Рішення

від 18.11.2019 по справі 453/748/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/748/19

№ провадження 2/453/354/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 листопада 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

з участю представника відповідача за первісним

позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Славського дочірнього лісогосподарського підприємства Галсільліс та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та зустрічним позовом Славського дочірнього лісогосподарського підприємства Галсільліс до ОСОБА_2 та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 24.06.2019 року звернувся у суд з позовною заявою до відповідача - Славського ДЛГП Галсільліс та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області, в якій просить визнати за ним право власності на самочинно збудований будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-2), загальною площею 135,5 кв. м., що розташований у АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 25.06.2019 року вказану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

У свою чергу, відповідач Славське ДЛГП Галсільліс у підготовчому засіданні пред`явив зустрічний позов до ОСОБА_2 та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області, в якій просить визнати за ним право власності на самочинно збудований адміністративний будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-2), загальною площею 135,5 кв. м., що розташований у АДРЕСА_1 . З цією метою відповідачем заявлено клопотання про прийняття вказаного зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою підготовчого засідання від 26.09.2019 року клопотання Славського ДЛГП Галсільліс про прийняття зустрічного позову задоволено. Зустрічну позовну заяву Славського ДЛГП Галсільліс до ОСОБА_2 та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до Славського ДЛГП Галсільліс та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Ухвалою підготовчого засідання від 09.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.11.2019 року.

Розгляд справи по суті відбувся 18.11.2019 року.

Позов ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що 10.07.2017 року між ним, ще двома підрядниками та замовником - Славським ДЛГП Галсільліс укладено договір про надання послуг № 18, за умовами котрого він та ще двоє підрядників мали виконати роботи по будівництву адміністративного будинку Бескидського лісництва у с. Тухолька Сколівського району Львівської області. Такі роботи виконувалися, в основному ним, однак розрахунок за їх виоконання замовником не був здійснений. У подальшому він наполягав на тому, щоб з замовник провів розрахунок, однак представники замовника запропонували продовжувати роботи по будівництву, після чого ними буде вирішуватися питання про можливу передачу цієї будівлі позивачеві. Тому він надалі, уже поза межами вищевказаного договору підряду, продовжував роботи по будівництву, на котрі потратив близько 300 000 грн.. Однак, коли постало питання про узаконення цього будівництва, то представники Славського ДЛГП Галсільліс відмовилися від будь-яких компромісів з цього приводу, коштів не повертають. Тому позивач, виходячи з того, що будівництво проводилося ним без отримання документів дозвільного характеру, просить на підстав ст. 376 ЦК України свій позов задовольнити.

Позов Славського ДЛГП Галсільліс обґрунтовано тим, що зазначеному підприємству на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 0,2300 га із земель запасу для будівництва контори Бескидського лісництва, яка розташована по вул. Нагірна у с. Тухолька Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624588300:02:000:0685, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 92755648. На вказаній земельній ділянці у 2017 році позивачем господарським способом побудовано адміністративний будинок - приміщення контори Бескидського лісництва, загальною площею 135,5 кв. м. без дозволу на проведення будівельних робіт, що видається органами ДАБІ України, що підтверджується відповідною відміткою у технічному паспорті на адміністративний будинок, виготовленим ФОП ОСОБА_3 від 07.03.2019 року. Маючи намір експлуатувати контору Бескидського лісництва та виходячи з неможливості узаконити самочинне будівництво у позасудовому порядку, а також в силу спору про це майно з ОСОБА_2 , позивач змушений звернутися до суду із даним позовом за захистом своїх прав на узаконення самочинно збудованого адміністративного будинку на відведеній для цієї мети земельній ділянці. Щодо спору з ОСОБА_2 , то позивач зазначає, що остінній є лише одним із підрядників за договором про надання послуг, який здійснював будівельні роботи вищевказаної будівлі, і за такі роботи підприємство йому оплатило повністю. Щодо посилань ОСОБА_2 на домовленості з представниками підприємства про можливість вкладення своїх коштів та подальшого узаконення будівлі як житловий будинок, то такі вважає надуманими самим ОСОБА_2 , без будь-яких праоввих наслідків для сторін. На даний час ОСОБА_2 звільнив спірне приміщення від своїх речей, а позивачем вирішується питання його експлуатації.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у підготовчому засіданні первісний позов підтримав повністю з підстав, що у ньому викладені, проти задоволення зустрічного позову заперечив повністю. У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, попередньо подавши суду заяву вх. № 5218/2019 від 18.11.2019 року, у котрій просив проводити судовий розгляд справи без його участі та пояснив причини своєї неявки.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом Славське ДЛГП Галсільліс забезпечив у підготовче засідання та судове засідання щодо розгляду справи по суті явку уповноваженого представника - заступника директора з юридичних питань та зв`язків з громадськістю Гнатишина М.Я., який проти задоволення вимог первісного позову заперечив повністю, а зустрічний позов підтримав повністю з підстав, що у ньому викладені.

Відповідач за первісним та зустрічним позовами - Тухольківська сільська рада Сколівського району Львівської області явку уповноваженого представника у підготовче засідання та судове засідання щодо розгляду справи не забезпечила, про причини неявки такого представника суд не повідомила, відзиву на первісну та зустрічну позовні заяви не подавала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав кожного з позивачів цивільного характеру, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Зокрема встановлено, що Славському ДЛГП Галсільліс на праві постійного користування належить земельна ділянка кадастровий номер 4624588300:02:000:0685, площею 0,2300 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - землі запасу, будівництво контори Бескидського лісництва, що стверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.07.2017 року, номер запису про право власності - 92755648.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (ст. 90 ЗК України), землекористувачі (ст. 95 ЗК України), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (ст. 102-1 ЗК України), або з інших передбачених законом підстав.Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Славським ДЛГП Галсільліс , як постійним користувачем земельної ділянки, на відведеній земельній ділянці у 2017 році здійснено будівництво адміністративного будинку Бескидського лісництва загальною площею 135,5 кв. м., яка поділяється на основну - 62,1 кв. м. та допоміжну - 73,4 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 у с . Тухолька Сколівського району Львівської області, та стверджується Технічним паспортом на будинок, виготовленого на замовлення позивача 07.03.2019 року ФОП Дідик В.Ю..

Встановлено, що у цілому будівництво контори Бескидського лісництва по АДРЕСА_1 у с. Тухолька Сколівського району Львівської області проходило без отримання на те відповідних дозволів контролюючих служб та погоджень, а також без затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту. Таке будівництво здійснювалось господарським способом за кошти Славського ДЛГП Галсільліс у спосіб укладення підрядних договорів про виклнання робіт з виконавцями цих робіт, одним з яких є ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда чи будь-яке інше нерухоме майно, якщо вони будуються або збудовані без належного на те дозволу чи належно затвердженого проекту, вважаються самочинним будівництвом. Проте, відповідно до ч. ч. 3, 5 зазначеної норми право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як роз`яснюється у пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 3 Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) , у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього. Разом із цим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, а тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Як встановлено судом, Славський ДЛГП Галсільліс здійснив будівництво контори Бескидського лісництва на земельній ділянці, що належить йому на іншому речовому праві - праві постійного користування і була відведена позивачу у тому числі для вказаної мети, для використання у спосіб будівництва та обслуговування збудованого нерухомого майна. Прав та інтересів інших осіб самочинно збудований об`єкт не порушує і відповідні докази на спростування зазначених обставин у матеріалах справи відсутні, учасниками справи не надані.

Щодо прав ОСОБА_2 на спірний об`єкт, то суд вважає за необхідне зазначити, що останній був лише одним із виконавців будівельних робіт на підставі договору про надання послуг № 18 від 10.07.2017 року, а тому, не може вважатися забудоваником зазначеного об`єкта у розумінні положень чинного ЦК України та помилково трактує відповідні норми законодавства на свою користь. Більше того, ОСОБА_2 Славським ДЛГП Галсільліс проведено оплату за виконані ним роботи у розмірі та відповідно до умов вищевказаного договору. З приводу інших витрат, понесених ОСОБА_2 при будівництві адміністративного будинку контори Бескидського лісництва, тобто тих, котрі не обумовлені договором про надання послуг № 18 від 10.07.2017 року, то такі матеріалами справи не підтверджені, а доказів цьому судом не здобуто.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність порушених прав позивача ОСОБА_2 на самочинне будівництво у межах даного спору, у зв`язку з чим останньому слід відмовити у задоволенні його позову до Славського ДЛГП Галсільліс та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно повністю. При цьому, якщо ОСОБА_2 вважає, що має місце неналежне або ж неповне проведення з ним розрахунку за придбані будівельні матеріали або ж виконані роботи чи надані послуги, то вправі захистити своє порушене право в інший передбачений законом спосіб, зокрема й пред`явивши позовні вимоги до Славського ДЛГП Галсільліс про відшкодування понесених витрат, але аж ніяк заявляти про свої права на збудований об`єкт нерухомості.

Щодо звернення до компетентного державного органу про прийняття спірного об`єкта до експлуатації, то судом встановлено, що Славський ДЛГП Галсільліс не звертався до Департаменту ДАБІ у Львівській області з вимогою про прийняття об`єкта до експлуатації, оскільки такий не входять до вичерпного переліку об`єктів будівництва, збудованих на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, передбаченого Порядком проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 липня 2018 року № 158.

Однак, як роз`яснено в абзаці 4 пункту 9 уже згаданої вище Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 3 Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) , якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Враховуючи усе вищенаведене, суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 376 ЦК України, дійшов висновку про те, що зустрічний позов Славського ДЛГП Галсільліс до ОСОБА_2 та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно слід задовольнити, а саме за зазначеним позивачем слід визнати право власності на самочинно збудований ним адміністративний будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), з господарьским приміщенням - підвалом (позначений у технічному паспорті літерою а ) та господарськими спорудами - воротами № 1, огорожею № 2, № 3, загальною площею 135,5 кв. м., з котрої основна - 62,1 кв. м., допоміжна - 73,4 кв. м., розташований у АДРЕСА_1 , оскільки позивачу у встановленому порядку надано земельну ділянку у постійне користування з відповідним цільовим призначенням.

При цьому, належних та допустимих доказів того, що таке самочинно збудоване нерухоме майно велося без додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, або ж не згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, матеріалаи справи не містять.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_2 до Славського дочірнього лісогосподарського підприємства Галсільліс та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Славського дочірнього лісогосподарського підприємства Галсільліс до ОСОБА_2 та Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, - задовольнити.

Визнати за Славським дочірнім лісогосподарським підприємством Галсільліс право власності на самочинно збудований адміністративний будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), з господарьским приміщенням - підвалом (позначений у технічному паспорті літерою а ) та господарськими спорудами - воротами № 1, огорожею № 2, № 3, загальною площею 135,5 кв. м., з котрої основна - 62,1 кв. м., допоміжна - 73,4 кв. м., розташований у АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач-відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: 82644, Львівська область, Сколівський район, с . Тухолька ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач-позивач: Славське дочірнє лісогосподарське підприємство Галсільліс ; місцезнаходження юридичної особи: 82660, Львівська область, смт. Славське, вул. Устияновича, буд. 10; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31619583.

Відповідач за обома позовами: Тухольківська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82644, Львівська область, Сколівський район, с. Тухолька; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370685.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення суду складене 19 листопада 2019 року.