Рішення

від 07.11.2019 по справі 661/2040/19

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 661/2040/19

№ провадження 2/647/436/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Миргород В.С.

при секретарі: Салєховій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу №661/2040/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Нова Каховка , про захист авторських прав,

за участі представників сторін :

від позивача - Цеацура ОСОБА_2 І.

від відповідача- представник не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, суд -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 27.11.2016 року об 01:47 позивач дізналася, що її права було порушено, виявивши на Онлайн ресурсі, в Інтернет мережі за веб-адресою: http://nk-online.tv/, а саме -на веб сторінці за адресою:http://nk-online.tv/oksana-tseatsura-deputati-shho-viboryuyut-zakonnist-musyat-demonstruvati-vlasnu-zakonosluhnyanist/, розміщену засобом ЗМІ Нова Каховка-онлайн , електронну публікацію під назвою: ОСОБА_3 Цеацура: "Депутати, що виборюють законність, мусять демонструвати власну законослухняність» ; http://nk-online.tv/tag/o-tseatcura/ - трьох творів та їх самостійних частин Спільнота+Громадський Актив Нової Каховки , Звернення під назвою Депутати, що виборюють законність, мусять демонструвати власну законослухняність ; ОСОБА_4 ОСОБА_1 , що призвело до порушення особистих немайнових прав і майнових прав суб`єкта авторського права та громадянки України. В зв`язку з чим просить суд визнати дії редакційного підрозділу Нова Каховка-онлайн Комунального підприємства Редакція газети Нова Каховка у частині опублікування на веб-сторінках за адресами: 1. ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 / Депутати, що виборюють законність, мусять демонструвати власну законослухняність) та 2. - http://nk-online.tv/tag/o-tseatsura/, (Теги) - трьох творів та їх самостійних частин: № 1: Спільнота +Громадський Актив Нової Каховки ; № 2: Звернення під назвою: "Депутати, що виборюють законність, мусять демонструвати власну законослухняність"; № 3: ОСОБА_5 ), правовласником яких є ОСОБА_1 ; визнати неправомірним використанням об`єктів авторського права, що призвело до порушення особистих немайнових прав і майнових прав суб`єкта авторського права та громадянки України - ОСОБА_1 . Стягнути з редакційного підрозділу Комунального підприємства Редакція газети Нова Каховка на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі: 125 519 гривень (сто двадцять п`ять тисяч, п`ятсот дев`ятнадцять грн.). Покласти на відповідача обов`язок відшкодування усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою суду від 22.05.2019 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 31.05.2019 року після усунення недоліків було відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

11.07.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю Редакції газети Нова Каховка , повністю заперечує з приводу позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що 26.06.2018р. було опубліковано повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи з ЄДР та надано строк до 27.08.2018р. з`явлення вимог кредиторами. Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.03.2019 року, 16.10.2018 року до реєстру внесений запис про припинення Комунального підприємства Редакція газети Нова Каховка . Дані про юридичних осіб- правонаступників: ТОВ Редакція газети Нова Каховка . Рішенням 52 сесії Новокаховської міської ради Херсонської області 7 скликання від 02.10.2018р. №1502 та рішенням загальних зборів комунального підприємство Редакція газети Нова Каховка №5 від 24.09.2018 р. затверджено передавальний акт станом на 01.09.2018 р. що правонаступництво щодо майна, усіх прав та обов`язків комунального підприємства після його реорганізації шляхом перетворення переходить правонаступнику товариству з обмеженою відповідальністю Редакція газети Нова Каховка . У вказаному акті відсутні зобов`язання перед кредиторами щодо відшкодування завданих збитків. ОСОБА_1 протягом 2-х місяців з Дня публікації оголошення про припинення КП Редакція газети Нова Каховка в строк до 27.08.2018р. не звернувся до підприємства з кредиторськими вимогами щодо відшкодування їй компенсації та не надала доказів обґрунтованості своїх вимог, зокрема судового рішення. В зв`язку із цим, її вимоги не були включені в передавальний акт як зобов`язання, тому це зобов`язання про відшкодування компенсації не перейшло до правонаступника ТОВ Редакція газети Нова Каховка . Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.11.2018р., 16.10.2018 року до реєстру внесений запис про утворення ТОВ Редакція газети Нова Каховка код 22752321. ТОВ Редакція газети Нова Каховка не є належним відповідачем у справі, оскільки не приймало за передавальним актом зобов`язання перед ОСОБА_1 про виплату компенсації за порушення авторського права та не було власником сайту nk-online.tv станом на день оприлюднення спірної інформації. Таким чином, ТОВ Редакція газети Нова Каховка не є особою, яка завдала шкоди позивачеві тому не є неналежним відповідачем у справі. Позивач просить стягнути з відповідача компенсацію в розмірі 30 мінімальних заробітних права що дорівнює 125 519 грн. Така компенсацію є безпідставною така вимога позивача не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, тому у позові слід відмовити за необґрунтованістю. Встановити прямим доказом те, що Інтернет сторінка у соціальній мережі "Фейсбук належить саме ОСОБА_1 неможливо. Тобто, будь яка особа могла створити сторінку в Фейсбук та назвати її автором ОСОБА_1 , оскільки сайт " ІНФОРМАЦІЯ_4 com" зареєстрований за компанією Facebook Inc в Сполучених Штатах Америки. В даному випадку, Фейсбук утворений організацією, однак будь-хто, мають можливість створювати будь які сторінки в даній соціальній мережі та наповнювати сторінку своєю інформацією, зображеннями, відео (контентом), в тому числі для відповідача. ОСОБА_6 , був власником сайту з якого було розповсюджено спірну інформацію, а ТОВ Редакція газети нова Каховка не належав цей сайт на час розповсюдження, тому підстави для відповідальності ТОВ Редакція газети Нова Каховка відсутні. Окрім того, ОСОБА_6 міг оприлюднити спірну інформацію без дозволу автора в особистих цілях, тому відповідно до ст. 25 ЗУ Про авторське право і суміжні права дозвіл автора не потребується. Публікація ОСОБА_1 не є об`єктом авторського права, оскільки є повідомленням про поточні події та частково за своєю суттю є народною творчістю (фольклором), тому не є об`єктом авторського права. Таким чином, не є порушенням авторського права, відтворення з інформаційною метою інформації, яку раніше могла опублікувати ОСОБА_1 . Окрім того, вважаємо, що позивачем не доведено факт наявності у нього виключних прав на спірний твір. Позивач не є належними суб`єктом щодо стягнення компенсації за порушення прав на спірний твір. В зв`язку з чим ТОВ Редакція газети Нова Каховка не визнає позов в повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні.

Ухвалою суду від 04.09.2019 року по справі було замінено первісного відповідача Комунальне підприємство Редакція газети Нова Каховка на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція газети Нова Каховка .

Ухвалою суду від 24.09.2019 року було здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

17.10.2019 року на адресу суду надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю Редакції газети Нова Каховка , просить відмовити у задоволенні позову повністю. Згідно доповнень до відзову, відповідача посилається на те, що 26.06.2018 року було опубліковано повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи з ЄДР та надано строк до 27.08.2018 року з`явлення вимог кредиторами. вказаний факт публікації цього оголошення підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч.5 ст. 112 ЦК України ОСОБА_1 не заявляла жодних вимог до ліквідаційної комісії з припинення Комунального підприємства Редакція газети Нова Каховка в строк до 27.08.2018 року, тому її вимоги є погашеними та задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 21.10.2019 року справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, у письмовій заяві просив справу розглянути без участі представника відповідача, в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Отже, враховуючи, що ухвали суду направлено на адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наявність письмового відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, місце та час судового розгляду.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись п.2 ч.2 ст. 43 ЦПК України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі .

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони. Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

За змістом статті 1 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII Про авторське право і суміжні права (далі - Закон № 3792-XII) автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 4 червня 2010 року № 5, авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об`єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею. Правова охорона поширюється як на оприлюднені, так і на не оприлюднені, як на завершені, так і на не завершені твори, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Вибір способу захисту порушеного права належить позивачу - суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права автор -фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

У силу вимог частини першої статті 437 ЦК України та статті 11 Закону України Про авторське право і суміжні права авторське право виникає з моменту створення твору. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 441 ЦК України використанням твору є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі. Використання твору здійснюється лише за згодою автора (стаття 443 ЦК України).

Частиною першою статті 32 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Перелік об`єктів авторського права закріплений у статті 433 ЦК України та статті 8 Закону України Про авторське право і суміжні права .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 423 ЦК України одним із особистих немайнових прав інтелектуальної власності є право на визнання людини автором об`єкта права інтелектуальної власності. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 438 ЦК України автору твору належить, зокрема, право вимагати зазначення свого імені у зв`язку з використанням твору, якщо це практично можливо.

За приписами статті 14 Закону України Про авторське право і суміжні права автор має право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо, а також вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

За змістом статей 440, 441 ЦК України та статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права до майнових прав автора належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, а саме: дозволяти або забороняти, зокрема розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом, а також подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Відповідно до статті 50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Відповідно до статті 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 ЦК України; суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Не всі із зазначених способів захисту можуть застосовуватись при порушенні особистих немайнових і майнових прав інтелектуальної власності. Належний спосіб або способи захисту обумовлюються змістом порушеного права та характером його порушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18).

У пункті 44 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав роз`яснено, що особа, яка розповсюджує об`єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб`єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , судам роз`яснено, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону України Про авторське право і суміжні права ), шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

За змістом положень статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права у разі порушення авторського права і (або) суміжних прав можливим є одночасне застосування кількох передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав.

У абзаці 4 пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав судам роз`яснено, що відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог Закону України Про авторське право і суміжні права при використанні ним об`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Суд виходить із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК України, стаття 11 Закону України Про авторське право і суміжні права ), яка відповідачами не спростована у спосіб передбачений ЦПК України, тобто належними та допустимими доказами.

Спосіб захисту, обраний позивачем ОСОБА_1 , є належним, бо дозволяє ефективно захистити порушене особисте немайнове право інтелектуальної власності.

26.06.2018р. опубліковано повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи Комунального підприємства Редакція газети Нова Каховка з ЄДР та надано строк до 27.08.2018 року для заявлення вимог кредиторами. У порушення вимог ч.5 ст.112 ЦК України позивачка не заявляла своїх вимог до ліквідаційної комісії з припинення КП Редакція газети Нова Каховка протягом 2-х місяців з Дня публікації оголошення про припинення КП Редакція газети Нова Каховка в строк до 27.08.2018 року.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 106 Цивільного кодексу України встановлено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно зі ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох що встановлює мінімальний строк ліквідації і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

З метою забезпечення виконання вимог ст. 105 ЦК України, на офіційному веб-сайті відповідного органу державної влади оприлюднюються відомості про: рішення про припинення юридичної особи, відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

За положеннями ст. 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 вказаної статті після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.03.2019 року, 16.10.2018 року до реєстру внесений запис про припинення Комунального підприємства Редакція газети Нова Каховка . Дані про юридичних осіб- правонаступників: ТОВ Редакція газети Нова Каховка . Рішенням 52 сесії Новокаховської міської ради Херсонської області 7 скликання від 02.10.2018р. №1502 та рішенням загальних зборів комунального підприємство Редакція газети Нова Каховка №5 від 24.09.2018 р. затверджено передавальний акт станом на 01.09.2018 р. що правонаступництво щодо майна, усіх прав та обов`язків комунального підприємства після його реорганізації шляхом перетворення переходить правонаступнику товариству з обмеженою відповідальністю Редакція газети Нова Каховка . Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.11.2018р., 16.10.2018 року до реєстру внесений запис про утворення ТОВ Редакція газети Нова Каховка код 22752321. ТОВ Редакція газети Нова Каховка не відповідає по боргам Комунального підприємства Редакція газети Нова Каховка , оскільки не приймало за передавальним актом зобов`язання перед ОСОБА_1 про виплату компенсації за порушення авторського права та не було власником сайту nk-online.tv станом на день оприлюднення спірної інформації. ( т.1 а.с.192, 193, 194, 203-213, т.2 а.с.6, 7-15).

Згідно з ч.5 ст.112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до приписів ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Євпропейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини сформулював у своїй практиці низку розуміння принципів справедливості судового процесу. Сторони процесу повинні мати можливість обґрунтувати свою справу з необхідною ефективністю ("Н.v. Belgium" від 30.11.1987). Зазначене створює право сторони на справедливий судовий розгляд.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, в межах заявлених вимог, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII Про авторське право і суміжні права , ст.ст.104-107, 426-443 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети Нова Каховка , про захист авторських прав, відмовити за його необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Херсонського апеляційного суду, через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судку апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 15.11.2019 року.

Суддя В. С. Миргород