Рішення

від 19.11.2019 по справі 910/12417/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/12417/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (вул. Володимирська, буд. 51-А, м. Київ, 01001) до Громадської організації Чорнобиль-Фенікс (вул. Комісара Рикова, буд. 5, кв. 47, м. Київ, 03148) про стягнення 2206,46 грн.,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації Чорнобиль-Фенікс , в якому просить суд стягнути з Громадської організації Чорнобиль-Фенікс на користь Комунального підприємства Київжитлоспецекплуатація борг в сумі 1943,47 грн., інфляційну складову боргу в сумі 18,77 грн., 3% річних в сумі 19,22 грн., пеню в сумі 225,00 грн. та понесені судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1916 від 18.09.2012 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 07.10.2019, про що свідчить реєстр поштовий відправлень (https://ukrposhta.ua/).

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Комісара Рикова, буд . 5, кв. 47, м. Київ , 03148) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано не було із відміткою поштового відділення інші причини , про що свідчить реєстр поштовий відправлень (https://ukrposhta.ua/).

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів. Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

18.09.2012 між Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (підприємство) та Громадською організацією Чорнобиль Фенікс (споживач) укладено договір № 1916 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів.

Предметом цього договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Юри Гната, 9 (п. 1.1. розділу 1 договору).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.3., 6.4. розділу 6 договору цей договір набуває чинності з 01.09.2012 та діє до 01.09.2013. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати фактично спожитих послуг за отриману теплову енергію та технічне обслуговування систем ЦО до моменту звільнення приміщення та передачі його за актом іншому споживачу (орендарю, власнику або балансоутримувачу приміщення). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

За умовами п.п. 2.2.1., 2.2.2. п. 2.2. розділу 2 договору підприємство зобов`язано розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону), в кількості та в обсягах, що відповідають технічній документації та площі, займаній споживачем (звернення-доручення); надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток № 1), проводити засобами дирекції як структурного підрозділу підприємства технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів згідно з доданою калькуляцією.

Згідно із зверненням-дорученням величина теплового навантаження за адресою: вул. Юри Гната, буд. 9 в м. Києві складає 2,6273 Гкал (до 01.09.2013).

Сторонами договору у Додатку № 1 до укладеного договору (Тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування тепломережі) погоджено орієнтовну вартість теплової енергії, мережної води (в т.ч. її хімічної обробки) у розмірі 2103,44 грн. до 01.09.2013.

Порядок розрахунків за теплову енергію сторонами погоджено у Додатку № 2 до договору № 1916 від 18.09.2012.

Споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у підприємства акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт. Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця (п.п. 2, 3 Додатку № 2 до договору № 1916 від 18.09.2012).

При виконані умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку, Положенням про Держенергоспоживнагляд, діючими правилами користування тепловою енергію, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1. розділу 2 договору).

Згідно із п.п. 3.1.7. п. 3.1. розділу 3 договору підприємство має право змінювати тарифи на теплову енергію згідно з розпорядженнями органу, який уповноважений встановлювати тарифи на теплову енергію, повідомивши про це споживача письмово.

На підставі постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії з 01.01.2014 встановлювалися на рівні 665,09 грн. (без ПДВ), з 01.04.2014 - 799,97 грн. (без ПДВ), з 01.06.2014 - 923,33 грн. (без ПДВ), з 01.12.2014 - 1105,38 грн. (без ПДВ), з 01.04.2015 - 1359,73 грн. (без ПДВ), з 01.03.2015 - 1576,91 грн. (без ПДВ), з 01.05.2015 - 1299,95 грн. (без ПДВ), з 01.11.2015 - 1252,83 грн. (без ПДВ), з 01.01.2016 - 1313,25 грн. (без ПДВ), з 01.02.2016 - 1292,17 грн. (без ПДВ), з 01.10.2016 - 1154,66 грн. (без ПДВ), з 24.02.2017 -1508,47 грн. (без ПДВ), з 08.07.2017 - 1534,67 грн. (без ПДВ), з 05.01.2018 - 1521,21 грн. (без ПДВ), з 01.01.2019 - 1511,41 грн. (без ПДВ), про що позивачем повідомлялося відповідача відповідними листами-повідомленнями.

Відповідно до п.п. 2.3.3. п. 2.3. розділу 2 договору споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатках № 1, 2 до цього договору.

Згідно із п.п. 2.3.7. п. 2.3. розділу 2 договору за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань споживач на користь підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

15.08.2019 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості у розмірі 2206,46 грн.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем умов договору та наявність заборгованості у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про теплопостачання", п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач зобов`язаний забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; у міжопалювальний період виконувати обов`язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено укладення між сторонами договору № 1916 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів, за умовами якого позивачем надавалися на користь відповідача послуги теплопостачання. На виконання умов укладеного між сторонами договору за період з січня по травень 2019 року позивачем були надані відповідачу послуги з теплопостачання та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, абонентських уводів за адресою: м.Київ, Юри Гната, буд.9 , що підтверджується відомостями обліку, обліковими картками та актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за січень - травень 2019 року. Факт отримання відповідачем у спірний період послуг з теплопостачання, технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, абонентських уводів та їх обсяг відповідачем не спростований.

Згідно наданого суду розрахунку за відповідачем наявна заборгованість за теплопостачання та технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, абонентських уводів за період січень-травень 2019 року у розмірі 1943,47 грн. Відповідачем належних доказів у спростування факту наявної заборгованості та належного виконання умов договору суду не надано у зв`язку з чим приймаючи до уваги поданий розрахунок заборгованості суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 1943,47 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 225,00 грн., 3 % річних в розмірі 19,22 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 18,77 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із п.п. 2.3.7. п. 2.3. розділу 2 договору за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань споживач на користь підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законодавчо кредитор має право вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повернення не тільки основного боргу, а й сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, які є фактично платою за користування боржником грошовими коштами кредитора за весь період прострочки виконання грошового зобов`язання, а також пені. Зазначені норми не обмежують права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується і після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача пені, 3% річних за період прострочення оплати заборгованості, а також інфляційних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Заперечень щодо вказаних нарахувань відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі 1921,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 176, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації Чорнобиль-Фенікс (вул. Комісара Рикова, буд. 5, кв. 47, м. Київ, 03148, ідентифікаційний номер 21657891) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (вул. Володимирська, буд. 51-А, м. Київ, 01001, ідентифікаційний номер 03366500) заборгованість у розмірі 1943 грн. 47 коп., пеню у розмірі 225 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 19 грн. 22 коп., інфляційні нарахування у розмірі 18 грн. 77 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп., а всього 4127 (чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 46 (сорок шість) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2019.

Суддя В.О.Демидов