Рішення

від 14.11.2019 по справі 911/2460/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2460/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикновобуд" (адреса: 08605, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 151, корп.1, н/ж приміщення 1001, код 35166863)

до Приватного акціонерного товариства "Гребінківський машинобудівний завод" (адреса: 08662, Київська обл., смт. Гребінка, вул. Білоцерківська, буд. 5, код 00371995)

про стягнення 296036,29 гривень

за участю представників:

позивача - Ярошенко О.О.;

відповідача - Мороз В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Хрещатикновобуд" (позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Гребінківський машинобудівний завод" (відповідач) про стягнення 296036,29 грн., з яких 159 999,99 грн. основного боргу, 55 294,25 грн. пені, 16 704,38 грн. 3% річних та 64 037,67 грн. інфляційних втрат.

Також позивач просив стягнути з відповідача 4 440,56 грн. судового збору та 61 013,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині здійснення розрахунків за договором будівельного підряду № 200416.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін задоволено; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено на 07.11.2019.

28.10.2019 до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити повністю в задоволення позовних вимог, застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог щодо стягнення пені, зменшити розмір заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти судові витрати на позивача.

07.11.2019 року через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів.

В судовому засіданні 07.11.2019 оголошено перерву до 14.11.2019.

12.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву № 451 від 08.11.2019, в якій просив суд стягнути з відповідача 26 730,96 грн. пені, 16 704,38 грн. 3% річних, 64 037,67 грн. інфляційних, 1921, 00 грн. судового збору та 30 506,50 грн. витрат на правову допомогу.

13.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заперечення на заяву позивача щодо розрахунку коштів до стягнення.

В судовому засіданні 14.11.2019 представник позивача підтримав подану заяву № 451 від 08.11.2019 та просив вважати її заявою про відмову від частини позовних вимог.

Розглянувши у судовому засіданні 14.11.2019 заяву позивача про відмову від частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 статті 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву про відмову від частини позовних вимог, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позовних вимог не суперечить законодавству України та не порушує права інших осіб. Також, судом встановлено, що від імені позивача вказана заява підписана представником Ярошенко Оленою Олексіївною, яка має повноваження на вчинення таких дій.

Наслідки відмови від позову, визначені статті 231 ГПК України, позивачу відомі та зрозумілі.

За таких обставин, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикновобуд" про відмову від частини позовних вимог підлягає прийняттю судом. Подальший розгляд справи постановлено здійснювати в межах позовних вимог, зазначений в заяві № 451 від 08.11.2019, а саме: про стягнення з відповідача 26 730,96 грн. пені, 16 704,38 грн. 3% річних, 64 037,67 грн. інфляційних, 1921, 00 грн. судового збору та 30 506,50 грн. витрат на правову допомогу.

Присутній в судовому засіданні 14.11.2019 представник позивача обґрунтував в усному порядку заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, з урахуванням заяви № 451 від 08.11.2019.

Представник відповідача заперечив проти позову, з підстав зазначених у відзиві та запереченні.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

14.11.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Гребінківський машинобудівний завод (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Хрещатикновобуд (Підрядник) укладено Договір будівельного підряду № 200416, відповідно до умов якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов`язується власними та/або залученим силами, засобами та матеріалами виконати і здати в обумовлений Договором термін комплекс робіт щодо будівництва об`єкту.

Розділом 4 Договору визначено, що порядок розрахунків по Договору визначається Доповненнями.

Остаточні розрахунки за виконані Підрядником роботи проводяться Генпідрядником в безготівковому порядку в національні валюті України шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Підрядника щомісячно до 10-го числа місяця, що слідує за звітним, згідно з Актами виконаних робіт, підписаними сторонами. Розмір коштів, що сплачуються на рахунок Підрядника за актами виконаних робіт, визначається як різниця між остаточною вартістю робіт і матеріалів (визначаються на підставі актів виконаних робіт) і сумою платежів, що були здійснені Генпідрядником на користь Підрядника.

На виконання умов договору позивачем було виконано робіт на загальну суму 2 876 125,37 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт.

Позивач стверджує, що відповідач станом на 10.05.2017 року не оплатив 886 131,33 грн. вартості робіт за квітень 2017.

Втім, як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснив авансовий платіж по даним актам ще в 2016 році. Станом на 10.05.2017 року неоплаченою залишилась частина у розмірі 159 999,99 грн. Погашення боргу відповідачем було здійснено лише 17.09.2019 року.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, про те, що ним було здійснено переплату за іншими актами виконаних робіт, оскільки платіжні доручення містять чітке призначення платежу, а умови договору не передбачають списання попередньої оплати за одними актами на погашення заборгованості за іншими.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути 26 730,96 грн. пені, 16 704,38 грн. 3% річних, 64 037,67 грн. інфляційних втрат.

Стосовно вимоги про стягнення 26 730,96 грн. пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Пунктом 3 частини першої статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 цього Кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже, аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Судом встановлено, що строк виконання зобов`язань у відповідача настав 10 травня 2017 року. Отже, перебіг позовної давності почався з цієї дати (дня, коли у кредитора виникло право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання). Кредитор звернувся до суду з вимогами про стягнення пені 03.10.2019 року. Відповідач заявив про застосування позовної давності.

Таким чином, до вимоги про стягнення пені у даному випадку застосовуються наслідки спливу позовної давності.

Щодо вимоги про стягнення 16 704,38 грн. 3% річних за період 10.05.2017 по 28.08.2019 та 64 037,67 грн. інфляційних втрат за період травень 2017-липень 2019, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача, нарахування 3% річних та інфляційних втрат ним здійснювалось на суму заборгованості 886 131,33 грн. Однак, як зазначалось вище, станом на 10.05.2017 року за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 159 999,99 грн.

Саме на дану заборгованість судом за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних в межах періодів, заявлених позивачем та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 11 059,73 грн. 3% річних та 36 110,23 інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикновобуд" підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 11 059,73 грн. 3% річних та 36 110,23 інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 30 506,50 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Втім, доказів понесення 30 506,50 грн. судових витрат на правову допомогу позивачем до суду не надано, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для покладення на відповідача зазначених сум.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Проте, частиною 3 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до поданої ТОВ "Хрещатикновобуд" заяви, відмова від позовної вимоги про стягнення 159 999,99 грн. основного боргу відбулась у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем даного боргу.

Таким чином, за розгляд спору про стягнення 207 169,95 грн. підлягає до сплати 3107,55 грн. судового збору.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1921,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Гребінківський машинобудівний завод" (адреса: 08662, Київська обл., смт. Гребінка, вул. Білоцерківська, буд. 5, код 00371995) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатикновобуд" (адреса: 08605, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 151, корп.1, н/ж приміщення 1001, код 35166863) - 11 059 (одинадцять тисяч п`ятдесят дев`ять) грн. 73 коп. 3% річних, 36 110 (тридцять шість тисяч сто десять) грн. 23 коп. інфляційних втрат та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.11.2019

Суддя Т.Д. Лилак