Рішення

від 14.11.2019 по справі 915/2118/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року Справа № 915/2118/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

позивач (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

відповідач (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» , 54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 18

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Батьківщина» , 54018, м.Миколаїв, вул. Театральна, 27

про: стягнення 103 571,81 грн.,

10.10.2019 Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №09-01/1425 від 02.10.2019 про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Батьківщина» заборгованості у розмірі 103 571,81 грн. з якої: 73 974,71 грн. - основний борг за теплову енергію, 4 886,61 грн. - інфляційні втрати, 2 056,22 грн. - 3% річних, 22 654,27 грн. - пеня та судовий збір.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №2054 від 01.07.2000 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Позивач у позовній заяві просить суд розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 14 листопада 2019 року.

14.11.2019 представник позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, у зв`язку з прийняттям участі в іншому судовому засіданні. Вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 14.11.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 38200368 (а.с.83).

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався, заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01 липня 2000 року між Державним підприємством «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі - Енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Батьківщина» (далі - споживач) був укладений договір № 2054 про постачання теплової енергії в гарячій воді (з урахуванням додатків до нього) (далі - Договір), у відповідності до умов якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором (п.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Статуту приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» , приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» є новим найменуванням публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» , яке було новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» , відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» , створеного відповідно до наказу Міністерства палива і енергетики України від 28.11.2001 № 599 шляхом перетворення державного підприємства «Миколаївська теплоелектроцентраль» у відкрите акціонерне товариство, у порядку передбаченому Указом Президента України від 15.06.1993 № 210 «Про корпоратизацію підприємств» (зі змінами) (а.с.81).

Згідно п.2.1 Договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; - гаряче водопостачання - протягом року; - технологічні потреби; - кондиціювання повітря.

У відповідності до п. 3.2.2 Договору, споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що до обов`язків енергопостачальної організації, належить забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

Відповідно до п.6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифах, встановлених енергопостачальною організацією в грошовій формі, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючим законодавством засобами. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 Договору).

Згідно п.6.3 Договору, споживач відповідно до п.12.5.1 та 12.5.2 Правил користування тепловою енергією проводить розрахунки за спожиту теплову енергію платіжними дорученнями в порядку планових платежів: проміжний розрахунок за споживання теплової енергії в першій половині місяця в розмірі 50% планового обсягу тепло споживання відповідно додатку № 1 до цього договору - до 15 числа кожного місяця; остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за звітним за винятком суми проміжних платежів згідно рахунка енергопостачальної організації.

Пунктом 6.6 Договору визначено, що споживачу щомісяця направляється акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою додатка № 4) за попередній місяць. Споживач зобов`язаний протягом п`яти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу Енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом п`яти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра Енергопостачальній організації, акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді вважається прийнятим Споживачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною по розрахунках Енергопостачальної організації.

Відповідно до пункту 10.1 Договору, договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 липня 2001 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 Договору).

У відповідності до п.11.3 Договору, при виникненні обставин не обумовлених цим Договором, сторони зобов`язані керуватися Законом України «Про електроенергетику» , Правилами користування тепловою енергією, Тимчасовими правилами обліку відпуску та споживання теплової енергії, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючого обладнання і теплових мереж та іншими нормативними документами, що регулюють відносини сторін з приводу теплопостачання.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Додатком 1 до Договору є Данні про об`єкти теплоспоживання житлово-будівельного кооперативу «Батьківщина» , відповідно до яких об`єкти теплоспоживання відповідача перебувають за адресою: вул.Васляєва, 27 та мають опалювальну площу - 1853,3 м2. (а.с.20).

Позивач у позовній заяві зазначив, що у зв`язку з відсутністю повідомлень про припинення дії Договору, він автоматично пролонгований на наступні роки.

Позивач, на виконання зобов`язань за Договором в опалювальний період 2018-2019 років поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді з метою теплозабезпечення приміщень за адресою: м.Миколаїв, вул.Театральна (Васляєва), 27 (відповідно до додатку №1/1 до Договору), що підтверджується:

- нарядом на підключення від 13.11.2018 ( а.с.29);

- відомостями споживання теплової енергії (а.с.70-75);

- рахунками на оплату за теплову енергію (а.с.30 - 35);

- актами прийому - передачі теплової енергії у гарячій воді (а.с.42-44),

які були направлені на адресу відповідача, споживач з підписом не повернув та не оскаржив.

