Рішення

від 18.11.2019 по справі 286/3464/19

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/3464/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить визнати за ним право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6128 га та площею 0,8204 га, які розташовані на території Гошівської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №040439 та серії ЖТ №040440, виданих 23.12.2002, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №315 від 05.11.2002, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1189 і №1190, мотивуючи тим, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , так як протягом шести місяців після її смерті вступив в управління та володіння спадковим майном. Однак, в нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на зазначені земельні ділянки, йому було відмовлено, так як державні акти на право власності на земельні ділянки були видані після смерті ОСОБА_2 ..

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу слухати у його відсутність. Представник відповідача надала клопотання, в якому просить справу слухати у її відсутність. Щодо задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.01.1997.

На день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6128 га та площею 0,8204 га, які розташовані на території Гошівської сільської ради Овруцького району.

Позивач є спадкоємцем за заповітом. Він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , вступивши у встановлений законом шестимісячний строк в управління та володіння спадковим майном, так як провів поточний ремонт будинку, городив огорожу та обробляв земельну ділянку. Крім позивача, інших спадкоємців немає. В нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки, йому було відмовлено, так як державні акти на них були видані після смерті спадкодавця.

Зазначені обставини підтверджуються копіями: заповіту від 15.07.1994, зареєстрованого в реєстрі за №13, державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №040439 та серії ЖТ №040440 від 23.12.2002, довідкою виконавчого комітету Овруцької міської ради №859 від 18.10.2019, витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 02.10.2019, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3559/02-31 від 04.10.2019 та повідомленням Овруцької ДНК №3791/02-14 від 23.10.2019.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ж п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 3.5.Листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного Листа ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст.548 ЦК України в редакції 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна, а саме, щодо земельних ділянок кадастрові номери 1824282200:07:000:0079 і 1824282200:09:000:0025 та інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна свідчать, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що позивач набув право власності на спадкові земельні ділянки на підставі діючої на момент прийняття спадщини ст.12 Закону України "Про власність" від 07.02.1991.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. в доход держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), який проживає в с. Гошів Овруцького району Житомирської області, право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6128 га та площею 0,8204 га, які розташовані на території Гошівської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №040439 та серії ЖТ №040440, виданих 23.12.2002, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №315 від 05.11.2002, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1189 і №1190.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець