Постанова

від 19.11.2019 по справі 140/2660/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10313/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року про забезпечення позову, головуючий суддя - Валюх В.М., ухвалена у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛ КІСОВ» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2019 року позивач - ТзОВ «ЛЛ КІСОВ» звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області № 95 від 23.08.2019 року в частині включення до переліку ризикових платників податків, зобов`язання виключити з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої, позивач просив зупинити дію оскарженого рішення № 95 від 23.08.2019 року про включення до переліку ризикових платників податків.

Подана заява обґрунтована тим, що внаслідок безпідставного прийняття оскарженого рішення настали негативні наслідки для підприємства, що полягають у створенні додаткових перешкод у здійсненні господарських операцій. Зокрема, внаслідок такого рішення зупинена реєстрація податкових накладних, що призвело до неможливості позивачем реєстрації зобов`язання та фактично збільшенням вартості їхньої продукції на 20%, що робить таке підприємство не конкурентоспроможним на ринку та в подальшому призведе до неминучого банкрутства та несплати податків або їх сплати у менших розмірах.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; зупинено до набрання законної сили рішенням суду у цій справі дію рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 23 серпня 2019 року № 95, в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛ КІСОВ» (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36/11, ідентифікаційний код 42415645) до переліку ризикових платників податків ІТС «Податковий блок» .

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Головним управлінням ДФС у Волинській області подано апеляційну скаргу на неї, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що враховуючи наявність процедури реєстрації заблокованих податкових накладних, неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в даному випадку не існує, що в повній мірі спростовує висновки суду попередньої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржену ухвалу суду незаконною та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, чинним законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до п. 17 абз. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Проте, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. В матеріалах справи також відсутні докази які свідчать про очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення прав, свобод та інтересів товариства.

Разом з тим, при вирішенні заяви про забезпечення позову суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків.

Так, згідно абз. 22 п. 201.10 ст. 201 ПК України - відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, у позивача незалежно від зупинення податкової накладної існуватиме обов`язок включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви є помилковими, оскільки вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст. 150, ст. 151 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову, чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а тому судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст.150, 151, 243, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року про забезпечення позову у справі №140/2660/19 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛ КІСОВ» про забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 19.11.2019 року.