Рішення

від 18.11.2019 по справі 328/2401/19

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/2401/19

18.11.2019

2/328/950/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Новікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду у загальному позовному провадженні цивільну справу №328/2401/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Коханівської сільської ради, про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Коханівської сільської ради, в якому просить визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 5,0300 га., кадастровий номер 2325282000:04:001:0008, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коханівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №015061 від 30.06.2000; право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5300 га., кадастровий номер 2325282000:09:001:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщину, до складу якої увійшло спірне нерухоме майно. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все належне йому майно позивачу. Іншим спадкоємцем є відповідач ОСОБА_2 Позивач прийняла спадщину та звернулась до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав. У видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом нотаріус відмовив у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок та наявністю виправлень у державному акті на земельну ділянку. Відмова нотаріуса порушує право позивача на спадкування і є підставою для визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.

Представник позивача - адвокат Майсак В.О. у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнала.

Представник відповідача Коханівської сільської ради у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

В зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.02.2018.

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується її паспортом, свідоцтвом про народження від 09.05.1959,

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права і обов`язки, які належали спадкодавцю за життя.

02 березня 2017 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все своє майно позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 02.03.2017, який знаходиться у Спадковій справі №72/2018.

Позивач прийняла спадщину, подавши 29.03.2018 нотаріусу Токмацької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що підтверджується її заявою, яка знаходиться у Спадковій справі №72/2018.

Іншим спадкоємцем ОСОБА_3 за законом першої черги була відповідач ОСОБА_2 , яка 29.09.2018 відмовилась від прийняття обов`язкової частки у спадщині, що підтверджується матеріалами Спадкової справи №72/2018.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , який прийняв спадщину у встановленому законом порядку.

08 червня 2019 року позивач звернулась до державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим виконавчим комітетом Коханівської сільської ради Токмацького району Запорізької області 02.03.2017 №15, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 , що мешкав в с. Кохане, Токмацького району. Запорізької області. Нотаріус встановив, що спадкоємиця спадщину прийняла фактично, шляхом подачі заяви до Токмацької районної державної нотаріальної контори, 29.03.2018 с/с 72/2018. До складу спадкової маси входить:

- земельна ділянка розміром 5,03 га. згідно державного акту серії ІІ-ЗП №015061, в якому наявні виправлення. Державний акт спадкодавця не відповідає вимогам законодавства, містить помилки та порушення форми складання. Згідно Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 №325, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається;

- житловий будинок, але надати документи на нерухоме майно спадкоємець не може.

За цих підстав нотаріус відмовила у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Вказані обставини підтверджуються постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.06.2019 №615/02-31.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.12.2018 земельна ділянка площею 5,0300 га., кадастровий №2325282000:04:001:0008, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коханівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, належала на праві власності померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 30.06.2000 серії ІІ-ЗП №015061.

Зазначена обставина також підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 30.06.2000 серії ІІ-ЗП №015061. Але, у державному акті містить виправлення в імені власника, а саме ім`я ОСОБА_3 було виправлене на ОСОБА_3 .

Відповідно до п.2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43 (далі - Інструкція №43), який був чинним на час видачі державного акту спадкодавцю ОСОБА_3 , бланк державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею, договору тимчасового користування землею чи оренди землі заповняється державною мовою. Всі записи мають бути зроблені чітко і ретельно, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів можливе з використанням комп`ютерної техніки.

Згідно з п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з ч.3 ст.47 Закону України від 02.09.1993 №3425-XII Про нотаріат (далі - Закон №3425-XII) для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону №3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Таким чином, суд встановив, що при внесенні виправлення до державного акту були допущені порушення Інструкції №43, а тому нотаріус правомірно відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку, визначену державним актом.

Згідно з Планом земельної ділянки село Кохане колгосп Леніна , Свідоцтвом на забудову садиби у сільських населених пунктах Української РСР на підставі рішення виконкому Токмацької районної ради депутатів трудящих від 21.06.1967 №214 по типовому проекту №1 наданий дозвіл спадкодавцю ОСОБА_3 на забудову житлового будинку на земельній ділянці площею 0,02 га., яка виділена з присадибних земель на підставі рішення колгоспу від 11.04.1967 №4 та рішення виконкому сільської ради від 26.04.1967. Строк будівництва 1967 - 1968 роки.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Коханівської сільської ради від 15.08.2019 №343 згідно до книг погосподарського обліку Коханівської сільської ради (1975 - 2018 років) ОСОБА_3 значиться власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який збудований у 1976 році.

Позивач ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що право власності спадкодавця ОСОБА_3 на спірний житловий будинок було зареєстрований у встановленому законодавством порядку, а тому нотаріус правомірно відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок на підставі ч.3 ст.47, ч.2 ст.49 Закону №3425-XII.

Відмова нотаріуса порушує право позивача ОСОБА_1 на спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 та є підставою для визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно відповідно до ст.392 ЦК України.

Таким чином, вирішальним у цій справі є вирішення питання про належність спірного нерухомого майна на праві власності спадкодавцю ОСОБА_3 .

Як вже було зазначено вище право власності спадкодавця ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,0300 га., кадастровий №2325282000:04:001:0008, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коханівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за його життя було зареєстроване у встановленому законом порядку, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.12.2018.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-IV), правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності, є: (1) укладений в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; (2) свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданий нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; (3) свідоцтво про право на спадщину, виданий нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; (4) видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; (5) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; (6) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат; (7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; (8) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року; (9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; (10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; (11) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; (12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; (13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; (13-1) договір, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акт приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; (14) інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно..

Цивільно-правовий інститут набуття та виникнення права власності на нерухоме майно в різні періоди по-різному був урегульований на законодавчому рівні. У зв`язку із цим держава задекларувала визнання дійсними прав на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності Законом №1952-IV.

Відповідно до положень ч.3 ст.3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

У 1976 році (рік побудови спірного житлового будинку) питання набуття права власності регулювались Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 №1540-VI (далі - ЦК УРСР), Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (далі - Інструкція), та іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.100, 101 ЦК УРСР, громадяни мали право мати в особистій власності один жилий будинок.

У абз.2 п.6 Інструкції зазначено, що не підлягали реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

За змістом зазначених норм права виникнення права власності на житлові будинки, розташовані в сільській місцевості, не підлягало реєстрації, а тому не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до досліджених доказів спірний будинок перебуває на погосподарському обліку Коханівської сільської ради, обліковується за спадкодавцем ОСОБА_3 , на підставі чого суд дійшов висновку про те, що спадкодавцю належало право власності на спірний будинок.

Згідно зі ст.392 ЦК України, особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, в разі відсутності правовстановлюючого документа юридичний факт набуття нерухомості у власність за зверненням зацікавлених осіб може бути визнаний, а невизнані державою права спадкоємців - захищені в судовому порядку.

Суд встановив, що спір виник у зв`язку з відсутністю умов для оформлення спадщини нотаріально.

Відповідно до положень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що спірний житловий будинок та земельна ділянка площею 5,0300 га., кадастровий №2325282000:04:001:0008, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коханівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, належали на праві власності спадкодавцю ОСОБА_3 , спадщину за заповітом після смерті якого прийняв позивач ОСОБА_1 , вимоги про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом на вказане нерухоме майно є законними, ґрунтуються на вищезазначених нормах матеріального права, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, захисту судом підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси

За змістом ст.392 ЦК України з позовом про визнання права власності може звернутись лише особа, яка вважає, що її речові права порушені.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, при розгляді цієї справи позивач повинна була довести належними, допустимими та достатніми доказами, що її права були порушені.

Позивач ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу, який би підтвердив, що було порушене її право на спадкування права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5300 га., кадастровий номер 2325282000:09:001:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Нотаріус своє постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.06.2019 №615/02-31 не відмовив позивачу у видачі свідоцтва про права на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, а отже не може бути підставою для визнання відповідного права позивача порушеним та подальшого визнання за нею права власності на земельну ділянку.

На підставі зазначеного, у задоволенні позову у частині визнання за позивачем права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5300 га., кадастровий номер 2325282000:09:001:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно відмовити.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Коханівської сільської ради, про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 5,0300 га., кадастровий номер 2325282000:04:001:0008, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коханівської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №015061 від 30.06.2000.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову у частині визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5300 га., кадастровий номер 2325282000:09:001:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РГЛКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП1352313005.

Відповідач - Коханівська сільська рада, місце знаходження: вул. Червона, буд. 89-В, с. Кохане, Токмацький район, Запорізька область, код ЄДРПОУ 04353646.

Суддя: