Рішення

від 12.11.2019 по справі 761/15716/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15716/19

Провадження № 2/761/5139/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Орел П.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, товариство з обмеженою відповідальністю МЕМНОНІЯ про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року позивач ОСОБА_4 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач), третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в місті Києві про зняття арешту з нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.06.2006 року між АТ РОДОВІД БАНК та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір та договір іпотеки в забезпечення виконання умов кредитного договору, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

В подальшому, оскільки ОСОБА_3 не виконував належним чином умови кредитного договору, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис на вказаних договорах, а відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в місті Києві 17.09.2010 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

04.12.2018 року між АТ РОДОВІД БАНК та ТОВ Фінансова компанія Фінактив було укладено договори про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, а тому право вимоги та права іпотекодержателя на вказану квартиру перейшли до ТОВ Фінансова компанія Фінактив .

В подальшому, 05.12.2018 року між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, зокрема і за договором іпотеки щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Оскільки позивач отримала права вимоги за іпотечним договором, вона вважає, що накладений арешт порушує її права та перешкоджає в оформленні права власності на зазначену квартиру, вона просила суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 05.06.2019 року.

03.06.2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

04.06.2019 року від відповідача надійшла заява про визнання позову.

05.06.2019 року розгляд справи було відкладено на 30.07.2019 року у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні 30.07.2019 року судом було постановлено ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду, оскільки визнання позову відповідачем суперечить закону, оскільки він не є власником квартири.

В судовому засіданні 30.07.2019 року судом було залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю МЕМНОНІЯ як третю особу, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, оскільки станом на час розгляду справи квартира АДРЕСА_1 належить вказаному товариству.

Розгляд справи було відкладено на 24.09.2019 року.

12.09.2019 року від третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю МЕМНОНІЯ надійшла заява про визнання позову.

24.09.2019 року представником позивача в судовому засіданні було надано додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 12.11.2019 року.

В судовому засіданні 12.11.2019 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 12.11.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. В раніше поданій заяві позов визнав.

Третя особа відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в місті Києві в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа ТОВ МЕМНОНІЯ також в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, в раніше поданій заяві позов визнала.

Так, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.12.2018 року між АТ РОДОВІД БАНК та ТОВ Фінансова компанія Фінактив було укладено договори про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27.06.2006 року та договором іпотеки, які були укладені між АТ РОДОВІД БАНК та ОСОБА_3 .

Згідно з умовами вказаних договорів право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшли до ТОВ Фінансова компанія Фінактив .

Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .

05.12.2018 року між ТОВ Фінансова компанія Фінактив та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 9-1, згідно з умовами якого до позивача перейшло право вимоги за договором іпотеки щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, власником квартири АДРЕСА_1 є ТОВ "МЕМНОНІЯ", що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 37-40).

Згідно із примітками до договору про відступлення права вимоги, зазначено, що квартира переоформлена на іншу особу злочинним шляхом та 27.10.2016 року перейшла у власність ТОВ МЕМНОНІЯ . 28.03.2017 року відкрито кримінальне провадження № 12017100100003689 за ознаками злочину, передбаченого ст. 388 КК України.

Станом на час розгляду справи, квартира перебуває у власності ТОВ МЕМНОНІЯ і дане право власності не оспорено в судовому порядку.

Відповідно до статті 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 цього Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Разом із тим, відповідно до п. 2 та 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03.06.2016 року № 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно.

В даному випадку, позов про зняття арешту з майна пред`явлено неналежним позивачем, оскільки станом на час розгляду справи ОСОБА_2 не є власником житлового приміщення на яке накладено арешт.

Поряд із цим, жодних вимог щодо визнання права власності на спірне майно, або його витребування із чужого володіння позивачем не заявлено.

Саме по собі посилання позивача з приводу неможливості посвідчення нотаріусом договору про задоволення вимог іпотекодержателя, не підтверджує право власності на ОСОБА_4 на спірне майно, оскільки таке право ще не виникло.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, товариство з обмеженою відповідальністю МЕМНОНІЯ про зняття арешту з нерухомого майна - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32, ЄДРПОУ 34691374,

товариство з обмеженою відповідальністю МЕМНОНІЯ : 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 37, код ЄДРПОУ 38932847

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст судового рішення складено: 19.11.2019 року.