Рішення
від 31.10.2019 по справі 678/1617/18
ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія Провадження 2- 678-256/19

ЄУН справи 678/397/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2019 рокуЛетичівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Лазаренка А.В.

за участю секретаря Іськової Т.Л.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів справу за позовною заявою заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Терлецького О. в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури Терлецький О. звернувся в суд із вищеозначеним позовом в інтересах держави, в якому просить: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 року № 22-15668-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки із зміною виду цільового призначення з для ведення фермерського господарства на вид для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2га (кадастровий номер 6823080800:03:014:0035), що розташована за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради (Мджибізька селищна територіальна громада) Летичівського району Хмельницької області, та стягнути з відповідачів судовий збір на користь прокуратури Хмельницької області.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки згідно наказу від 02.08.2017 року № 22-15668-СГ уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, при цьому він не повідомив орган влади, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію даного виду земельної ділянки, отримавши 2га земельної ділянки на території Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (1га кадастровий номер 6825089000:06:006:1443 і 1 га кадастровий номер 6825089000:05:001:0364), яку продав 28.07.2017року.

У підтвердження свого представництва прокурор посилається на суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, при цьому ГУ Держгеокадастру не може бути позивачем, оскільки неправомірно прийняло спірний наказ і є відповідачем по справі.

У судове засідання прокурор заявив про підтримання вимог і просить позов задоволити, разом з тим додатково обгрунтував підстави свого представництва інтересів держави, не заперечує проти письмового провадження та заочного вирішення справи.

Наявність свого представництва він обґрунтовує з посиланням на: ст. 131-1 Конституції України, згідно якої на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом;

ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу;

ч. 4 ст. 56 ЦПК України, згідно якої прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

ч. 4 ст. 122 ЗК України, згідно змісту якої до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відноситься передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб;

ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, згідно яких, при передачі спірної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 , а відтак інтереси держави, порушені саме ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке реалізовувало повноваження Держгеокадастру у зв`язку з чим захист інтересу держави в суді, який полягає у скасуванні оспорюваного наказу, не узгоджується із інтересами зазначених органів, і саме тому ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем за основною вимогою про визнання недійсним спірного наказу, відповідно, воно не може бути позивачем, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача (правова позиція Верховного Суду України, ухвала від 02.03.2011 у справі № 6-58303св10).

У зв`язку з тим, що у ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, та те, що він є відповідачем по справі, прокурор самостійно пред`являє цей позов в інтересах держави.

Разом з тим, статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності народ України делегував державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, тобто воля держави як власника таких земель може виражатися лише в таких діях ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Таким чином, повторне безоплатне надання Головним управління Держгеокадастру у Хмельницькій області для громадянина земельної ділянки для аналогічних потреб понад норму встановлену Земельним кодексом України не може оцінюватися як воля держави.

Питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 зловживаючи своїм правом набув спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а саме не повідомив ГУ Держгеокадастру в області про те, що раніше скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для аналогічних потреб, отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.

Окрім того, ні Держгеокадастр, ні ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ні їх посадові особи не вправі самостійно скасувати спірний наказ, оскільки на його підставі за відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності, тому вказане суперечитиме вимогам ч. 1 ст. 154 ЗК України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, абз. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ у редакції постанови ПВСУ від 19.03.2010 № 2).

Також виходячи з визначених ст. 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, пп. 3 п. 6 Положення про Головне управління повноважень, ні Держгеокадастр, ні ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ні їх посадові особи не вправі здійснювати у вказаних правовідносинах заходи державного контролю (нагляду), які у подальшому можуть бути підставою для вжиття відповідних заходів реагування, у т.ч. звернення із позовом до суду (узгоджується із правовою позицією Верховного суду, постанова від 10.07.2018 у справі №818/1511/17).

Окрім того, згідно ст. 28 ЗУ Про центральні органи державної виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно абз. 9 ч. 1 ст. 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , п. 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, пп. 3 п. 6 Положення) органи Держгеокадастру при здійсненні наданих повноважень надано право на звернення до суду лише у чітко визначених випадках: 1) з позовом про щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; 2) а також з позовом про повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Законодавством також не надано право звертатись до суду на захист інтересів держави у спірних правовідносинах жодному іншому суб`єкту владних повноважень.

Наведене підтверджує те, що органи, які уповноважені здійснювати захист інтересів держави (Держгеокадастр та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), не можуть здійснювати захист інтересів держави, зокрема і через відсутність у них повноважень щодо звернення до суду у даних спірних правовідносинах.

У зв`язку із зазначеним представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Представник ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Плюх В. у письмовому відзиві вимоги не визнає, посилаючись на те, що законних (ч. 7 ст. 118 ЗК України) підстав у відмові надання ОСОБА_1 земельної ділянки не було, у клопотанні про надання земельної ділянки ОСОБА_1 повідомляв, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався, крім цього спірне рішення є актом індивідуальної дії і відновлення порушеного права держави можливе не скасуванням наказу а визнанням недійсним права власності, тому просить у позові відмовити та не стягувати судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що свідчить його підпис в поштовому повідомленні та лист який повернувся до суду відміткою повернено за від. Адресата в судове засідання не прибув, причину неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи за його відсутності, відзиву на позовну заяву не надав, тому, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності відповідно до змісту ст. 280 ЦПК України, яка передбачає заочне вирішення справи в разі неявки відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, який не повідомив причини неявки, не подав відзив і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволення.

При дослідженні повноважень прокурора на подачу даного позову і участі у справі за його обґрунтуванням, суд дійшов до висновку про наявність підстави для його представництва у даній справі.

Частиною 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом ч. 4 ст. 122 ЗК України, до повноважень ГУ Держгеокадастру відноситься передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У даній справі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем за основною вимогою про визнання недійсним спірного наказу, відповідно, воно не може бути позивачем, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ч. 3 і ч. 4 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Судом встановлено, що, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.07.2017р. № 22-14082-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 14.07.2017) 1 га земельної ділянки (кадастровий № 6825089000:06:006:1443) та 1 га земельної ділянки (кадастровий № 6825089000:05:001:0364) для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чабанівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, які 28.07.2017року продав.

Заявою від 21.12.2016 року підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із зміною цільового призначення із категорії земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства 01.02. в категорію для ведення особистого селянського господарства 01.03, що розташована за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради (Волосовецької сільської ради) Летичівського району Хмельницької області орієнтовною площею 2.0000га з метою подальшої передачі йому безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. При цьому, зазначив, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 року № 22-15668-СГ заява задоволена і затверджено проект землеустрою щодо відведення йому 2 га земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.02) на вид для ведення особистого селянського господарства (01.03.), що розташована за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради (Волосовецької сільської ради) Летичівського району Хмельницької області.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки 143529468 від 31.10.2018р.), підтверджується, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017р. № 22-15668-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 04.08.2017) 2га земельної ділянки (кадастровий № 6823080800:03:014:0035) для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області.

Таким чином, на час отримання спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6823080800:03:014:0035) згідно наказу № 22-15668-СГ від 02.08.2017р. ОСОБА_1 уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, що суперечить вимогам ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України та є підставою для визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 року № 22-15668-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання 2га земельної ділянки (кадастровий № 6823080800:03:014:0035) у власність.

Таке рішення відповідає рішенню постанови Верховного Суду України від 18.09.2013року у справі за № 6-92цс13, згідно якого, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України , від 02.11.2004 р. категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

Згідно з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення від 8 липня 1986 року в справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства ) одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Судовий збір між сторонами розподіляється відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 128, 141, 258, 265,280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017року № 22-15668-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6823080800:03:014:0035), що розташована за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 по 1762 грн., з кожного, судового збору на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800).

Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: підпис А.В. Лазаренко

Суддя Летичівського

районного суду А.В.лазаренко

СудЛетичівський районний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення31.10.2019
Оприлюднено20.11.2019
Номер документу85739687
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —678/1617/18

Рішення від 31.10.2019

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Лазаренко А. В.

Ухвала від 29.12.2018

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Лазаренко А. В.

Ухвала від 29.12.2018

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Лазаренко А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні