Рішення

від 19.11.2019 по справі 300/1819/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2019 р. справа №300/1819/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до спільного підприємства «Спарта» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2019 року Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до суду з адміністративним позовом до спільного підприємства «Спарта» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 відстрочено сплату позивачем судових витрат в розмірі 19 210 грн. до ухвалення судом рішення у даній справі та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань з орендної плати та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1 772 552,12 грн. Оскільки, заборгованість станом на день звернення до суду не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.

Направлене відповідачу поштове відправлення зі штампом «Судова повістка» з копією ухвали про відкриття провадження у справі, повернулося до суду з відміткою Укрпошти інші причини . В такому випадку у відповідності до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повернене поштове відправлення з повісткою невручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що повістка вручена належним чином. Наданим правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).

Судом встановлено, що відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з плати за землю за 2016, 2017, 2018, 2019 роки.

Так відповідач самостійно визначив податкові зобов`язання шляхом подання податкових декларацій з плати за землю за вказані періоди та несплачена сума яких складає 1 650 209,26 грн.

Згідно пункту 287.3 статті 286 Кодексу податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Також за відповідачем рахується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017, 2018, 2019 роки.

Так відповідач самостійно визначив податкові зобов`язання шляхом подання вказаних податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 117 427,37 грн.

Відповідно до підпункту 266.7.5. пункту 266.7 статті 266 Кодексу платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом нараховується пеня.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань контролюючим органом було нараховано відповідачу пеню в розмірі 4 915,49 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно п. 59.1, 59.5 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №424-25 від 05.02.2015 року на суму 11 704,62 грн., яка отримана відповідачем, однак податкові зобов`язання в повному обсязі ним сплачені не були (а.с. 26).

Враховуючи вищенаведене заборгованість спільного підприємства «Спарта» у формі товариства з обмеженою відповідальністю з орендної плати та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки становить 1 772 552,12 грн. (1 650 209,26 грн. + 122 342,86 грн. = 1 772 552,12 грн.).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв`язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою про борг, детальним розрахунком податкового боргу, обліковими картками платника податку, податковими деклараціями та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати грошових зобов`язань суду не представив, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з спільного підприємства «Спарта» у формі товариства з обмеженою відповідальністю податкового боргу в сумі 1 772 552,12 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.59.1 ст.59. ст. 95 ПКУ, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків спільного підприємства «Спарта» у формі товариства з обмеженою відповідальністю у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 1 772 552 (один мільйон сімсот сімдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 12 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві в дохід держави (отримувач коштів УК у м.Iв.-Франк./м.Iв.-Фран./22030101, код отримувача 37952250, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA058999980000034317206084002, код класифікації доходів бюджету 22030101) 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. судових витрат.

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 19.11.2019 року, як дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Головне управління ДФС у м. Києві, код ЄДРПОУ 39439980, вул. Шолуденка, 33/19, м. Івано-Франківськ, 04116;

відповідач: спільне підприємство «Спарта» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 23502170, вул. Галицька, 29, м. Івано-Франківськ, 76000.

Суддя Гундяк В.Д.