Рішення

від 19.11.2019 по справі 910/11087/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/11087/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Лайт Групп

до Акціонерне товариство Українська залізниця

про стягнення 101199,11 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 101199,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № УЗ/ЦЛ-18626/Ю від 12.11.2018 зобов`язання по оплаті отриманого товару, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції на загальну суму 101199,11 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.09.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 20.08.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/11087/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103050366255 отримав 13.09.2019 ухвалу суду від 06.09.2019 про відкриття провадження у справі № 910/11087/19.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Акціонерне товариство Українська залізниця не скористалось наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

02.10.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2019 було відкрито провадження у справі № 910/11598/19, спір у даній справі, на думку відповідача, виник з тих самих підстав та має той самий предмет, що і спір у справі № 910/11087/19. Відповідачем долучено до матеріалів справи копію ухвали суду від 30.08.2019 № 910/11598/19.

Як встановлено судом в ухвалі Господарського суду міста Києва від 30.08.2019, якою було відкрито провадження у справі № 910/11598/19, Товариство з обмеженою відповідальністю Смарт лайт групп звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 52659,60 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 20.11.2018 в частині здійснення оплати товару у встановлений договором строк, у зв`язку з чим позивачем за прострочення грошового зобов`язання нараховано пеню в сумі 30712,41 грн., 3% річних в сумі 5135,24 грн., інфляційних втрат в сумі 16811,95 грн. Копія позовної заяви у справі № 910/11598/19 відповідачем до клопотання не долучено.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що дане клопотання не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних причин.

Дійсно спір у справі № 910/11598/19 та № 910/11087/19 виник з однакових підстав, а саме, неналежне виконання зобов`язань відповідачем ( АТ Українська залізниця ) взятих на себе за договором № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 20.11.2018 укладеного з позивачем ( ТОВ Смарт лайт групп ).

Однак, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що справи № 910/11598/19 та № 910/11087/19 мають один і той же предмет, оскільки, заявлені до стягнення суми у обох справах є різними.

Отже, предмет спору у справі № 910/11087/19 є іншим ніж у справі № 910/11598/19, крім того, відповідачем не додано доказів, того що нараховані позивачем штрафні санкції були нараховані та заявлені позивачем до стягнення за однакові порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 20.11.2018 і за одні і ті ж періоди.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає клопотання, додане до матеріалів справи відповідачем, про залишення позову без розгляду необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими їх процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

12.11.2018 між філією Пасажирська компанія Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Смарт лайт групп (постачальник), за результатами проведення процедури закупівлі відкриті торги відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922 - VIII оголошення № UA- 2018- 09-14- 001757-c, було укладено договір поставки № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Відповідно до п. 4.1 договору, загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 811398,00 грн., крім того ПДВ 20% - 162279,60 грн., що разом становить 973677,60 грн.

Відповідно до п. 5.1. - 5.4. договору, постачальник здійснює поставку продукції на умовах DDP (поставка зі сплатою мита), пункт призначення: виробничий підрозділ вагонне депо станції Київ - Пасажирський філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул.. Уманська,6, м. Київ, 03049; виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо Львів філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Рудненська, 32, м. Львів, 79052; Виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо станції Одеса - головна філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Середньофонтанська, 26, м. Одеса, 65039; виробничий підрозділ Дніпровське пасажирське вагонне депо філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: просп. Сергія Мігоняна, 42б, м. Дніпро, 49064; виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо Харків - Сортувальний філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул. Велика Панасівська. 201, м. Харків, 61040, або інший підрозділ філії Пасажирська компанія , по території України вказаний в рознарядці замовника. Поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення поштою цінного листа з описом вкладення та направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти. Після отримання рознарядки по електронній пошті постачальник повинен протягом доби направити замовнику лист на електронну пошту замовника, що підтверджує отримання рознарядки, та повідомлення про готовність виконання рознарядки у зазначені терміни. Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника. Замовник не несе відповідальність за ненадання рознарядок, якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника. За необхідності, рознарядка може бути відкоригована замовником, про що обов`язково повідомляється постачальнику. Датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції замовником за адресою яка вказана в специфікації до договору, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною, довіреністю або актом прийому - передачі. Після готовності продукції до відвантаження, постачальник направляє замовнику факсом наступні документи: рахунок - фактуру; видаткову накладну або акт - приймання - передачі; документи, що підтверджують якість продукції, зазначені у п. 2.2. даного договору.

Відповідно до п. 6.1. - 6.3. договору, оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 30 календарних днів після дати поставки партії продукції та з дня підписання акту прийому - передачі, у відповідності з рахунком - фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2. та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства. Датою оплати вважається дата відправлення коштів замовником за банківськими реквізитами постачальника. Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складається і підписується уповноваженими особами.

Відповідно до п. 7.1. договору, приймання продукції замовником здійснюється на підставі підтвердження наступних документів: рахунку - фактури; видаткової накладної або акту приймання - передачі, підписаного представником постачальника, який замовник повинен підписати після прийняття продукції; податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимого чинного законодавства України; товарно-транспортної накладної (при наявності); документів, що підтверджують якість продукції, зазначених у п. 2.2. договору; пакувальних аркушів (при наявності). Відвантажувальні і платіжні документи повинні надаватись замовнику протягом 5 днів з моменту відвантаження продукції, але не пізніше другого числа місяця, наступного за місяцем в якому проводилось відвантаження продукції. Якщо постачальник не відправив своєчасне повідомлення про очікуване прибуття у відповідності з п. 5.4. або відправив його в термін менший ніж 10 календарних днів, замовник має право здійснювати приймання продукції з відстроченням дати оприбуткування що пов`язано з рівномірним завантаженням складу. При цьому постачальник не звільняється від сплати штрафних санкцій за порушення терміну постачання продукції, а замовник звільняється від штрафних санкцій за затримку приймання продукції у разі її прийняття впродовж 5 робочих днів. Постачальник відшкодовує замовнику всі збитки, понесені останнім у зв`язку з несвоєчасним представленням вищезазначених документів, або з приводу їх неправильного оформлення.

Відповідно до п. 13.6. договору, щомісячно, не пізніше 15 - го числа місяця наступного за звітним проводиться звірення стану взаєморозрахунків, шляхом складання відповідного акта, підписаного двома сторонами.

Відповідно до п. 13.7. договору, строк дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2018. Проте в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання.

Специфікацією № б/н до договору № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 12.11.2018 визначено кількість, найменування та вартість продукції, яку позивач мав поставити відповідачу за даним договором. Загальну вартість продукції визначено у розмірі 973677,60 грн. в т.ч. ПДВ.

13.12.2018 відповідачем було надіслано позивачу рознарядку № ПК - 7/736, відповідно до якої відповідач просив поставити продукцію до 31.12.2018.

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2018 до договору № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 12.11.2018 було продовжено строк дії договору до 31.03.2019. А також викладено п. 1.1 та 4.1. договору в такій редакції: постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації № 1, № 2, яка є невід`ємною частиною договору на умовах, що викладені у цьому договорі. Загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 973628,00 грн., крім того ПДВ 20% - 162279,60 грн., що разом становить 1168353,60 грн.

Специфікацією № 2 до договору № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 12.11.2018 визначено найменування, кількість та вартість продукції (194676,00 грн), яка мала бути поставлена Київ - Пасажирський філії Пасажирська компанія ПАТ Укрзалізниця , за адресою: вул.. Уманська,6, м. Київ, 03049; виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо Львів філії Пасажирська компанія АТ Укрзалізниця , за адресою: вул.. Рудненська, 32, м. Львів, 79052; Виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо станції Одеса - головна філії Пасажирська компанія АТ Укрзалізниця , за адресою: вул.. Середньофонтанська, 26 , м. Одеса, 65039; виробничий підрозділ Дніпровське пасажирське вагонне депо філії Пасажирська компанія АТ Укрзалізниця , за адресою: просп.. Сергія Мігоняна, 42б, м. Дніпро, 49064; виробничий підрозділ пасажирське вагонне депо Харків - Сортувальний філії Пасажирська компанія АТ Укрзалізниця , за адресою: вул.. Велика Панасівська. 201, м. Харків, 61040.

Відповідно до рознарядки від 26.02.2019 № ПК - 7/153 відповідач, відповідно до п. 5.2. договору № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 12.11.2018, визначив кількість продукції до відвантаження, а також місця призначення.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату товару № 371 від 28.12.2018 на суму 131352,00 грн, № 373 від 28.12.2018 на суму 223704,00 грн, № 374 від 28.12.2018 на суму 112766,40 грн, № 376 від 28.12.2018 на суму 75124,80 грн, № 378 від 28.12.2018 на суму 394312,80 грн № 30 від 25.03.2019 на суму 65880,00 грн, № 31 від 25.03.2019 на суму 31896,00 грн, № 29 від 25.03.2019 на суму 42720,00 грн, № 28 від 27.03.2019 на суму 50013,60 грн. Загальна вартість товару, згідно виставлених рахунків становить 1127769,60 грн

В підтвердження обставин щодо поставки позивачем відповідачу товару до матеріалів справи долучено видаткові накладні та податкові накладні з доказами їх подання та реєстрації в податкових органах. Видаткові накладні: № 368 від 28.12.2018 на суму 131352,00 грн (податкова накладна № 46 від 28.12.2018, доставлено до центрального рівня державної податкової служби України 10.01.2019), № 370 від 28.12.2018 на суму 223704,00 грн (податкова накладна № 48 від 28.12.2018, доставлено до центрального рівня державної податкової служби України 15.01.2019), № 371 від 28.12.2018 на суму 112766,40 грн (податкова накладна № 49 від 28.12.2018, доставлено до центрального рівня державної податкової служби України 10.01.2019), № 373 від 28.12.2018 на суму 75124,80 грн (податкова накладна № 51 від 28.12.2018, доставлено до центрального рівня державної податкової служби України 15.01.2019), № 375 від 28.12.2018 на суму 394312,80 грн (податкова накладна № 52 від 28.12.2018, доставлено до центрального рівня державної податкової служби України 10.01.2019). Згідно вищезазначених видаткових накладних було поставлено товар на суму 937260,00 грн. Видаткові накладні: № 32 від 25.03.2019 на суму 65880,00 грн (податкова накладна № 16 від 25.03.2019, доставлено до центрального рівня державної податкової служби України 12.04.2019), № 33 від 25.03.2019 на суму 31896,00 грн (податкова накладна № 17 від 25.03.2019, доставлено до центрального рівня державної податкової служби України 11.04.2019), № 31 від 26.03.2019 на суму 42720,00 грн (податкова накладна № 13 від 26.03.2019) № 30 від 27.03.2019 на суму 50013,60 грн (податкова накладна № 24 від 27.03.2019, доставлено до центрального рівня державної податкової служби України 11.04.2019). Згідно вищезазначених видаткових накладних було поставлено товар на суму 190509,60 грн. Видаткові накладні містять підписи та печатки сторін. Загальна вартість поставленого товару становить 1127769,60 грн.

Відповідно до актів приймання - передачі товару № СЛГ00000368, № СЛГ00000371, № СЛГ00000373, № СЛГ00000375 від 28.12.2018, № СЛГ00000032, № СЛГ00000033 від 25.03.2019, № СЛГ00000031 від 26.03.2019, № СЛГ00000030 від 27.03.2019 позивачем було поставлено а відповідачем прийнято товару на загальну суму 904065,60 грн. Акти приймання - передачі містять підписи та печатки сторін.

Позивачем до матеріалів справи додано претензію № 1 від 24.04.2019, якою позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості з оплати поставленого товару у загальному розмірі 937260,00 грн. в т.ч. ПДВ 156210,00 грн. Також, позивач даною претензією повідомив відповідача, про те, що ним були нараховані штрафні санкції, а саме, 3% річних у розмірі 6609,56 грн., втрат від інфляції у розмірі 22494,24 грн. та пені у розмірі 39750,10 грн та штраф у розмірі 65608,20 грн. Додатками до претензії позивачем було додано розрахунки пені, 3 % річних та втрат від інфляції. Претензія була направлена відповідачу 25.04.2019 (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Відповідно до звіту про дебетові і кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 ТОВ Смарт лайт групп 11.05.2019 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 468630,00 грн., 18.06.2019 грошові кошти у розмірі 262506,60 грн., 25.06.2019 грошові кошти у розмірі 190509,60 грн, 12.07.2019 грошові кошти у розмірі 206123,40 грн. Всього відповідачем було перераховано грошових коштів за договором № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 12.11.2018 на суму 1127769,60 грн. Позивач зазначив, що відповідач у повному обсязі оплатив вартість отриманого товару. Судом при розрахунку оплаченої суми були враховані платежі по оплаті рахунку № 371 від 28.12.2018 на загальну суму 131352,00 грн.

Отже матеріалами справи підтверджено, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1127769,60 грн і відповідачем вартість товару оплачена у повному обсязі. Вказані обставини визнаються позивачем у заявах по суті спору та не заперечуються відповідачем.

Згідно ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поставки № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 12.11.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № УЗ/ЦЛ-18626/Ю від 12.11.2018 зобов`язання по оплаті отриманого товару вчасно, в зв"язку з чим позивачем було розраховано штрафні санкції у загальному розмірі 101199,11 грн., які він просить стягнути в судовому порядку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 30 календарних днів після дати поставки партії продукції та з дня підписання акту прийому - передачі, у відповідності з рахунком - фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2. та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем відповідачу товару на загальну суму 1127769,60 за договором № УЗ/ЦЛ - 18626/Ю від 12.11.2018.

Отже грошові кошти у розмірі 937260,00 грн за товар, поставлений 28.12.2018, мали бути сплачені до 28.01.2019 включно; кошти за товар на суму 97776,00 грн, поставлений 25.03.2019, мали бути сплачені до 24.04.2019 включено; грошові кошти у розмірі 42720,00 грн. за товар, поставлений 26.03.2019, мали бути сплачені до 25.04.2019 включно; грошові кошти у розмірі 50013,60 грн. за товар, поставлений 27.03.2019, мали бути сплачені до 26.04.2019 включно.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Отже, відповідач є таким, що прострочив свої зобов`язання з оплати поставленої за договором № УЗ/ЦЛ-18626/Ю від 12.11.2018 продукції.

Таким чином, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору відповідач не здійснив оплату за поставлену відповідачем продукцію в строк, передбачений договором, тобто, не виконав свої зобов`язання належним чином.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов`язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною 1 статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.5. договору, в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення. При розрахунку пені постачальник враховує умови п. 6.5. даного договору, якщо випадки несвоєчасного постачання продукції мали місце.

Згідно розрахунку суду пеня за період з 29.01.2019 по 11.07.2019 є більшою, ніж розрахована позивачем. Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Отже сума пені, що підлягає стягненню становить 62682,28 грн., сума визначена позивачем в позовній заяві до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та вважає його необгурнтованим, оскільки, позивачем невірно визначено період нарахування пені. Згідно розрахунку суду сума пені за період з 29.01.2019 по 11.07.2019 становить 10591,27 грн і підлягає стягненню з відповідача у зазначеному розмірі.

