Ухвала

від 19.11.2019 по справі 911/2400/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.11.2019Справа № 911/2400/19

Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Транс-Інвест" про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Логіком Сервіс" заборгованості за надані послуги відповідно до заявки-договору від 24 січня 2019 року № U90117027 у розмірі 15 250,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 2 900,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Транс-Інвест" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Логіком Сервіс" заборгованості за надані послуги відповідно до заявки-договору від 24 січня 2019 року № U90117027 у розмірі 15 250,00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2 900,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15 жовтня 2019 року матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Транс-Інвест" про видачу судового наказу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищенаведену заяву було передано на розгляд судді Павленку Є.В.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за вимогою про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2 900,00 грн., з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З вищевикладеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Логіком Сервіс" витрат на правову допомогу за укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Галичина-Транс-Інвест" та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем договором про правову допомогу від 16 вересня 2019 року суперечить самій суті наказного провадження, оскільки договір не є укладеним між заявником та боржником, а також не може свідчити про наявність у боржника неоспорюваної заборгованості за таким правочином.

У свою чергу, нормами процесуального закону не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості та витрат зі сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, що вбачається з наступного.

Частиною 1 статті 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів частини 2 статті 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Водночас розділ ІІ ГПК України, що регулює наказне провадження у господарському судочинстві, не передбачає подання будь-якої заяви по суті спору, що унеможливлює подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Крім того, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, а також беручи до уваги приписи статей 126, 129 ГПК України, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, що суперечить положенням частини 1 статті 13 ГПК України.

Слід також зазначити, що нормами ГПК України не передбачено розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору, в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні. Наведені обставини свідчать про те, що заявлена заявником вимога щодо стягнення з боржника витрат на правову допомогу у розмірі 2 900,00 грн. не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

Пунктом 3 частини 1 статті 152 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За приписами частини 3 статті 152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 152, 154, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Галичина-Транс-Інвест" у видачі судового наказу за вимогою до товариства з обмеженою відповідальністю "Логіком Сервіс" про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2 900,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 19 листопада 2019 року

Суддя Є.В. Павленко