Ухвала

від 14.11.2019 по справі 335/11418/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 14.11.2019 Справа № 335/11418/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/11418/19 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/1118/19 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст.ст. 170-173 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_7

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на земельну ділянку площею 1,6842 га. із кадастровим номером 2310100000:01:013:0068 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 із забороною її відчуження, розпорядження.

Згідно з ухвалою слідчого судді, до суду звернувся слідчий із клопотанням про арешт майна, мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12018080000000382 від 14.12.2018, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.3 ст.369-2 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368, ч.2 ст.364 КК України.

06.08.2019 на адресу слідчого управління ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення УСБУ в Запорізькій області №59/3/1-1203нт від 31.07.2019 відповідно до якого отримані дані щодо протиправних дій представників органів місцевого самоврядування, підприємств задіяних у сфері експертної оцінки земельних ділянок та фізичних (юридичних) осіб, що зацікавлені у їх придбанні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в результаті дій службових осіб Запорізької міської ради її виконавчих органів, суб`єкту оціночної діяльності та фізичних осіб, що зацікавлені у їх придбанні під час продажу земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:01:013:0068 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,6842 га. місцевий бюджет недоотримав грошові кошти на загальну суму 20850569,00 грн.

На даний час, існує сукупність підстав вважати, що вказана земельна ділянка має суттєве значення для даного кримінального провадження, є доказом злочину та має важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя у своїй ухвалі зазначив про те, що приймаючи до уваги те, що зазначена земельна ділянка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою її збереження, недопущення передачі третім особам, дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого.

В апеляційній скарзі представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 зазначено, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та прийнята з недотриманням норм кримінального процесуального законодавства і відтак має бути скасована. Апелянт зазначає, що ОСОБА_8 не є ні підозрюваною, ні обвинуваченою, ні особою щодо якої здійснюється провадження, не має будь-якого іншого статусу або відношення до даного кримінального провадження. Адвокат вважає, що додана до клопотання слідчого експертна оцінка земельної ділянки, на яку накладено арешт, є штучно завищеною та такою, що не відповідає дійсності. Також апелянт зазначає, що обмеження законних прав власника земельної ділянки є неприпустимим. Арешт земельної ділянки може суттєво вплинути на господарську діяльність та призвести до збитків та інших негативних наслідків. Крім того, на думку апелянта, слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки не надано доказів, що земельна ділянка, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, у зв`язку з чим винесена постанова про визнання земельної ділянки речовим доказом є формальною, та її не додано до клопотання про арешт майна.

Разом з тим в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 11.10.2019, в обґрунтування якого зазначено, що під час винесення оскаржуваної ухвали власник майна присутнім не був, копію ухвали вручено лише 25.10.2019.

На підставі викладеного апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді від 11.10.2019 скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт земельної ділянки.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення, доводи апеляційної скарги; представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги; прокурора, яка вважала ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Щодо доводів апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно доположень п.3ч.2,ч.3ст.395КПК Україниапеляційна скаргана ухвалуслідчого суддіможе бутиподана протягомп`яти днівз дняїї оголошення; якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскаржуване рішення слідчого судді було винесено, за відсутності власника майна. З матеріалів провадження випливає, що копію ухвали ОСОБА_8 отримала 25.10.2019. Апеляційна скарга подана 29.10.2019. Відтак апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження, тому вимоги апеляційної скарги в цій частині (клопотання про поновлення строку) не підлягають розгляду.

Щодо вимог апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна передбаченого ст.98 КПК України, відповідно до тієї фабули яка зазначена у витягу з ЄРДР у кримінальному проваджені №12018080000000382 (передача земельних ділянок за заниженою ціною), відтак існували реальні підстави для накладення арешту на нього відповідно до ч.3 ст.170 КПК України.

Доводи апелянта на предмет того, що ОСОБА_10 є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки не спростовують правильність висновків слідчого судді, адже арешт майна може бути накладений на майно будь-якої особи з метою збереження речових доказів.

Майно на яке слідчий прохав накласти арешт, визнано речовим доказом, і воно може виступати об`єктом незаконного посягання, та бути відчужено.

Колегія суддів визнає, що органом досудового розслідування доведено, що принаймні один ризик - відчуження може мати місце.

Правомірність набуття права власності на вказану земельну ділянку (з урахуванням обставин кримінального провадження), також є предметом перевірки під час досудового розслідування.

Слідчим суддею за наслідками розгляду клопотання обґрунтовано встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, враховано правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказували на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, встановлено, що арешт вказаного майна не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної цивільної діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (принаймні докази зворотного відсутні), прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків слідчого суді не спростовують.

До того ж слідчим суддею накладено обтяження, яке не позбавляє власника можливості користуватися арештованим майном і використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Доводи представника власника майна на предмет того, що арешт майна ускладнює здачу земельної ділянки в оренду, колегія суддів вважає безпідставними адже такі дії (оренда земельної ділянки) взагалі не передбачені її цільовим призначенням.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 304, 309, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на земельну ділянку площею 1,6842 га. із кадастровим номером 2310100000:01:013:0068 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 із забороною її відчуження, розпорядження, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4