, визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена ст. 59 Закону України Про господарські товариства та ст. 145 Цивільного кодексу України, згідно з якими до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.

Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників) можуть вирішувати питання про виключення учасника з товариства по суті. Це питання за жодних обставин не може бути передане на вирішення виконавчому органу. Рішення про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю приймається товариством в особі вищого органу - загальних зборів учасників, а не учасниками як такими чи судом.

Пунктом 4.24. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" вказано, що під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним. У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника. Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Оскільки прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду, а суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення позову про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ Євро Гриль .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018р. у справі № 922/1590/17.

Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне:

Відповідно до пункту 4.1 статуту ТОВ Євро Гриль учасник, який систематично не виконує чи неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства на підставі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства.

Пунктом 24.4 статуту ТОВ Євро Гриль встановлено, що внесення змін і доповнень в статут проводиться за рішенням зборів учасників.

Згідно з пунктом 13.5 статуту ТОВ Євро Гриль загальні збори учасників вважаються повноваженими, якщо на їх засіданні присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Враховуючи присутність на загальних зборах позивача учасників, що володіють у сукупності 66% голосів, суд дійшов висновку про можливість прийняття на загальних зборах учасників ТОВ Євро Гриль 26.12.2018р., 29.01.2019р. та 09.04.2019р. рішень, вказаних у відповідних порядках денних.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави визнати відсутність відповідача на вказаних загальних зборах як дії чи бездіяльність, які перешкоджають досягненню цілей ТОВ Євро Гриль .

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє позивачу у вимозі про стягнення з відповідача судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.11.2019р.

Суддя О.В. Котков