Ухвала

від 13.11.2019 по справі 757/46890/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року,

за участі: прокурора ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016000000004094 та поновлення строку для подання такого клопотання.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений із поважних причин строк звернення з клопотанням про арешт майна, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 , оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», який вилучено 22 серпня 2019 року під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконно, необґрунтованою та такою, що протирічить принципам кримінального процесуального права, слідчим суддею не враховано, що вилучене майно с речовим доказам у кримінальному проваджені та на нього відповідно до ст.ст. 170, 171 КПК України може бути накладено арешт.

Зазначає, що 23 серпня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва подано клопотання про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку від 22 серпня 2019 року, яке 30 серпня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва повернуто прокурору для усунення недоліків.

У встановлений чинним законодавством строк, а саме 31 серпня 2019року прокурором направлено до суду клопотання про арешт майна та поновлення строку для подання такого клопотання після виправлення недоліків.

Як стверджує апелянт, досудовим розслідуванням отримано достатні дані, які дають підстави вважати, що в CMC та повідомленнях в месенджерах (Whats Арр, Viber, Telegram та інше), які за допомогою телефону проводить ОСОБА_6 , містяться відомості про обставини вчинення злочину розтрати державного майна України шляхом авторизації на ринку оцінювання електронних майданчиків, підконтрольних приватним суб`єктам господарської діяльності, для подальшого упровадження схеми мінімізації оподаткування учасників оціночної діяльності, внаслідок чого державі спричинено збитки в особливо великих розмірах.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити,перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 грудня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016000000004094, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що директор Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду державного майна України ОСОБА_7 , керівник ТОВ «Ві Ай Пі Департамент» (код ЄДРПОУ 33508037) ОСОБА_8 , керівник ПП «Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ» (код ЄДРПОУ 22956058) ОСОБА_9 , голова правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація Спеціалістів банківської оцінки України» (код ЄДРПОУ 35567340) ОСОБА_10 , співробітник ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» (код ЄДРПОУ 34286063) та ПП «Аргумент» (код ЄДРПОУ 32115789) ОСОБА_11 , керівник ТОВ «Акцепт Онлайн» (код ЄДРПОУ 40429394) ОСОБА_12 , керівник ТОВ «Про закупівлі» (код ЄДРПОУ 40328577) ОСОБА_13 та головний бухгалтер операторів авторизованих електронних майданчиків, а саме: ПП «Ві Ай Пі Департамент», ПП «Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ», ТОВ «Акцепт Онлайн», ТОВ «Про Закупівлі», ПП «Аргумент», ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими на теперішній час особами, в порушення чинного законодавства України, розробили схему розтрати державного майна України шляхом авторизації на ринку оцінювання електронних майданчиків, підконтрольних приватним суб`єктам господарської діяльності, для подальшого упровадження останніми схеми мінімізації оподаткування учасників оціночної діяльності, внаслідок чого державі спричинені збитки в особливо великих розмірах.

Так, відповідно до п. 5 наказу Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку» прийнято рішення про введення в експлуатацію Єдиної бази даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об`єкта оцінки майна та рішення щодо авторизації електронного майданчика.

Наказами заступника Голови Фонду державного майна України ОСОБА_14 № 956 від 17.07.2018 авторизовано електронний майданчик «ОЦІНКА.online», оператором якого є ТОВ «Ві Ай Пі Департамент», № 1027 від 01.08.2018 авторизовано електронний майданчик «ЕКСПРЕС ОЦІНКА», оператором якого є ТОВ «Акцент Онлайн», № 1028 від 01.08.2018 авторизовано електронний майданчик «ПРОФЕСІЙНА ОЦІНКА», оператором якого є ТОВ «Про Закупівлі», № 1122 від 29.08.2018 авторизовано електронний майданчик «РЕЄСТР ОЦІНКИ», оператором якого є ПП «Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ».

Як зазначено у клопотанні прокурора, лише вивченням окремих звітів, внесених до вказаної бази, встановлено, що у період з 18.07.2018 по 02.09.2018 ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» та ПП «Аргумент» з метою мінімізації оподаткування учасників угод підготовлено та внесено до вказаної бази звіти про оцінку з недостовірними характеристиками об`єктів оцінки, чим суттєво занижено їхню фактичну вартість.

Згідно висновку ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 10.10.2018 встановлено, що в результаті внесення ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» недостовірних даних до вказаної бази звітів, державним бюджетом України недоотримано податкових платежів на суму 502535 гривень.

Потурання та приховування протиправної діяльності ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» та ПП «Аргумент» здійснюється, зокрема, з боку директора Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду державного майна України ОСОБА_7 до кола службових обов`язків яких входить виявлення вищевказаних фактів.

Відповідно до абзаців першого п`ятого, дванадцятого пункту 5 частини першої статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України», ФДМУ у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності здійснює: державне регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; контроль за виконанням суб`єктами оціночної діяльності та оцінювачами вимог законодавства; контроль за дотриманням єдності методичного та організаційного забезпечення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; веде у визначеному ним порядку Державний реєстр оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, які здійснюють оцінку майна, майнових прав і провадять професійну оціночну діяльність за відповідними напрямами (спеціалізаціями).

Водночас, директор Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності ФДМУ ОСОБА_7 , не здійснюючи належного виконання своїх функцій по контролю за суб`єктами оціночної діяльності, надає інформацію з Єдиної бази звітів з оцінки майна в електронному вигляді до ПП «Аргумент» та ТОВ «Оціночна компанія Аргумент», в особі ОСОБА_11 , для аналізу та виявлення останніми недобросовісних оцінювачів, які за грошову винагороду вносять занижені показники вартості об`єктів оцінки.

За наявною інформацією, ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 список зазначених недобросовісних суб`єктів оціночної діяльності у кількості 50 одиниць. У подальшому до 20 суб`єктів оціночної діяльності ФДМУ застосовано заходи впливу відповідно до вищевказаних вимог законодавства України. Також, ОСОБА_11 за вказівками ОСОБА_10 готує інформацію про зазначені факти, передає її ОСОБА_7 для подальшого оприлюднення на офіційному сайті Фонду державного майна України.

В свою чергу, службові особи ТОВ «Оціночна компанія аргумент» та ПП «Аргумент» у змові з ОСОБА_7 та іншими невстановленими службовими особами ФДМУ, умисно приховують інформацію про власну протиправну діяльність у вигляді внесення недостовірних даних до звітів про оцінку майна та заниження вартості об`єктів оцінки з метою ухилення від відповідальності у вигляді припинення доступу до Єдиної бази звітів про оцінку майна.

Крім цього, в рамках виконання доручення від 29.07.2019 № 15/2/2-28766-17 було проведено допит фізичної особи-підприємця ОСОБА_15 (код ДРФО НОМЕР_4 ), в ході якого встановлено, що відповідно до актів про надання послуг № UT-162 від 08.09.2018, № UT-181 від 13.09.2018, № UT-212 від 05.10.2018, № UT-214 від 05.10.2018, № UT-274 від 17.10.2018, № UT-289 від 24.10.2018, № UT-307 від 06.12.2018, № UT-114 від 29.03.2019 останнім надаються послуги для суб`єктів підприємницької діяльності ПП «Ві Ай Пі Департамент» (код ЄДРПОУ 33508037), ПП «Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ» (код ЄДРПОУ 34507830), ТОВ «Про закупівлі» (код ЄДРПОУ 40328577) з продажу ліцензії для використання програмного забезпечення «1С:Бухгалтерія для України» та з надання онлайн доступу до Інтернет-ресурсу «portal.1c.eu», за допомогою якого здійснюється оновлення зазначеного програмного забезпечення.

Також, за наявною інформацією, службовими особами операторів електронних майданчиків ПП «Ві Ай Пі Департамент», ПП «Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ», ТОВ «Акцепт Онлайн», ТОВ «Про Закупівлі» для їх авторизації Фондом державного майна України та отримання Експертних висновків про відповідність КСЗІ вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні надано підроблені, завідомо неправдиві відомості до Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та ФДМУ про невикористання у своїй робочій діяльності програмного забезпечення, до постачальників якого застосовано персональні спеціальні економічні санкції (мають походження держави-агресора РФ).

Внаслідок вчинених протиправних дій службових осіб ТОВ «Оціночна компанія Аргумент», ПП «Аргумент», директора Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності ФДМУ ОСОБА_7 та інших невстановлених службових осіб ФДМУ, Державним бюджетом України недоотримано податкових платежів, що спричинило тяжкі наслідки.

Крім цього, відповідно до матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій проведених під час досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження (гриф яких скасовано), підтверджено факт протиправної діяльність ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 .

Таким чином, головний бухгалтер операторів авторизованих електронних майданчиків, а саме: ПП «Ві Ай Пі Департамент», ПП «Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ», ТОВ «Акцепт Онлайн», ТОВ «Про Закупівлі», ПП «Аргумент», ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» ОСОБА_6 , може бути підозрювана у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

У зв`язку з цим, у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, обґрунтованою.

22 серпня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2019 року, прокурором ОСОБА_5 проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , під час якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 , оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар».

31 серпня 2019 року прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про поновлення строку на звернення з клопотанням про майна, яке вилучено 22 серпня 2019 року на підставі ухвали слідчого Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2019 року, в ході проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , та накладення арешту на таке майно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено, оскільки прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у накладенні арешту на мобільний телефон та його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні, у матеріалах клопотання відсутні докази поважності пропуску строку для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна. Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2019 року про повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків, до матеріалів вказаного клопотання прокурором не долучено.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, 23 серпня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва подано клопотання прокурором про накладення арешту на майно, вилучене 22 серпня 2019 року під час проведення обшуку приміщення.

30 серпня 2019 року за заявою прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016000000004094 відкликано для усунення недоліків.

31 серпня 2019 року прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_5 звернувся повторно до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про поновлення строку на звернення з клопотанням про накладення арешту на згадане майно, однак йому відмовлено

Враховуючи вище викладене, прокурором було дотримано вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому висновки слідчого судді з приводу пропуску строку на звернення з відповідним клопотанням є безпідставними.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, прокурором долучено докази, які підтверджують дотримання строку звернення до суду з відповіднирм клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Також, положенням ч. 2ст. 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 , оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», який вилучено 22 серпня 2019 року під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 містить переписку з приводу вчинення кримінального правопорушення, постановою прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_5 від 23 серпня 2019 року

визнано речовим доказом.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, яке 22 серпня 2019 року вилучене, в ході проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , щозазначене в клопотанні прокурора про накладення арешту, відповідає критеріям ч. 2 ст. 168 та ч. 1ст. 170 КПК України, оскільки обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, посилання слідчого судді на те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним вст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогамКПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.132,170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст.ст.131,132,170 - 173,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_5 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016000000004094 та поновлення строку для подання такого клопотання, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва ОСОБА_5 про поновлення строку на подачу клопотання про арешт майна та накладення арешту на таке майно - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 22 серпня 2019 року під час обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2019 року, прокурором ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , а саме:

- мобільний телефон марки «Xiaomi» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 , оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар».

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_16 ОСОБА_2 ОСОБА_17

Справа № 11сс/824/5798/2019 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_18

Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_16