Щодо втрат від інфляції, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України , не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Зазначене помилково не враховано позивачем при здійсненні розрахунку, як і те, що для нарахування інфляційних втрат необхідно, щоб прострочення виконання зобов`язання у місяці, в якому діє відповідний індекс інфляції, мало місце.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 № 904/7401/16.

Згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції, що підлягає стягненню з відповідача становить 23963,26 грн.

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідач не скористався правом наданим йому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву не надав, доказів в спростування наведених позивачем обставин до суду подано не було.

Щодо вимог позивача покласти на відповідачу суму витрат на правову допомогу у розмірі 9500,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Смарт лайт групп (замовник) та Александровою Д.С. (адвокат,виконавець) було укладено договір № б/н про надання правової допомоги, згідно якого виконавець зобов`язується надавати правову допомогу замовнику, у відповідності до умов даного договору, а замовник зобов`язується прийняти послуг та оплатити їх. Під час укладення договору сторони керуються, зокрема, ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність , правилами адвокатської етики та іншими нормативно - правовим актам, що є чинними на території України. Відповідно до п. 4.1. - 5.1. договору, замовник виплачує виконавцю гонорар, який обраховується виходячи з обсягу та вартості наданої правової допомоги, що визначається за домовленістю сторін. За домовленістю сторін вартість години роботи виконавця має складати не менше ніж 950 грн. за годину. Витрати виконавця відшкодовуються ним із гонорару, що виплачується замовником. Замовник на підставі виставленого виконавцем рахунку сплачує виконавцю гонорар в безготівковому порядку на його розрахунковий рахунок протягом 15 днів з моменту підписання акта здачі - приймання послуг. Згідно з п. 6.1. - 6.3. договору, виконавець зобов`язується розпочати обслуговування замовника з моменту підписання даного договору. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Якщо жодна із сторін з один місяць до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, дія договору автоматично продовжується на наступні 12 місяців без складення додаткової угоди до договору. Договір може бути розірваний за домовленістю сторін, за умови повного проведення взаєморозрахунків. Відповідно до п. 7.1. - 7.2. договору, здача - приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом здачі - приймання в місці знаходження виконавця. Послуги надаються замовнику в письмовій або усній формі.

Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг № 1 від 09.08.2019 до договору про надання правової допомоги № б/н від 01.08.2019, складеного Александровою Д.С. ( адвокат) та ТОВ Смарт лайт групп ( клієнт) про те, що на підставі вказаного вище договору адвокатом були надані наступні види правової допомоги, а саме : 1) аналіз судової практики з питання подання позову про стягнення заборгованості та неустойки за договором поставки ( кількість годин : 2 , вартість : 1900,00 грн.) 2) консультація клієнта з приводу звернення до суду з позовною заявою до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA806020/2019/000334/2, UA 806020/2019/000335/2 віл 15.05.2019 та карток відмови Полтавської митниці ДФС в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806020/2019/00604, № UA806020/2019/00603 ( кількість годин : 2 , вартість : 1900,00 грн.) 3) складання позовної заяви ( кількість годин: 6, вартість: 5700). Даний акт містить підписи та печатки сторін.

Відповідно до звіту про надання правової допомоги № б/н від 09.08.2019 Александрова Д.С. ( адвокат) надала правову допомогу ТОВ Смарт лайт групп ( клієнт), а саме : 1) консультування клієнта з приводу звернення до суду з позовною заявою до АТ Українська залізниця в особі філії Пасажирська компанія , про стягнення компенсаційних виплат та штрафних санкцій за договором постачання. Опрацювання, аналіз та доведення до відома клієнта останньої судової практики з подібних питань. Час надання правової допомоги становить 2 години; 2) складання позовної заяви про стягнення компенсаційних виплат та штрафних санкцій за договором постачання. Час надання правової допомоги становить 6 годин; 3) збирання доказів, формування позовної заяви, виготовлення копій та подання позову до суду. Час надання правової допомоги становить 2 години. Відповідно до звіту клієнт не має претензій до адвоката з приводу повноти та вчасності надання правової допомоги зазначеної у цьому звіті. Звіт містить підписи та печатки сторін.

