ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11.11.2019Справа № 910/11224/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ"
про стягнення штрафу та пені на суму 100 000 грн.,
за участю представників:
від позивача: Кондрашова А.О.
від відповідача: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ" про стягнення 100 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем своєчасно не сплачено штраф у розмірі 50 000 грн., накладений рішенням Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.08.2015 №32-рш у справі № 02/15-15, у зв`язку з чим відповідачу, окрім штрафу у розмірі 50 000 грн., нарахована пеня на суму 50 000 грн. в порядку частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.10.2019. Крім того, ухвалою було встановлено строк відповідачу, який становить 15 днів з дня вручення вказаної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову (в тому числі доказів повної або часткової оплати штрафу та пені, у разі їхньої наявності).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 відкладено підготовче засідання у даній справі на 30.10.2019.
07.10.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надішли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.2019.
У судовому засіданні 11.11.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судові засідання 02.10.2019, 30.10.2019, 11.11.2019 не з`явився. Відзиву, заяв та клопотань до суду не надав. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, направленням процесуальних документів на актуальну адресу місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Крім того, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у визначений судом строк не подав відзив на позов, не заявив жодних заяв, клопотань та заперечень, не направив повноважного представника у судові засідання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
19.08.2015 Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) прийнято рішення №32-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення), яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ" (відповідач) та ТОВ Контракт-Мир , які полягали в погодженні своїх конкурсних пропозицій під час участі у процедурі закупівлі товару, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ" штраф у розмірі 50 000 грн.
В резолютивній частині Рішення також було зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Також в Рішенні було зазначено, що рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.
Супровідним листом №02-18/04-2435 від 21.08.2015 Комітет направив копію Рішення на адресу ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ". Вказаний лист був отриманий відповідачем 26.08.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6900520144504, копія якого наявна в матеріалах справи.
Таким чином Рішення вважається врученим відповідачу 26.08.2015.
Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, не погодившись з Рішенням, оскаржив його до Господарського суду Запорізької області.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/5419/15.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.2019 у справі № 908/5419/15, яке не було оскаржено сторонами, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ" відмовлено.
Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Оскільки станом на час подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва відповідач не сплатив штраф, накладений Рішенням, позивач, керуючись статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ" штрафу в розмірі 50 000 грн., накладених Рішенням та пені в розмірі 50 000 грн., нарахованої відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за прострочення сплати штрафу.
Звернення з даним позовом саме до Господарського суду міста Києва позивач обґрунтовує тією обставиною, що в період розгляду справи № 908/5419/15 про визнання недійсним Рішення Комітету №32-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" відбулася зміна реєстрації місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9), внаслідок чого позов подано за належною територіальною підсудністю.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, розглядаються господарськими судами.
Пунктом 7 частиною 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов`язковим для виконання.
Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
За змістом частини 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
В свою чергу, рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольний комітет України від 19.08.2015 №32-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" станом на час розгляду даної справи є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.
З огляду на наведене, наявними у даній справі доказами підтверджується, що відповідач ухилився від сплати штрафу в розмірі 50 000 грн., накладеного на нього вищенаведеним рішенням Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.08.2015 №32-рш, у двомісячний строк з дня одержання ним рішення про накладення штрафу, з урахуванням при цьому зупинення виконання даного рішення на підставі імперативних положень ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Станом на час розгляду спору по суті, штраф в розмірі 50 000 грн., накладений Рішенням Комітету, залишається не сплаченим відповідачем, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 50 000 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати відповідачем штрафу в розмірі 50 000 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Абзацами третім-п`ятим частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Згідно підпункту 20.2 пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/5419/15, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ" відмовлено, прийнято 16.05.2019.
Розмір пені за один день прострочення штрафів відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 750 грн. (50 000 грн. х 1,5%= 750 грн.).
За період з 17.05.2019 по 15.08.2019 відповідачем прострочено 91 днів сплати штрафу.
Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вказаний період складає 68 250 грн. (750 грн. х 91 = 68 250 грн.).
Відповідно ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, як вірно визначив позивач, розмір пені в даному випадку не може перевищувати 50 000 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 50 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно з частиною дев`ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції".
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що відповідач не скористався правом на подання відзиву у визначений судом строк, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення штраф та пеню, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.
Судовий збір покладається на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, ідентифікаційний код: 34915751) штраф у розмірі 50 000 грн. та пеню у розмірі 50 000 грн., зарахувавши до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів - 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності банку 106.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КЕПІТАЛ-СІТІ" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, ідентифікаційний код: 34915751) на користь Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 164, ідентифікаційний код: 20497824) 1 921 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2019.
Суддя І.В. Приходько
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2019 |
Оприлюднено | 21.11.2019 |
Номер документу | 85746591 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Приходько І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні