Рішення

від 18.11.2019 по справі 826/3978/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

18 листопада 2019 року м. Київ № 826/3978/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед до третя особаГоловного управління ДФС у м. Києві Державна фіскальна служба України провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 у справі №826/3978/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед до Головного управління ДФС у м. Києві задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404. Крім того, судом вирішено присудити Товариством з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед документально підтверджені судові витрати у розмірі 4 528,61 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

29.10.2019 від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві витрати на професійну правову допомогу у сумі 31 200 грн.

06.11.2019 від Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали даної справи разом із відповідним супровідним листом.

Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим ч. 3 ст. 132 цього Кодексу встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.

За змістом норм ч. 1 - 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, ч. 5 і 6 цієї ж статті Кодексу встановлюють, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 23.04.2019 у справі №640/8542/16-а, від 04.04.2019 у справі №819/1670/16, постанові Великої палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Суд встановив, що разом із розглядуваною заявою від 24.10.2019 представником позивача були подані наступні документи: копію договору №01/03 про надання правничої допомоги адвокатським бюро від 01.03.2018, укладеного між Адвокатським бюро Пономаренко Вдовенко та ТОВ МЦ Леомед , та копію додаткової угоди №1 від 01.03.2018 до такого договору; копію підписаного представниками сторін договору акта приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2018, що містить відомості про перелік наданих послуг, кількість витраченого часу (у годинах), вартість по кожному виду наданих послуг та загальну вартість послуг (31 200 грн.).

При цьому, документальні докази фактичного понесення Товариством витрат на правничу допомогу у розмірі, що визначений актом приймання-передачі наданих послуг, позивач суду не надав.

Дослідивши зміст перелічених документів суд встановив, що відповідно до умов п. 4.1 - 4.2 і 4.4 парагр. 4 договору про надання правничої допомоги, обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Загальна вартість гонорару в межах доручення, передбаченого даним договором, зазначається в акті наданих послуг із надання правової допомоги із розрахунку: 1 200 грн. за 1 годину роботи Бюро (адвоката Бюро) в робочі дні з 9:00 до 18:00; 2 400 грн. за 1 годину роботи Бюро (адвоката Бюро) в святкові та неробочі дні, також в робочі дні з 18:00 до 9:00. Підставою для оплати послуг Бюро є рахунок, що підлягає сплаті у строк, визначений у рахунку. При цьому, при наданні правової допомоги із представництва адвокатом Бюро клієнта у судових спорах, сторонами укладається додаткова угода до договору та закріплюється вартість процесуального представництва з урахуванням п. 4.1 договору, та розмір гонорару при завершенні судового процесу та отримання рішення суду, яке вступило в законну силу.

Згідно додаткової угоди №1 від 01.03.2018 до зазначеного договору про надання правничої допомоги, за дорученням клієнта Бюро зобов`язувалося надати наступну правничу допомогу - захист інтересів клієнта в адміністративній справі за позовом клієнта до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404 на загальну суму 301 907,50 грн. У парагр. 2 і 3 сторонами були узгоджені обсяг дій та порядок оплати за цією додатковою угодою. Так, за надання правничої допомоги клієнт сплачує Бюро винагороду у відповідності до акта приймання-передачі наданих послуг та рахунку. Розмір винагороди вказується в акті приймання-передачі наданих послуг та розраховується відповідно до умов договору. Оплата наданої правової допомоги проводиться у строк, що не перевищує 5-ти календарних днів з моменту набрання законної сили рішення суду у справі, захист інтересів клієнта в якій здійснює бюро відповідно до п. 1.1 даної додаткової угоди. Клієнт сплачує винагороду Бюро у сумі, визначеній за змістом підписаних сторонами актів приймання-передачі послуг, однак не більше суми витрат на професійну правничу допомогу, визначеної відповідно до рішення в частині розподілу таких витрат на користь клієнта.

За даними акта приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2018, Бюро надало клієнту професійну правничу допомогу в наступному обсязі: вид послуги - попередня консультація з клієнтом, кількість витраченого часу - 2 год., вартість наданої послуги - 2 400 грн.; вид послуги - правовий аналіз акта фактичної перевірки №001018 від 30.06.2017 та інших документів, складених за результатами та внаслідок проведення перевірки, кількість витраченого часу - 5 год., вартість наданої послуги - 6 000 грн.; вид послуги - аналіз судової практики в аналогічних спорах та за подібних обставин, напрацювання та погодження правової позиції, кількість витраченого часу - 7 год., вартість наданої послуги - 8 400 грн.; вид послуги - складання позовної заяви, кількість витраченого часу - 12 год., вартість наданої послуги - 14 400 грн.

Проаналізувавши надані позивачем копії документів суд дійшов висновку, що останніми не підтверджуються обставини фактичного понесення ТОВ МЦ Леомед витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 31 200 грн. Між тим, як видно з матеріалів справи копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі №826/3978/18 ТОВ МЦ Леомед отримало ще у 26.09.2019. Тобто, відповідно до умов додаткової угоди №1 від 01.03.2018, ТОВ МЦ Леомед мало вже сплатити Адвокатському бюро за надану правничу допомогу у розмірі, визначеному в акті приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2018. Проте жодних документальних доказів на підтвердження наведеної обставини позивач до суду не надав та, як наслідок, не підтвердив факт понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 31 200 грн.

З огляду на наведене суд вважає, що заява представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед від 24.10.2019 щодо стягнення з Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове судове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок