Постанова

від 29.10.2009 по справі 2а-2150/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2009 року 14 год. 53 хв. № 2а-2150/09/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Експертдіагностика до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення

За участю представників сторін:

Від позивача: Оверко І.І. -представник за довіреністю

Від відповідача: Куракін Ю.В. - представник за довіреністю

у судовому засіданні 29.10.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ Експертдіагностика`звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0023671507/0 від 14.11.2008р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем ПДВ в сумі 2 549 395,00 грн. основного платежу та 509 879,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу про порушення вимог Закону України Про податок на додану вартість зазначив, що технічна описка позивача у індивідуальному податковому номері постачальника товару ПП Фаріон БКВ у додатку №5 розшифровок податкових декларацій, доданого до податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року, що дійсно мала місце, не може слугувати підставою для висновку про заниження податкового зобов`язання з ПДВ за господарською операцію з зазначеним постачальником. Позивач просить суд врахувати, що ПП Фаріон БКВ зареєстроване в ЄДРПОУ, є платником ПДВ згідно свідоцтва; договір поставки нафтогазового обладнання №10701 від 01.08.09р. виконаний сторонами повністю, про що свідчать первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які не досліджувались податковим органом при проведенні камеральної перевірки.

Крім того, позивач просить суд врахувати, що податковим органом не вжито жодних заходів з метою фактичного з`ясування реєстрації платником ПДВ вказаного контрагента; наявності у позивача документального підтвердження щодо його правовідносин з таким контрагентом, тощо. Також у позовній заяві позивач посилається і на порушення податковим органом строку проведення перевірки відомостей податкової декларації, який відповідно до діючого законодавства становить 30 днів наступних за днем отриманням податкової декларації.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти позову заперечував з посиланням на те, що підставою для висновку заниження податкового зобов`язання з ПДВ за серпень 2008 року в сумі 2 549 395,00 грн. слугувало те, що згідно з переліком комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу АРМ Платників ПДВ , Пошуково -довідкова система ДПА України (ПДС) , Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України`постачальника, зазначеного позивачем в додатку №5 до декларації, з індивідуальним податковим номером №355844406262 не зареєстровано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року ТОВ Експертдіагностика , за результатами якої складено акт перевірки від 14.11.08р. №2225/15-7.

На підставі зазначеного акта, податковим органом прийняте податкове повідомлення -рішення від 14.11.08р. №0023671507/0, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 549 395,00 грн. основного платежу та 509 879,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається із акта, підставою для визначення податкового зобов`язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.2.4, п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело, на думку податкового органу, до заниження та несплати ПДВ за серпень 2008 року в сумі 2 549 395,00 грн.

До такого висновку податковий орган прийшов внаслідок опрацювання додатку №5 Розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до декларації з ПДВ за 2008 рік, в якому відображено, зокрема в графі: операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту - №355844406262 (індивідуальний податковий номер постачальника), сума ПДВ -2 549 394, 99 грн., тоді як згідно з переліком комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу АРМ Платників ПДВ , Пошуково -довідкова система ДПА України (ПДС) , Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України`постачальника з індивідуальним податковим номером №355844406262 не зареєстровано.

У зв`язку з цим, податковим органом зменшено суму податкового кредиту позивача за серпень 2008 року на суму 2 549 395,00 грн. та донараховано вказану суму ПДВ до сплати, а також застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі п.п.17.1.3. Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами .

Суд не погоджується з висновком податкового органу про заниження податкового зобов`язання, вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів та не заперечується позивачем у поданому ним додатку №5 Розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за 2008 рік індивідуальний податковий номер постачальника (ПП Фаріон БКВ ) помилково зазначено №35584440626 2 , замість вірного № 35584440626 5.

Відповідно до п. 4.3 Наказу ДПА України від 18.04.08 року N 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів , у разі якщо під час перевірки встановлено факт включення платником ПДВ (отримувачем) суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб`єктами господарювання, що не зареєстровані як платники ПДВ або щодо яких анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (в тому числі звільнених від сплати податку на додану вартість за рішенням суду) (далі - суб`єкт господарювання, не зареєстрований платником ПДВ (постачальник)), працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, в якому знаходиться на обліку платник ПДВ (отримувач), звертається до такого платника ПДВ із запитом у письмовій формі про надання пояснення та їх документальне підтвердження (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) щодо його правовідносин з таким контрагентом.

Як зазначено в акті перевірки з метою з`ясування інформації щодо контрагента позивача на номер позивача було здійснено телефонний дзвоник, однак даного платника за номером не зареєстровано, в зв`язку з чим направлено запит від 13.10.08р. №43454/10/15-7 з пропозицією надати документи, які, як зазначено в акті перевірки, не надані.

Однак, у судових засіданнях доказів щодо направлення запиту на адресу позивача суду не надано, крім того вказана інформація заперечувалась позивачем.

З посиланням на вказані обставини, податковим органом зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту у вищевказаній сумі.

Таким чином, первинні бухгалтерські документи, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит податковим органом не досліджувались, як і не вживались передбачені Законом України Про державну податкову службу в Україні`заходи з наміром перевірити правомірність формування податкового кредиту.

Разом з тим, суд констатує, що податковий орган в силу наданих йому повноважень не позбавлений права для запрошення платника ПДВ для надання пояснень, крім того законодавство надає податковому органу достатніх важелів впливу на платника податків, який ухиляється від надання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит органу ДПС.

Так, відповідно до п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні , ненадання платником податків пояснення та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки. Відповідно ж до п.9.1. ст.9 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.00 р. № 2181-III, відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення може бути підставою для застосування адміністративного арешту активів платника податків.

Відтак, невжиття податковим органом передбачених законом заходів з метою організації проведення документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за господарською операцією з його контрагентом -ПП Фаріон КБВ , призвело до неправомірних висновків про заниження податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 2 549 395, 00 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи та в ході розгляду даної адміністративної справи надано податковому органу для ознайомлення первинні документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за серпень 2008 року у вказаній сумі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.08.08р між позивачем (покупець) та ПП Фаріон БКВ (постачальник) укладено договір поставки нафтогазового обладнання №10701, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у строки, обумовлені договором, а покупець прийняти та оплатити товар зазначений в Специфікації.

На виконання вказаного договору ПП Фаріон БКВ`поставлені товарно-матеріальні цінності на суму 15 386 369,91 грн. (в т.ч. ПДВ 2 549 394, 99 грн.), про що свідчать наявні в матеріалах справи накладні №995 від 08.08.08р., №993 від 07.08.08р., №989 від 05.08.08р., №987 від 04.08.08р. На поставку товарів ПП Фаріон БКВ виписані податкові накладні №1425 від 08.08.08р. на суму 841 500,00 (в т.ч. ПДВ 140 250,00 грн.), №1421 від 07.08.08р. на суму 10 890 000,00грн. ( ПДВ - 1 815 000,00), №1417 від 05.08.08р. на суму 905 850,00 грн. (ПДВ -150 975,00 грн.), №1415 від 04.08.08р. на суму 1 485 000,00 грн. (ПДВ -247 500,00 грн.), № 1475 від 14.08.08р. на суму 198 000,00 грн. (ПДВ -33 000,00 грн.), №1477 від 15.08.08р. на суму 68 500,00 грн. (ПДВ -11 416, 67 грн.), №1483 від 22.08.08р. на суму 474 697,00 грн. (ПДВ -79 116, 17 грн.), №1490 від 26.08.08р. на суму 99 950, 00 грн. (ПДВ -16 658,33 грн.), №1468 від 13.08.08р. на суму 48 500,00 грн. (ПДВ -8 083, 33 грн.), №1501 від 31.08.08р. на суму 284 372, 91 грн. (ПДВ -47 395, 49 грн.).

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об`єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України Про податок на додану вартість /надалі -Закон /.

Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 цього ж Закону, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об`єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов`язань.

В даному випадку, виписані ПП Фаріон БКВ та зазначені вище податкові накладні оформлені у відповідності до вимог наведеної норми, чого не заперечує відповідач.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону, як це зазначається у його п.п.7.2.4.

На запит суду, податковим органом надано витяг із ЦБД юридичних осіб ДПА України щодо ПП Фаріон БКВ , з якого вбачається, що вказане підприємство має податковий номер 355844406265, та було зареєстровано платником ПДВ (№ свідоцтва 100088645) з 14.01.08р. по 29.09.08р.

Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з ЄДРПОУ (інформація станом на 30.01.09р.), з якого вбачається, що Приватне підприємство Фаріон БКВ`є зареєстрованим, дата реєстрації -04.12.07р., ідентифікаційний номер 35584440.

Наведені обставини та документальні докази, подані суду в ході розгляду справи, підтверджують факт вчинення господарської операції позивача та його контрагентом, що на момент вчинення такої операції був зареєстрований платником ПДВ.

Отже, висновок податкового органом про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 2 549 395, 00 грн. безпідставний, суперечить вимогам податкового законодавства та зроблений без з`ясування фактичних обставин щодо правовідносин з контрагентом позивача.

Задовольняючи позов суд також враховує і ту обставину, що відповідно до Закону України Про податок на додану вартість , Наказу ДПА №266 від 18.04.08р. документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться і триває протягом 30 днів, наступних за граничним днем подання звітної податкової декларації.

В даному випадку із акту перевірки вбачається, що дата реєстрації податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року в ДПІ -22.09.09р., а перевірка проведена з 12.11. по 13.11.08р., тобто по спливу законодавчо встановленого строку для проведення такої перевірки.

Приймаючи до уваги те, що вимога про визнання нечинним акта може застосовуватися лише до нормативно -правового акта, тоді як оспорюваний акт є актом індивідуальної дії ненормативного характеру, такий акт підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

На розподілі судових витрат на користь позивача, останній не наполягав.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України Про податок на додану вартість , ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В :

задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Печерському районі ми. Києва № 0023671507/0 від 14.11.2008р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 02.11.09р.