Рішення

від 19.11.2019 по справі 905/1702/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.11.2019 Справа № 905/1702/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Конько В.В., розглянувши справу

за позовом: Дружківського міського центру зайнятості, м. Дружківка, Донецька область

до відповідача: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Маріуполь , Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача: Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м.Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Костянтинівка, Донецька область

про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6258,91грн

Представники учасників справи:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

від третьої особи: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Дружківський міський центр зайнятості, м. Дружківка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6258,91грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за час перебування громадянки ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості до поновлення на роботі за рішенням суду отримувала допомогу по безробіттю, отже, на підставі ст.35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплачена допомога підлягає утриманню з відповідача, оскільки наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 16.05.2018 №11о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що під час проходження служби ОСОБА_1 отримувала грошове забезпечення за місцем служби в Костянтинівському міському відділі (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Водночас, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області не повинно сплачувати заявнику суму переплати допомоги по безробіттю, оскільки не є належним відповідачем у справі.

Відкриваючи провадження у справі, судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №822/724/17 від 05.06.2019 щодо непоширення юрисдикції адміністративних судів на справи за позовами центрів зайнятості про стягнення з роботодавців виплачених працівникам забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення на роботі за рішенням суду, тобто, нерозцінення таких спорів як публічно-правових.

Виходячи з вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про розгляд справи як малозначної в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Висновок щодо визначення даної справи як малозначної зроблений судом з огляду на приписи п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для цілей цього Кодексу визначені як малозначні.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 27.09.2019; судове засідання призначене на 15.10.2019 з подальшим оголошенням перерви до 05.11.2019 та 19.11.2019.

Ухвалою суду від 05.11.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, Костянтинівський міський відділ (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

У судове засідання 19.11.2019 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи спливання встановлених ч.1 ст.248 Господарського процесуального кодексу України строків розгляду справи, зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 № 402 о/с По особовому складу майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил на підставі пункту 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (через скорочення штатів) з посади психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.

11.04.2017 ОСОБА_1 звернулась до Дружківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні з особистою заявою про надання статусу безробітного.

На підставі наказу від 18.04.2017 №НТ170418 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 11.04.2017 та наказом від 28.04.2017 №НТ170428 призначено допомогу по безробіттю з 18.04.2017 по 12.04.2018, розпочато виплату допомоги по безробіттю з 18.04.2017.

З 27.10.2017 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію безробітного у зв`язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту).

За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 11.04.2017 по 26.10.2017 громадянка ОСОБА_1 отримала 3411,98грн допомоги по безробіттю, що підтверджується довідкою Дружківського міського центру зайнятості №2620/06 від 05.06.2019.

Наказом від 03.11.2017 №НТ171103 ОСОБА_1 поновлено статус безробітного з 03.11.2017, поновлено допомогу по безробіттю з 03.11.2017 по 19.04.2018, розпочато виплату допомоги по безробіттю з 03.11.2017.

З 10.04.2018 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію безробітного у зв`язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту).

За період з 03.11.2017 по 09.04.2018 перебування на обліку в центрі зайнятості громадянка ОСОБА_1 отримала 2846,03грн допомоги по безробіттю, що підтверджується довідкою Дружківського міського центру зайнятості №2620/06 від 05.06.2019.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 у справі №805/5088/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Костянтинівського міського відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, задоволено частково; скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 № 402 о/с По особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 з посади психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області у запас Збройних Сил за пунктом 64 г (через скорочення штатів); поновлено ОСОБА_1 на посаді психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області з 07.11.2015. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2018 касаційну скаргу громадянки ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, задоволено, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 скасовано, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 залишено в силі.

Відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 16.05.2018 за №11 о/с лк, на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2018, скасовано пункт наказу Головного управління МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 №402 о/с у частині звільнення з 06.11.2015 майора міліції ОСОБА_1 на посаді психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області; поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області з 07.11.2015.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №3306/05 від 12.09.2019, в якій пропонував в добровільному порядку перерахувати Дружківському міському центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у загальній сумі 6257,91грн. У відповідь на вказану претензію відповідач листом №222ик від 31.07.2019 повідомив позивача про відсутність законних можливостей для задоволення в добровільному порядку вимог про відшкодування виплаченої громадянці ОСОБА_1 матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 6258,91грн, у зв`язку з відсутністю на цей час бюджетного призначення та відповідного асигнування Головного управління МВС України в Донецькій області. Відмова відповідача добровільно відшкодувати виплачену громадянці ОСОБА_1 допомогу по безробіттю стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 ст.3 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України Про зайнятість населення та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 7 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, одним із видів такого забезпечення за Законом, зокрема, є допомога по безробіттю.

Відповідно до п.8 ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України Про зайнятість населення статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю та Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю ; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Пунктом 2 ч.1 ст.45 Закону України Про зайнятість населення реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

У п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ).

Отже, нормами чинного законодавства, зокрема, положеннями статей 34, 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття терміни застрахована особа , страхувальники та роботодавці вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Згідно ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами .

Отже, ключовою ознакою роботодавця в правовідносинах, що виникають у зв`язку із загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, в тому числі на випадок безробіття, є самостійне ведення таким суб`єктом розрахунків із застрахованими особами та виплата ним грошового забезпечення.

Як вбачається з довідки від 06.11.2019 Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, у період проходження служби ОСОБА_1 грошове забезпечення сплачувалось та, відповідно, перераховувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, саме Костянтинівським міським відділом (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області роботодавцем.

Костянтинівський міський відділ (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на дату звільнення ОСОБА_1 та на час розгляду справи має статус юридичної особи.

Судом враховано, що саме з Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м.Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області Постановою першого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі №0540/5958/18-а стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.11.2015 по 16.05.2018.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що саме Костянтинівський міський відділ (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області є роботодавцем в розумінні ч. 4 ст.35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , а тому саме на нього покладено обов`язок відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Разом з тим, відповідач, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, не є роботодавцем відносно ОСОБА_1 як особи, яка отримувала допомогу по безробіттю, у розумінні ч. 4 ст.35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , оскільки не сплачував ОСОБА_1 грошового забезпечення, відповідно, не був платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Вказане зумовлює висновок суду про відсутність у відповідача обов`язку з відшкодування позивачу суми страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих ОСОБА_1 , яку було поновлено на роботі за рішенням суду, тобто, позов пред`явлено до неналежного відповідача.

При цьому суд зауважує, що зі змісту ст.ст.14, 45, 48, ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відповідача у справі визначає позивач, і суд має виходити саме із складу осіб, до яких позивачем заявлено позов. Суд не вправі зі своєї ініціативи залучати співвідповідача або замінювати неналежного відповідача належним. Таким чином, визначення відповідача є правом позивача, а встановлення належності відповідача є обов`язком суду.

Дійшовши висновку, що позов, предметом якого є стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6258,91грн, пред`явлено до неналежного відповідача, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні.

Враховуючи відмову в задоволенні позову за приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дружківського міського центру зайнятості, м. Дружківка, Донецька область, до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6258,91грн, відмовити.

В судовому засіданні 19.11.2019 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2019.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова