Рішення

від 19.11.2019 по справі 611/1100/19

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/1100/19

Провадження № 2-о/611/87/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Барвінкове справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Барвінківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області , про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Барвінківського районного суду Харківської області, з заявою про встановлення факту смерті її батька ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.

Для реєстрації факту смерті та отримання свідоцтва про смерть позивач звернулася до Барвінківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Проте, начальник Барвінківського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області відмовила в реєстрації смерті, посилаючись на те, що лікарське свідоцтво про смерть, є недійсним та не є підставою для здійснення державної реєстрації смерті, а також рекомендувала для вирішення даного питання звернутись до суду.

Заявник, посилаючись на те, що встановлення даного факту необхідно їй для реєстрації смерті батька, просила заяву задовольнити.

Заявник в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи - начальник Барвінківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій просить справу розглядати без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд знаходить за необхідне заяву задовольнити, виходячи з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 81, ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. п. 8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 (а.с.12).

Згідно наданої довідки про причину смерті №37, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті - хронічна серцево-судинна недостатність. Дегенерація міокарда , місце смерті - с. Городище, Перевальський район, Луганська область.

Начальник Барвінківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовила у проведенні державної реєстрації смерті, у зв`язку з тим, що у заявника відсутній документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-УШ Про визнання окремих районів місць, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями Перевальський район Луганської області, визнано тимчасово окупованою територією.

Статтею 1 Закону від 15 квітня 2014 року № 1207-УП (з наступними змінами) Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 219 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Як роз`яснено у п. п. 13, 18 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 31березня 1995 року № 5 Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

За положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

На даний час довідка про причину смерті, видана органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України, не визнається на території України та не може бути підставою для реєстрації смерті на території України.

Частиною першою статті 17 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Оцінюючи довідку про причину смерті, видану органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України, суд виходить з того, що смерть фізичної особи громадянина України на окупованій території є юридичним фактом, що має наслідком виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав такої фізичної особи громадянина України.

Положеннями ст. ст.3,8,9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Питання про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Так, у практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючихde factoорганів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за змістом цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою) (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті оцінки медичних документів про смерть фізичної особи громадянина України, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території, зразків, визначених законодавством України, можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації низки прав громадянина України.

З урахуванням вищенаведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником та наданими письмовими доказами, стосовно того, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті - хронічна серцево-судинна недостатність. Дегенерація міокарда , місце смерті - с. Городище, Перевальський район, Луганська область.

Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації смерті померлого в органах ДРАЦС.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Барвінківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області , про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця деревня Городище, Совєтського району, Курської області, місце проживання - АДРЕСА_1 , місце смерті - с. Городище, Перевальський район, Луганська область, Україна, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, причина смерті - хронічна серцево-судинна недостатність. Дегенерація міокарда .

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів через Барвінківський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка сел. Городище Перевальського району Луганської області, номер і серія паспорта НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Барвінківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, місцезнаходження:: вул. Центральна, 3, м. Барвінкове, Харківська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04058930.

Суддя Ю.А. Коптєв