Рішення

від 18.11.2019 по справі 904/3547/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2019м. ДніпроСправа № 904/3547/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ "КАПУСТЯНЕ"

про стягнення 19938,40грн.

Представники:

від позивача: Тищенко Т.А., представник за довіреністю;

від відповідача: Денисенко М.М., керівник відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

І. ПРОЦЕДУРА ПРОВАДЖЕННЯ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ "КАПУСТЯНЕ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути збитки у сумі 19938,40грн.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

02.09.2016 представниками позивача у житловому будинку відповідача за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення Правил користування електричною енергією.

Виявлене позивачем порушення полягає у самовільному підключенні електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконано проводом ПВ 2*0,5 на другому поверсі з квартирного електростояку.

За результатами виявленого порушення складено Акт про порушення №102978 від 02.09.2016 у присутності представника відповідача, який від підпису вказаного акту відмовився.

Під час складання акту про порушення ПКЕЕ позивача не надано інформації щодо особи, яка є власником або користувачем самовільного підключення, який інтернет-провайдер є власником чи користувачем самовільного підключення комутатору.

Працівниками позивача складено Акт про усунення порушення Правил користування електричною енергією від 26.09.2016 в якому вказано, що виконано відключення комутатора від електромережі житлового будинку. Вказаний акт представником відповідача підписано.

Споживача належним чином повідомлено про дату і місце проведення засідання комісії ДМЕМ з розгляду актів порушень (10.05.2017), про що свідчить копія листа позивача від 25.04.2017 за вих.№1056/6074.

10.05.2017 на адресу позивача надійшов лист від відповідача у якому він просив перенести засідання комісії на 17.05.2017.

Засідання комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ №102978 від 02.09.2016, на прохання відповідача, відбулося 17.05.2017. На засіданні був присутній представник відповідача, який відмовився від підпису протоколу №5-14 від 17.05.2017.

На засіданні комісії постачальника електричної енергії по розгляду акту про порушення №102978 від 02.09.2016 прийнято рішення про нарахування кількості недоврахованої електроенергії у відповідності з пунктом 2.9 за формулою 2.7 Методики. Сума нарахувань склала 19938,40грн.

Листом від 17.05.2017 енергопостачальник повідомив відповідача про те, що у листі від 25.04.2017 за вих.№1056/6074 допущено помилку у даті складання актів про порушення.

Листом від 07.06.2017 №1472/6074 позивач повторно повідомив відповідача про необхідність сплати рахунків по актах про порушення ПКЕЕ.

З 21.05.2018 Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" змінило найменування на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3547/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019.

Ухвалою від 19.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 05.09.2019.

27.08.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив від 24.08.2019 за вих.№б/н в якому просить суд відмовити у замовленні позовних вимог.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відповідач стверджує, що у рішенні позивача про нарахування вартості недооблікованої електричної енергії останній посилається на норми законодавства, які не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Крім того, відповідач вказує, що не отримав протокол, а отже останній не набрав чинності і не може бути доказом у справі.

Рішення комісії за результатами розгляду порушення №102978 від 02.09.2016 не прийнято повним складом.

Відповідач посилається на рішення за аналогічним спором у справі №904/1960/18.

Відповідач стверджує, що не є особою, відповідальною за самовільне підключення, вказане позивачем.

Відповідач вказує, що житловий будинок не знаходиться на балансі останнього.

Відповідач звертає увагу на постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2014 по справі №910/21233/13 та від 26.05.2014 по справі №914/4296/13.

Відповідач вважає, що порушником є провайдер Інтернету.

Ухвалою від 05.09.2019 підготовче засідання відкладено на 17.10.2019.

11.10.2019 через відділ документального забезпечення від позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 08.10.2019 за вих.№б/н в якій просить суд задовольнити позовні вимоги.

Доводи позивача на відзив.

Позивач стверджує, що між сторонами відсутні договірні відносини з постачання / споживання електричної енергії, що є прямим порушенням законодавства про електроенергетику.

Позивач стверджує, що лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №11-09-02466 не має відношення до даного спору, оскільки не стосується житлового будинку АДРЕСА_1 .

Позивач посилається на пункт 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 №3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" за умовами якого для нарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ним Правил, якщо ж особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна або особа, яка має інші речові права щодо цього майна.

В якості доказу того, що власником майна або особою, яка має інші речові права щодо цього майна є саме відповідач, позивач посилається на відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за якими місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1 Ж АДРЕСА_2 , також АДРЕСА_3 , у якому і виявлено самовільне підключення.

Заяву №76 від 10.11.2016 в якій йде мова про те, що відповідач не є власником комутаторів та електричних мереж, на думку позивача, не може бути прийнята до уваги, оскільки відповідачу невідомі особи - власник електромереж та інтернет-провайдер, які можуть нести відповідальність за самовільне підключення.

Позивач наголошує, що надані докази листування між сторонами стосовно якості електричної енергії та укладення договору про постачання електроенергії (щодо балансової належності кабельної лінії, яка транспортує електроенергію до житлових будинків відповідача) є непрямими доказами того, що саме відповідач відповідає за стан спірних житлових будинків.

Позивач звертає увагу суду на позицію Верховного Суду від 19.06.2019 по справі №904/3692/18.

Лист начальника РЕМ-1 ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" Боровського О.О. від 31.07.2015 про те, що відповідачу для ремонту кабелів необхідно звернутися до Радгоспу "Дніпро", який, ймовірно, є власником кабельної лінії КЛ - 0,4 кВ позивач визнає неналежним доказом, з огляду на те, що його питання не стосуються предмета доказування у справі №904/3547/19 з огляду на таке. Позивач наголошує на тому, що кабельна лінія КЛ - 0,4кВ - це зовнішня лінія, за допомогою якої енергопостачання здійснюється до житлових будинків відповідача, а самовільне підключення здійснено до внутрішньобудинкових мереж на другому поверсі у під`їзді житлового будинку.

Лист ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" №15938/1001 позивач також визнає неналежним доказом у справі, оскільки стосується зовнішньої кабельної лінії 0,4кВ, якою транспортується електроенергія до спірних житлових будинків.

Позивач звертає увагу на відсутність згоди відповідача для проведення вимірювання сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність, у зв`язку з чим нарахування здійснено за перерізом проводу, яким було здійснено самовільне підключення. В підтвердження обраної правової позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду від 12.03.2019 по справі №904/1759/18.

11.10.2019 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшли заперечення від б/д за вих.№б/н в якій просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи відповідача щодо незгоди з аргументами позивача викладеними у відповіді на відзив.

Відповідач звертає увагу, що згідно листа Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області №11-16-04833 від 03.08.2017 за адресою: місто Дніпро, вулиця Минусинська, будинок 250-В балансоутримувачем будинку є ПП "Чумаки".

Посилання позивача на позицію Верховного Суду від 19.06.2019 по справі №904/3692/18 відповідач вважає необґрунтованою, з огляду на те, що постанова не є остаточною.

Крім того, відповідач наголошує, що відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричної енергії, протокол не набрав чинності через його невручення відповідачу.

Ухвалою від 17.10.2019 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 07.11.2019.

В судовому засіданні, яке відбулося 07.11.2019 оголошено перерву до 12год. 30хв. 18.11.2019.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2019 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

1. Обставини, які є предметом доказування у справі.

Факти, які повинні бути встановлені у справі, утворюють предмет доказування.

До предмета доказування у широкому сенсі можна віднести наступні групи фактів: 1) юридичні факти матеріально-правового характеру; 2) доказові факти; 3) юридичні факти процесуально-правового характеру (що визначають наявність у особи права на пред`явлення позову та здійснення інших процесуальних дій); 4) факти, що сприяють правильній оцінці доказів (наприклад, факт фальшивості письмового доказу); 5) факти, встановлення яких необхідно суду для виконання запобіжних і примусових завдань господарського судочинства.

Достатнє знання про обставини, що становлять процесуальний предмет доказування, забезпечує вирішення численних процесуальних питань, пов`язаних з відкриттям господарської справи, її зупиненням, а також реалізацією процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі, і тим самим забезпечує правильне вирішення господарської справи.

Таким чином , предмет доказування - це коло фактів матеріально-правового і процесуального характеру, які підлягають встановленню для вирішення господарської справи по суті. Водночас, докази повинні містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Відтак, обставинами, які входять до предмета доказування у даній справі є такі питання:

1. Статус відповідача, як споживача електричної енергії;

2. Характер правовідносин сторін;

3. Правомірність дій позивача;

4. Повноваження комісії з розгляду актів про порушення;

5. Чи є акт про порушення Правил користування електричною енергією, складений позивачем, належним доказом порушення Правил користування електричною енергією;

6. Строк оплати спірної заборгованості;

7. Особа порушника Правил користування електричної енергії та правомірність застосування відповідальності до відповідача;

8. Правова природа проведених позивачем нарахувань вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією;

9. Визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції у відповідності з вимогами Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Висновки суду першої інстанції за результатами розгляду справи та обставини визнані встановленими.

За змістом статті 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії - це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно з пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) також визначено споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас, термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати у дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб , які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Отже , для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення Правил користування електричною енергією та Методики.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 275 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач; споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією; інші правопорушення, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) користування електричною енергією недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії , використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

У пункті 1.3 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) установлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Підпунктом 1 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) встановлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Отже, за змістом наведених вище норм користуватися електричною енергією допускається виключно на підставі договору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №906/857/16).

При вирішенні спору, господарським судом установлено таке.

Договір про постачання електричної енергії між сторонами у справі не укладався, всупереч того, що користуватися електричною енергією допускається виключно на підставі договору.

При цьому, використання електричної енергії з порушенням вимог законодавства є підставою для застосування до такого споживача встановленої законом відповідальності.

Господарський суд визнає відповідача споживачем електричної енергії з урахуванням відсутності договору між сторонами.

Крім того, за самовільне підключення до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації у будинку АДРЕСА_3 по АДРЕСА_1 , АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" правомірно нараховано вартість необлікованої електроенергії, яку визначено за допомогою Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Відтак, господарський суд визнає факт порушення прав позивача та враховує, що кабель, з якого відбувається живлення електромережі будинку АДРЕСА_1 , не знаходиться на балансі позивача, що підтверджується листуванням між сторонами, зокрема, листом від 31.07.2015 за вих.№2260/6071; листом від 03.10.2016 за вих.№2799/6071; листом від 25.08.2015 від 15938/1001.

Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, вказаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N782/12656.

Господарським судом установлено, що 02.09.2016 працівниками позивача здійснено перевірку відповідача на об`єкті за адресою: місто Дніпро, вулиця Мінусинська 250 В, під час якої було виявлено порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) щодо самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації. Самовільне підключення виконано проводом АПВ 2*0,5 на другому поверсі з квартирного електростояка.

Згідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

За наслідками перевірки, у присутності представника відповідача ОСОБА_1 М.М., складено акт про порушення від 02.09.2016 №102978, від підписання якого ОСОБА_2 відмовився , що було зафіксовано трьома уповноваженими представниками позивача.

Дослідивши докази на підтвердження повноважень комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, а саме:

- наказ від 16.01.2017 №21/6001 "Про створення комісії РЕМ по розгляду спірних питань по актам про порушення споживачами ПКЕЕ та ПКЕЕн (а.с. 88-90 том 1);

- посадову інструкцію заступника начальника по технічному забезпеченню продаж, а саме ОСОБА_3 (а.с. 91-96 том 1);

- посадову інструкцію інженера групи технічного аудиту 1 району електричних мереж (1 РЕМ), а саме ОСОБА_4 (а.с. 97-103 том 1);

- посадову інструкцію майстра 2 групи технічного аудиту 1 району електричних мереж (1 РЕМ), а саме ОСОБА_5 (а.с. 104-109 том 1);

- свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки, а саме штангенциркуля №08-0/8517-7 зі строком чинності до 22.06.2017 (а.с. 110 том 1)

господарський суд визнав, повноваження комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ підтвердженими, а засіб вимірювальної техніки - штангенциркуль, таким, що відповідав ДСТУ ГОСТ 8.113:2009 станом на час виявлення порушення; твердження відповідача, що рішення позивача прийнято неповним складом відхиляються як необґрунтовані.

Акт про порушення від 02.09.2016 №102978 господарський суд визнав належним доказом у справі №904/3547/19.

26.09.2016 складено акт про усунення порушення Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення), в якому зазначено, що проведено відключення комутатора у житловому будинку від електромережі. Акт про усунення порушення підписано представником відповідача ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків . Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії . Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії у суді. В разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) позивач у листі від 05.04.2017 за вих.№1056/6074 повідомив відповідача про проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, яке призначено на 10.05.2017 о 13год. 00хв. за адресою: вулиця Ленінградська, 40, кабінет 217. Вказаний лист отримав представник відповідача ОСОБА_6 . 28.04.2017 особисто , що підтверджується відміткою останнього на зазначеному листі.

17.05.2017 комісією позивача по розгляду акта про порушення від 02.09.2016 №102978 прийнято рішення, оформлене протоколом №5-14, про нарахування кількості недорахованої електричної енергії згідно з пунктом 2.9 за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення). Розрахункове добове споживання електричної енергії вирішено визначити з урахуванням перерізу проводу самовільного підключення.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення такого порушення Правил користування електричною енергією як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника , електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Згідно з пунктом 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики. У пункті 2.9 Методики визначено також, що кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Сума за необліковану електричну енергію склала 19938,40грн. , відповідно до розрахунку кількості необлікованої електроенергії за період з 02.09.2015 по 25.09.2016.

Позивач звертає увагу на відсутність згоди відповідача для проведення вимірювання сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність, у зв`язку з чим нарахування здійснено за перерізом проводу, яким було здійснено самовільне підключення. В підтвердження обраної правової позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду від 12.03.2019 по справі №904/1759/18.

Перевіривши розрахунок визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції у відповідності з вимогами Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, господарський суд визнав його правильним.

Відповідачу виставлено рахунок №111/91-32/102978 за недовраховану активну електроенергію на суму 19938,40грн.

Відмова відповідача від оплати рахунку, стала підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи положення пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) дії позивача в частині складення Акту про порушення від 02.09.2016 №102978, господарський суд визнав правомірними.

Пунктом 6.43 Правил користування електричною енергією (в редакції чинній на дату виявлення порушення) передбачено, що кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Відповідач вказує, що не отримав протокол, а отже останній не набрав чинності і не може бути доказом у справі. Проаналізувавши позицію відповідача, господарський суд дійшов висновку, що відповідач обізнаний з текстом протоколу та з сумою нарахувань, що підтверджується присутністю представника відповідача на засіданні комісії з розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією за результатами якого прийнято рішення про нарахування останньому 19938,40грн. за необлікову активну електричну енергію та активною незгодою з заявленими позовними вимогами. Крім того, господарський суд приймаючи рішення у спорі спрямований на вирішення завдань господарського судочинства і перш за все вчиняє дії спрямовані на ефективний захист порушених прав відходячи від формалізму у прийнятті рішень. Таким чином, строк оплати необлікованої активної електричної енергії є таким, що настав.

Щодо особи, яка здійснила самовільне підключення та правомірність застосування відповідальності до відповідача.

Завдання та основні засади господарського судочинства визначено у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Господарський суд, зокрема, наголошує, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, ключовою позицією позивача є те, що останньому достеменно невідомо особу порушника, при цьому визначальним є факт порушення Правил користування електричною енергією, у зв`язку з чим позовні вимоги заявлено до відповідача, як до особи, яка має речові права щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 . Господарський суд визнає позицію позивача обґрунтованою. Проте, заперечення відповідача фактично зводяться до незгоди з позицією позивача та твердженням, що відповідати в даному випадку має інша, фактично невідома особа. Отже, з урахуванням позицій сторін логічним є висновок, що особу порушника встановити неможливо.

Пунктом 14. Висновків Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 №3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" закріплено, що для донарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ним Правил користування електричної енергії; якщо ж особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна або особа, яка має інші речові права щодо цього майна.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу надає роз`яснення щодо вірогідності доказів, а саме як наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною , якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними , ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено відповідач - ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ "КАПУСТЯНЕ", місцезнаходження якого 49082, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МІНУСИНСЬКА, будинок БУД.250 "Б" -"Ж", зокрема і адреса спірного підключення, заснований ВЛАСНИКАМИ КВАРТИР ТА/АБО НЕЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ 250 "Б" - "Ж" ПО ВУЛИЦІ МІНУСИНСЬКІЙ, зокрема і власниками квартир та/або нежитлових приміщень спірного підключення, видом діяльності якого обрано Код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (основний). Таким чином, логічним є висновок, що відповідачу достеменно відомо особу, яка здійснює комплексне обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 В. При цьому, ключовою позицією відповідача з означеного питання є те, що житловий будинок не знаходиться на балансі останнього.

Приймаючи рішення, що відповідальною особою за порушення Правил користування електричної енергії є відповідач з огляду на більшу вірогідність доказів поданих на обґрунтування даної обставини, аніж на її спростування, господарський суд взяв до уваги таке.

Рішенням Дніпропетровської міської ради VI скликання від 27.11. 2013 за №38/43 вирішено надати згодну на прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 В та передачу з балансу Приватного підприємства "Чумаки" на баланс відповідача згідно з актом приймання-передачі. Докази відміни, зміни чи скасування даного рішення відсутні. Питання невиконання рішення Дніпропетровської міської ради VI скликання від 27.11. 2013 за №38/43 зокрема відповідачем не є предметом доказування у даній справі.

Лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 03.08.2017 за вих.№11-16-04833 Про надання інформації стосовно об`єктів нерухомого майна містить інформацію, що згідно листа ФДМУ від 18.07.2017 №10-15-13942, станом на 18.07.2017 , балансоутримувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , 250 В є ПП "Чумаки". При цьому, відповідач не надав суду, всупереч роз`яснень останнього (ухвала від 19.08.2019,) про необхідність подачі зокрема належним чином засвідчені копії: Статуту, змін до нього (при наявності) ; не повідомив відповідач комплексне обслуговування яких саме об`єктів (основний) здійснює, отже вірогідно , що здійснює комплексне обслуговування зокрема житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 .

Лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 11.04. 2019 за вих.№11-09-02466 не містить інформації щодо багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 В.

Отже, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, господарський суд дійшов висновку, що відповідача визначено правильно.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно з частиною 2 статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції.

За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 Господарського кодексу України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії, в даному випадку, не є саме оперативно-господарською санкцією.

В даному випадку мова йде про стягнення вартості необлікованої електричної енергії як суми основного боргу, а не оперативно-господарської санкції .

Щодо посилань на практику першої, апеляційної інстанції та постанови Вищого господарського суду України.

Посилання відповідача на рішення за аналогічним спором у справі №904/1960/18 та постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2014 по справі №910/21233/13 і від 26.05.2014 по справі №914/4296/13 господарський суд відхиляє, оскільки за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду , тоді як рішення першої, постанови апеляційної інстанцій та постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики у розумінні цієї правової норми. Крім того, подібність правовідносин означає, зокрема, однаковість предмета та підстав позову, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин. При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. (Постанова Верховного Суду від 29.01.2019 по справі №922/595/18).

Щодо обґрунтування кожного доказу.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Ще у Римському праві зауважували, що точне слідування букві закону без урахування духу закону перетворюється на велику несправедливість (Summum jus est summa injuria).

Істинна справедливість, наголошував А ОСОБА_7 . Коні, вище формального закону і часом "вислизає від одноманітності механічних обрядів"

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази , що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ІІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як убачається із матеріалів справи позивач за подачу позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1921,00грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням №54998 від 17.07.2019 на суму 1921,00грн.

Розмір сплаченого позивачем судового збору відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

IV. ВИРІШИВ.

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ШОСЕ ЗАПОРІЗЬКЕ, будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23359034) до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ "КАПУСТЯНЕ" (49082, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МІНУСИНСЬКА, будинок БУД.250 "Б"-"Ж"; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32571003) про стягнення збитків в сумі 19938,40грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ "КАПУСТЯНЕ" (49082, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МІНУСИНСЬКА, будинок БУД.250 "Б"-"Ж"; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32571003) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ШОСЕ ЗАПОРІЗЬКЕ, будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23359034) 19938,40грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім грн. 40 коп.) основної заборгованості; 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 20.11.2019.

Суддя І.В. Петренко