- реєстрами вручення остаточних рахунків, актів прийому -передачі теплової енергії, (а.с.36-41).

Так, в опалювальний період 2018-2019 років позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 265 889,28 грн.

Позивач зазначає, що відповідач вимоги Договору виконав частково сплативши за поставлену теплову енергію 191 914,57 грн. в підтвердження чого посилається на платіжні доручення та на звіти нарахування пільг на оплату за теплову енергію ЖБК «Батьківщина» (а.с.45-69).

Таким чином, основний борг відповідача за теплову енергію спожиту в опалювальний період 2018-2019 років складає 73 974,71 грн. (265 889,28 грн. - 191 914,57 грн.).

З метою отримання грошових коштів за поставлену теплову енергію, позивач направив на адресу відповідача претензію №259-Ю від 10.06.2019 з вимогою погасити заборгованість. Відповідач заборгованість за поставлену теплову енергію не погасив , що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.712 Цивільного Кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного Кодексу України , за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.1 ст.193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 73 974,71 грн. грн. за поставлену теплову енергію в опалювальний період 2018-2019 років є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 7.2.3 Договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період, за який нараховується пеня відповідно до Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.14, 15) нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 22 654,27 грн. нараховану:

- за зобов`язаннями листопада 2018 року за період з 12.12.2018 по 30.01.2019 в розмірі 940,94 грн. ;

- за зобов`язаннями грудня 2018 року за період з 12.01.2019 по 27.03.2019 в розмірі 2 825,49 грн.;

- за зобов`язаннями січня 2019 року за період з 09.02.2019 по 28.05.2019 в розмірі 5 718,02 грн.;

- за зобов`язаннями лютого 2019 року за період з 12.03.2019 по 08.08.2019 в розмірі 5 635,61 грн. ;

- за зобов`язаннями березня 2019 року за період з 11.04.2019 по 11.09.2019 в розмірі 6 740,92 грн.;

- за зобов`язаннями квітня 2019 року за період з 23.04.2019 по 11.09.2019 в розмірі 793,29 грн.

Так, за підрахунком суду здійсненого за допомогою програми ipLex з урахуванням вірного визначення днів прострочення та періоду нарахування пені, розмір пені який підлягає стягненню з відповідача становить 22 507,71 грн. нараховану:

- за зобов`язаннями листопада 2018 року за період з 12.12.2018 по 30.01.2019 в розмірі 940,94 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2018 року за період з 12.01.2019 по 27.03.2019 в розмірі 2 825,49 грн.;

- за зобов`язаннями січня 2019 року за період з 09.02.2019 по 28.05.2019 в розмірі 5 718,02 грн.;

- за зобов`язаннями лютого 2019 року за період з 12.03.2019 по 08.08.2019 в розмірі 5 596,93 грн. ;

- за зобов`язаннями березня 2019 року за період з 11.04.2019 по 11.09.2019 в розмірі 6 740,92 грн.;

- за зобов`язаннями квітня 2019 року за період з 12.05.2019 по 11.09.2019

розмірі 685,41 грн.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 146,56 грн. (22 654,27 грн. - 22 507,71 грн.) слід відмовити.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов`язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов`язання перед кредитором. 3 % річних та інфляційні нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

На підставі ст.625 Цивільного Кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні у загальному розмірі 4 886,61 грн. за період з грудня 2018 року по липень 2019 року.

Судом за допомогою програми Законодавство перевірений розрахунок інфляційних за період з грудня 2018 року по липень 2019 року та визначено що розмір інфляційних становить 5 136,45 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають інфляційні у розмірі 4 886,61 грн. які заявлені позивачем в позовній заяві.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.12,13) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 2 056,22 грн. за період з 12.12.2018 по 11.09.2019, розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості.

Судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Батьківщина» ( 54018, м.Миколаїв, вул. Театральна, 27, код ЄДРПОУ 23040344, р/р НОМЕР_1 в АТ Державний Ощадний Банк України , МФО 326461) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (Каботажний спуск, 18, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966, р/р НОМЕР_1 в АТ Державний Ощадний Банк України , МФО 326461, р/р НОМЕР_2 в ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478) заборгованості у розмірі 73 974,71 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 886,61 грн., 3% річних у розмір 2 056,22 грн., пені у розмір 22 507,71 грн. та 1 918,31 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано та підписано 19.11.2019.

Суддя Н.О. Семенчук