Ухвала

від 14.11.2019 по справі 481/1414/19

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1414/19

Провадж.№ 1-кп/481/176/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2019 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 за кримінальним провадженням, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019150270000436 від 09.09.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с. Алгобас Рузаївстького району Кокчетавської області Республіки Казахстан, українки, громадянки України, не працюючої, інваліда ІІІ групи, раніше не судимої, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новобузького районного суду Миколаївської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у заволодінні державними коштами Управління соціального захисту населення Новобузької РДА, шляхом обману на суму 8515,63 грн., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні.

Прокурор підтримав вищевказане клопотання, просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, оскільки з часу вчинення нею кримінального правопорушення до теперішнього часу минуло більше двох років, ОСОБА_4 вчинила злочин невеликої тяжкості за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі і у відповідності дост. 49 КК Україниє підстави для закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності.

Обвинувачена ОСОБА_4 клопотання підтримала та не заперечувала проти звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 190 КК України.

Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні триваючого злочину, який закінчився 31.10.2014 року. ОСОБА_4 було пред`явлено підозру за ч.1 ст. 190 КК України, що є злочином невеликої тяжкості, згідност. 12 КК України.

Відповіднодо п. 2 ч. 1 ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня скоєння нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, минуло три роки.

Таким чином строк давності закінчився 31.10.2017 року, а передбаченихст. 49 КК Україниобставин, що перешкоджають застосуванню давності, в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч.4ст. 286 КПК Україниякщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Обвинуваченому судом роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Згідно п. 2 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має прийняти рішення про закриття провадження з підстав встановлених ч. 2ст. 284 КПК України.

Вирішуючи цивільний позов суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду предявити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 5ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1ст. 129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно до п. 3 ч. 1ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а відповідно до п. 7 ч. 1ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, чи підлягає задоволенню цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Крім того, зі змістуст. 374 КПК Українивбачається, що при ухваленні вироку вирішується питання та зазначаються у мотивувальній частині - підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, а в резолютивній частині - рішення про цивільній позов.

Таким чином, наведеними вище нормами кримінального процесуального закону встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

При цьому кримінальний процесуальний закон не передбачає вирішення питання щодо цивільного позову у разі закриття провадження по справі.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених вище норм, судв дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

Водночас суд розяснює, що згідно з ч. 7ст. 128 КПК Українипотерпілий Управління соціального захисту населення Новобузької РДА, як цивільний позивач, має право пред`явити аналогічний цивільний позов до ОСОБА_4 в порядку цивільного судочинства.

Питання про долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі ст.49 КК України, керуючись ст. ст. 203, 284, 285, 286, 288, 314, 369-372, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження і звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.190 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, закрити.

Речові докази: матеріали особової справи № 604770, які долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в ній.

Цивільний позов Управління соціального захисту населення Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 7915 гривень 63 копійки, залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Новобузький районний суд Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду набирає законної сили після розгляду такої скарги апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1