Ухвала

від 13.11.2019 по справі 922/2157/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"13" листопада 2019 р.Справа № 922/2157/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області (84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Румянцева, б. 4-а) в інтересах держави, в особі : 1) Міністерства охорони здоров`я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, б. 7; код ЄДРПОУ: 00012925) 2) Державного закладу Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (юридична адреса: 84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, б. 27 р; фактична адреса: 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, б. 39; код ЄДРПОУ: 02010698) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські освітні послуги" (61019, м. Харків, вул. Катаєва, б. 13, кв. 9; код ЄДРПОУ: 37458011) про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг за участю представників:

прокурор - Полякова С.О., посвідчення №048615 від 10.11.2017;

Міністерства охорони здоров`я України - не з`явився;

Державного закладу Донецького національного медичного університету ім. М. Горького - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2019 року заступник керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України та Державного закладу Донецького національного медичного університету ім. М. Горького звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські освітні послуги", в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські освітні послуги" заборгованість за надані освітні послуги в сумі 673 225,28 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські освітні послуги" на користь прокуратури Донецької області судовий збір у розмірі 10 098,38 грн., сплачений за пред`явлення позовної заяви до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.09.2016 між Донецьким національним медичним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські освітні послуги" укладено договір про співпрацю щодо надання послуг іноземним громадянам на 2016-2021 навчальні роки, предметом якого є наступне: сторони за цим договором зобов`язуються спільно діяти з метою залучення іноземних громадян та надання їм освітніх послуг для здобуття вищої освіти в Донецькому національному університеті. В порушення пунктів 2.2.3, 5.1 - 5.3 договору замовником до 07.06.2019 не сплачено грошові кошти медичному університету за освітню послугу. Таким чином, загальна сума заборгованості на надання освітніх послуг складає 673 225,28 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2157/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 серпня 2019 року зупинено провадження у справі № 922/2157/19 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду по справі № 587/430/16-ц.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 06.11.2019.

06.11.2019 протокольною ухвалою господарського суду Харківської області відкладено підготовче засідання на 13.11.2019.

Прокурор у підготовчому засіданні 13.11.2019 підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник Міністерства охорони здоров`я України в підготовче засідання 13.11.2019 не з`явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений ухвалою-повідомленням від 06.11.2019. В поясненнях, наданих до господарського суду Харківської області представником Міністерства охорони здоров`я України, (вх.№19361 від 12.08.2019) зазначено про розгляд справи буз участі представника Міністерства охорони здоров`я України. В своїх поясненнях Міністерства охорони здоров`я України підтримало позовні вимоги з огляду на наступне. Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором сторони договору несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України. Тому, посилаючись на статті 509,526,530,610,629,907 Цивільного кодексу України, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Державного закладу Донецького національного медичного університету ім. М. Горького в підготовче засідання 13.11.2019 не з`явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений ухвалою-повідомленням від 06.11.2019. Разом з цим, через канцелярію господарського суду Харківської області надійшло клопотання виконуючого обов`язки ректора, першого проректора з науково-педагогичної роботи (вх.№20803 від 02.09.2019) про розгляд підготовчого засідання провести без участі представника Донецького національного медичного університету. Також повідомлено, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та прохання перейти до розгляду справи по суті.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські освітні послуги" в підготовче засідання 13.11.2019 не з`явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений ухвалою-повідомленням від 06.11.2019. Через канцелярію господарського суду Харківської області надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№27061 від 11.11.2019), в задоволенні якого протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2019 було відмовлено. Також через канцелярію господарського суду Харківської області представником відповідача були надані пояснення (вх.№25327 від 22.10.19, вх.№27060 від 11.11.2019), в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Відповідно до п.1.5 договору №1 про набір іноземних студентів, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.08.2017. Відповідно до умов договору №1 про набір іноземних студентів від 01.09.2016, обов`язком відповідача є набір іноземних громадян на навчання до Донецького національного медичного університету, забезпечення їх прибуття до університету до 31 грудня та оплата за перший курс навчання за період з 2016 по 2017 роки, яка проведена повністю відповідно до умов договору, що підтверджується самим позивачем. Отже, позовні вимоги про стягнення оплати з відповідача після закінчення строку дії договору №1 про набір іноземних студентів договору з 01.09.2017, на його думку, є незаконними та необґрунтованими.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

Суд приймає до уваги, що у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

За змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України зазначено про можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Окрім цього, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Суд відзначає, що така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) (далі по тексту - Рішення КСУ № 1-1/99), а саме: п. 5 встановлено, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Між тим, заступником керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області в позовній заяві не доведено, що Міністерство охорони здоров`я України та Донецький національний медичний університет не здійснюють або здійснюють неналежним чином свої повноваження, при цьому, обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Разом з тим, відповідно до пункту 4 Порядку організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України №1541 від 01.11.2013 організацію набору іноземців на навчання здійснюють:

1) навчальні заклади.

Навчальні заклади можуть залучати суб`єктів господарювання (резидентів та нерезидентів) на підставі укладених із навчальними закладами договорів щодо надання послуг з набору іноземців як кандидатів на навчання;

2) уповноважене МОН державне підприємство (далі - уповноважене державне підприємство).

Заявлену до стягнення суму коштів прокурор просить стягнути саме на рахунок Державного закладу Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, а не в дохід Державного бюджету України.

Суд відзначає, що при зверненні з даним позовом, прокурор не довів наявності інтересу держави у спірних правовідносинах, а також наявності підстав для звернення до суду з таким позовом саме в інтересах держави.

Посилання прокурора на ту обставину, що Міністерство охорони здоров`я України є органом управління, якому підпорядкований Університет та відповідно до законодавства здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Університету та за дотриманням Статуту Університету, такими підставами не є.

На переконання суду, спір знаходиться виключно у площині правовідносин 2-го позивача та відповідача за укладеним між ними договором, і, по-суті, даний позов спрямований на захист прав та інтересів державного закладу, а не інтересів держави.

В той же час, відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Отже, прокурором безпідставно при подані позову до суду не обґрунтовано наявності підстав для представництва інтересів держави у даній справі, а також не наведено обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень, тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.226 ГПК України, оскільки позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується Принципом Верховенства права.

Процесуальна рівність всіх учасників судового процесу перед Законом і Судом є фундаментальною засадою господарського судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, для вирішення питання про повернення сплаченого судового збору, прокурору необхідно звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 53, 226, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України, Державного закладу Донецького національного медичного університету ім. М. Горького до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські освітні послуги" про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складено 18.11.2019.

Суддя Т.О. Пономаренко