Рішення

від 19.11.2019 по справі 910/12446/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/12446/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КИЙ АВІА КАРГО (вул. Дмитрівська, буд. 1, оф. 312, м. Київ, 01054) до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова компанія АЙСБЕРГ (вул. Каунаська, буд. 13, м. Київ, 02160) про стягнення 86710,83 грн.,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю КИЙ АВІА КАРГО , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова компанія АЙСБЕРГ , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова компанія АЙСБЕРГ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КИЙ АВІА КАРГО суму заборгованості за надані послуги в розмірі 78000,00 грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 8013,83 грн., 3% річних в розмірі 697,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 26.03.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір № 4321 транспортного експедирування з організації перевезення вантажу повітряним транспортом, відповідно до якого позивач зобов`язався за плату, за дорученням та за рахунок відповідача виконати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією міжнародних та внутрішніх перевезень повітряним транспортом. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання щодо організації перевезення вантажу в повному обсязі, про що 25.06.2019 складено акт наданих послуг. Загальна вартість послуг склала 160639,20 грн. Відповідачем не було виконано грошове зобов`язання вчасно, здійснено часткову оплату за надані позивачем послуги у розмірі 82639,20 грн. З метою виконання своїх зобов`язань по договору в повному обсязі відповідач зобов`язаний сплатити неоплачену частину платежу за надані послуги у розмірі 78000,00 грн., а також пеню у розмірі 8013,83 грн., 3 % річних у розмірі 697,00 грн., а всього 86710,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 07.10.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Каунаська, буд. 13, м. Київ, 02160) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримано, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів. Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

26.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю КИЙ АВІА КАРГО (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮКК АЙСБЕРГ (клієнт) укладено договір № 4321 транспортного експедирування з організації перевезення вантажу повітряним транспортом, за умовами якого експедитор зобов`язується за плату, за дорученням та за рахунок клієнта виконати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією міжнародних та внутрішніх перевезень повітряним транспортом.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 договору експедитор надає клієнту транспортно-експедиторські послуги з організації експортних, імпортних та транзитних вантажів клієнта повітряним транспортом.

Згідно із п.п. 3.1.-.3.3., 3.6. розділу 3 договору розмір плати експедитору за надані транспортно-експедиторські послуги по кожному окремому перевезенню погоджується сторонами у заявці. Клієнт здійснює оплату послуг експедитора на підставі виставленого рахунку на умовах 100% передплати. Оплата рахунків експедитора здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора. Відшкодування витрат експедитора, понесених в інтересах клієнта у зв`язку з виконанням цього договору, здійснюється клієнтом протягом трьох банківських днів з моменту отримання від експедитора рахунку та документів, що підтверджують такі втрати, в тому числі відповідно до п. 7.5. договору. Датою виконання клієнтом зобов`язання з оплати послуг та відшкодування витрат вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. розділу 2 договору експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські та інші супровідні послуги в порядку та обсязі, встановленому цим договором та додатками до нього, зокрема заявками.

Згідно із п.п. 2.3.3. п. 2.3. розділу 2 договору клієнт зобов`язаний своєчасно оплачувати послуги експедитора та відшкодовувати понесені ним витрати в результаті виконання цього договору, в порядку визначеному договором.

05.06.2019 позивачем та відповідачем оформлено заявку № 1 про погодження надання товарно-експедиторських послуг по перевезенню багажу за маршрутом Аеропорт Бориспіль-Аеропорт Ташкент та визначено вартість таких послуг експедирування на рівні 160639,20 грн. з ПДВ.

06.06.2019 позивачем до сплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру № 397 про сплату 160639,20 грн. в якості передплати за умовами договору.