Відповідно до платіжного доручення № 4087 від 09.08.2019 ТОВ Смарт лайт групп перерахувало на рахунок Александрової Д.С. ( адвокат) грошові кошти у розмірі 9500,00 грн. Призначення платежу: Оплата за юридичні послуги згідно договору від 01.08.2019 р без ПДВ .

У матеріалах справи міститься ордер серії ПТ № 131190 від 09.08.19 на надання правової допомоги на представництво інтересів позивача адвокатом Александровою Д.С.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.11.2018 р. по справі №910/23210/17.

Суд відзначає, що з поданих позивачем документів не вбачається надання в рамках даної справи послуг адвоката на суму 9500,00 грн.

Згідно умов договору про надання правової допомоги від 01.08.2019 обставини щодо надання правової допомоги підтверджуються актом здачі-приймання наданих послуг. Крім того, з договору вбачається, що він укладений не тільки для надання правової допомоги в рамках даної справи, а передбачає юридичне обслуговування позивача ( втому числі і з інших питань, чи справ). З акту приймання передачі наданих послуг № 1 від 09.08.2019 не вбачається, що надані адвокатом послуги були надані саме в рамках спору, що є предметом розгляду у справі № 910/11087/19, оскільки п. 1 акту стосується послуг з аналізу судової практики з питань подання позову про стягнення заборгованості та неустойки за договором поставки, однак з вказаного пункту не вбачається, що він стосується саме правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки, станом на день підписання акту сума заборгованості була сплачена у повному обсязі, а позовні вимоги в рамках даної справи заявлені про стягнення неустойки (пені), втрат від інфляції та 3% річних. З огляду на вищезазначене належними та допустимими доказами не доведено, що надання послуг, визначених в п. 1 акту, було здійснено в рамках спору між позивачем та відповідачем, що наразі є предметом розгляду у справі № 910/11087/19. Щодо п. 2 акту, то він стосується податкових правовідносин і в будь-якому випадку не підтверджує надання послуг з правової допомоги в рамках даної справи. Щодо п. 3 акту, який передбачає складання позовної заяви, суд також не вбачає, що акт № 1 від 09.08.2019 підтверджує обставини щодо складання позовної заяви щодо спору, який є предметом розгляду у справі № 910/11087/19.

Долучений до матеріалів справи звіт про надання правової допомоги від 09.08.2019, то він не є належним та допустимим доказом надання правової допомоги, оскільки, договором сторони передбачили, підтвердження обставин щодо надання правової допомоги саме актом, а не звітом.

Також платіжне доручення № 4087 від 09.08.2019 на суму 9500,00 грн підтверджує оплату вартості наданих послуг з правової допомоги за договором від 01.08.2019, який передбачає загальне юридичне обслуговування, а тому в сукупності з усіма долученими до матеріалів справи доказами не підтверджує оплату правової допомоги саме щодо спору між позивачем та відповідачем, який є предметом розгляду у даній справі.

З огляду на вищезазначене та долучені до матеріалів справи докази, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 9500,00 грн, в зв`язку з не доведенням їх понесення позивачем в рамках спору, що є предметом розгляду у справі № 910/11087/19.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України правом, відзив на позовну заяву не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до суду подано ним не було.

Отже вимоги позивача визнаються судом повністю обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню частковому задоволенню.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Лайт Групп (місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул.. Шевченка, будинок 121-А, код ЄДРПОУ 38875234) 23963 (двадцять три тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 26 коп. втрат від інфляції, 10591 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто одна) грн. 27 коп. 3% річних, 62682 (шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 28 коп. пені, 1845 (одна тисяча вісімсот сорок п`ять) грн. 79 коп. судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 6,70 грн, втрат від інфляції у розмірі 3955,60 грн - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Усатенко І.В.