За умовами п.п. 4.4., 4.9., 4.10. розділу 4 договору факт приймання вантажу для перевезення та передача його одержувачу фіксується учасниками процесу перевезення в авіаційній вантажній накладній (Air Waybill). Після завершення надання послуг за заявкою експедитор направляє клієнту поштовим листом або видає уповноваженій особі клієнта два примірники підписаного акту надання послуг та копію з авіаційної вантажної накладної, якою підтверджується факт доставки вантажу. Клієнт зобов`язаний протягом двох робочих днів підписати та повернути експедитору один примірник акту надання послуг, а у випадку наявності заперечень - у цей же строк підписати акт надання послуг з відміткою Із запереченнями , та повернути його листом з оголошеною цінністю з описом вкладення разом з письмовими обґрунтованими запереченнями або претензією, які розглядаються експедитором в порядку, передбаченому розділом 6 цього договору. Якщо протягом встановленого цим пунктом терміну, клієнт не надіслав експедитору підписаного акту надання послуг, послуги вважаються виконані належним чином та прийняті клієнтом в повному обсязі.

Факт приймання вантажу для перевезення та передача його одержувачу підтверджується авіаційною вантажною накладною від 05.06.2019.

25.06.2019 позивачем та відповідачем складено і підписано акт наданих послуг, відповідно до якого сторонами підтверджено факт надання послуг експедитором (транспортно-експедиційні послуги, міжнародне авіаперевезення вантажу) у розмірі 160639,20 грн. та прийняття таких послуг з боку клієнта.

26.06.2019 відповідачем, на виконання умов договору, перераховано на рахунок позивача суму коштів у розмірі 40639,20 грн., 10.07.2019 - 42000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача за період з 26.06.2019-26.06.2019 та з 10.07.2019-10.07.2019.

Відповідно до п.п. 5.1.1. п. 5.1. розділу 5 договору сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання та неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно із п. 5.3.1. п. 5.3. розділу 5 договору у випадку прострочення клієнтом оплати експедитору вартості послуг чи відшкодування витрат за цим договором клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем не здійснено повної оплати послуг транспортного експедирування з організації перевезення вантажу повітряним транспортом у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 1 ст. 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що 26.03.2019 сторонами укладено договір № 4321 транспортного експедирування з організації перевезення вантажу повітряним транспортом, за умовами якого позивачем здійснено на користь відповідача транспортно-експедиторські послуги пов`язані із авіаперевезенням вантажу на загальну суму 160639,20 грн. Факт надання позивачем вказаних послуг та їх прийняття відповідачем підтверджується актом наданих послуг від 25.06.2019, який підписано повноважними представниками сторін договору із скріпленням печаток позивача та відповідача. Вказаний факт відповідачем не спростовано. При цьому, відповідачем, на виконання умов договору щодо сплати наданих послуг, здійснено на користь позивача 26.06.2019 сплату коштів у розмірі 40639,20 грн., 10.07.2019 - 42000,00 грн., а всього 82639,20 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача. Таким чином, відповідачем не проведено оплати за надані послуги у розмірі 78000,00 грн. Належним доказів в підтвердження проведення повної оплати за договором стороною відповідача не надано.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, враховуючи порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині проведення повної оплати за надані послуги, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 78000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем до сплати відповідачу нараховано суму пені у розмірі 8013,83 грн. та 3% річних у розмірі 697,00 грн.

Нарахування пені та 3% річних здійснено позивачем з 12.06.2019-25.06.2019 (з урахуванням зобов`язань проведення оплати з боку клієнта та дату оплати першої частини вартості послуг), з 26.06.2019-09.07.2019 (з урахуванням оплати другої частини вартості послуг), з 10.07.2019-10.09.2019 (з урахуванням наявної заборгованості у розмірі 78000,00 грн.). Розмір пені складає 8013,83 грн., 3 % річних - 697,00 грн. Належних доказів у спростування даних відомостей відповідачем не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законодавчо кредитор має право вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повернення не тільки основного боргу, а й сплати пені та 3% річних. Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача пені, а також 3% річних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Заперечень щодо вказаних нарахувань відповідачем не надано.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі 1921,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору, на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова компанія АЙСБЕРГ (вул. Каунаська, буд. 13, м. Київ, 02160, ідентифікаційний код 40705520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КИЙ АВІА КАРГО (вул. Дмитрівська, буд. 1, оф. 312, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 31957289) заборгованість у розмірі 78000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 8013 грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 697 грн. 00 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп., а всього 88631 (вісімдесят вісім тисяч шістсот тридцять одну) грн. 83 (вісімдесят три) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2019.

Суддя: В.О.Демидов