Рішення

від 14.11.2019 по справі 916/2385/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2385/19

Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2385/19

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1/

до відповідача: Громадської організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» /65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 14 А, оф.3/

про розірвання договору, виселення та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Позивач, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Громадської організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» про:

- розірвання договору оренди нежитлового приміщення №15/37 від 15.04.2015р., який укладено між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Громадською організацією «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» ;

- виселення Громадської організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» з нежитлових приміщень першого, другого поверхів, загальною площею 146,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 15 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

- стягнення з Громадської організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 48 155,15грн. та пеню в сумі 4 827,89грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання Відповідачем зобов`язань прийнятих на себе за умовами договору оренди нежитлового приміщення №15/37 від 15.04.2015р. в частині сплати орендних платежів.

Відзив на позов відповідач суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2019р. позовна заява вх.№ 2439/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою суду від 20.08.2019р. залишено без руху позовну заяву від 16.08.2019р. за вх.№ 2439/19 Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 27.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2385/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 03.10.2019р. проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.10.2019 року о 12:00 год.

Ухвалою суду від 17.10.2019р. розгляд справи по суті відкладено на 14.11.2019р. о 14год.20хв.

В судове засідання з розгляду справи по суті представники Позивача та Відповідача не з`явилися, про поважність причин неявки суд не повідомили.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Позивач про час та місце судових засідань повідомлявся своєчасно про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які направлялися судом на адресу позивача, визначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відміткою поштового відділення про вручення копії ухвал.

Представник Відповідача про час та місце судових засідань повідомлявся своєчасно, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які направлялися судом на адресу відповідача, визначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відміткою поштового відділення про не вручення у зв`язку із відсутністю адресата.

Копії ухвал суду про призначення судових засідань направлялися Відповідачу на адресу: офіс 3, буд. АДРЕСА_1 (саме така адреса зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) рекомендованими листами з повідомленням про вручення, але поштові відправлення були повернені до суду з відміткою про невручення "у зв`язку із відсутністю адресата".

Відповідно до п. 4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну його місцезнаходження, копії ухвал надсилались судом за адресою Відповідача яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду про час та місце судового розгляду справи вважаються врученими Відповідачу - Громадській організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце, а отже, Відповідач є належно повідомленим про час та місце судових засідань.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом було з`ясовано всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 14.11.2019р. Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України в нарадчій кімнаті постановлена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 16.10.2003р. №590 територіальній громаді м. Одеса в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належать нежитлові приміщення, загальною площею 319,5 кв.м., які розташовані у АДРЕСА_2 .

15.04.2015р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради /Орендодавець, Позивач/ та Громадською організацією «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» /Орендар, Відповідач/ було укладено договір оренди нежитлового приміщення №15/37 /Договір/, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення другого поверху, загальною площею 134,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.1.3. договору оренди нежитлового приміщення №15/37, термін дії договору оренди: з 15 квітня 2015 р. до 15 березня 2018р.

У п.2.2. договору встановлено, що за орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 5300,00 грн. /без врахування податку на додану вартість та індексу інфляції/ та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно п. 2.4. Договору, Орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

У п. 3.3. Договору встановлено, що Орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, передбачених цим Договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до пп.е/ п. 4.2. Договору орендар зобов`язаний застрахувати об`єкт оренди на користь орендодавця на весь термін дії договору оренди у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством, на повну вартість об`єкта оренди, визначеної у п.1.1. цього договору, та надати орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов`язання, протягом 20 днів з часу укладання цього договору.

У пункті 4.7. договору встановлено, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому нім на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Пунктом 5.2. договору - за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов`язку припиняється через один рік з дня, коли обов`язок повинен був бути виконаний.

Відповідно до п.5.3. Договору у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об`єкта оренди. Також орендодавець має право відмовитися від договору оренди, у разі невикористання орендарем приміщення за його профільним призначенням, невиконанням поточного та капітального ремонту, в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України. У разі відмови Орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

Положеннями п.5.5. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання Орендарем обов`язків, передбачених п. 4.1., п.4.2., абз. а, г, е, м, л, п.4.3, п.4.8, п.4.9., п.4.13 цього Договору, Орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пунктом 7.8 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

15.04.2015р. між сторонами підписаний Акт пройму-передачі нежитлового приміщення, згідно з яким Позивач передав Відповідачу в оренду приміщення, загальною площею 134,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 15.

Додатковим договором №1 від 15.04.2015р. №15/37 внесено зміни, згідно яких площа орендованих приміщень змінилась з 134,3 кв.м. до 146,0 кв.м., а також збільшився розмір орендної плати за договором з 5300,00грн. до 5761,00 грн. /без врахування податку на додану вартість та індексу інфляції, та є базовою сумою/.

Додатковим договором №2 від 17.06.2015р., визначено порядок визначення розміру орендної плати за договором у період з 10.06.2015р. по 31.12.2015р. /в розмірі 1 грн. в рік/.

Додатковим договором №3 від 22.01.2016р., визначено порядок визначення розміру орендної плати за договором у період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. /в розмірі 1 грн. в рік/.

Додатковим договором №4 від 14.12.2016р., визначено порядок визначення розміру орендної плати за договором у період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. /в розмірі 1 грн. в рік/.

Додатковим договором №5 від 29.05.2018р. термін дії договору продовжено до 29.04.2021р., та внесено зміни щодо визначення розміру орендної плати, визначено, що в період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. розмір орендної плати становить 1 грн. в рік. А також, Орендар/Відповідач зобов`язався 01.01.2019р. за орендоване приміщення сплачувати орендну плату, що розрахована на 01.05.2018р. та становить 5 327,10грн. /без врахування ПДВ та індексу інфляції, та є базовою сумою/.

Так, як встановлено судом із розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, у Відповідача за період з 01.01.2019р. по 31.07.2019р. виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 48 155,15грн., внаслідок чого Орендодавець надіслав Орендарю Претензію №01-13/1947 від 06.05.2019р., в якій просив сплатити заборгованість з орендної плати станом на 30.04.2019р. в розмірі 27 226,87 грн. та пеню в сумі 1 603,08 грн., у місячний строк.

Вказана Претензія повернута Орендодавцеві за закінченням терміну зберігання поштовою кореспонденції, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до Громадської організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» , Позивачем було зауважено, що відповідач, у порушення прийнятих на себе за умовами договору оренди землі від 15.04.2015р. зобов`язань, не вносить орендні платежі за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.01.2019р. по 31.07.2019р., що є підставою для розірвання договору оренди на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України, стягнення заборгованості за договором та виселення Громадської організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» з орендованого приміщення.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки до яких дійшов суд.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від вчинення певної дії /негативне зобов`язання/, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір оренди на підставі якого Відповідачу у строкове платне користування передане нежитлове приміщення, за користування яким Відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вище встановлено господарським судом, у період з 01.01.2019р. по 31.07.2019р. орендна плата не сплачувалася Відповідачем, внаслідок чого Позивач 16.08.2019р. звернувся до господарського суду із позовними вимогами до Громадської організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» .

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У ч.3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» також встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як зазначено у постанові судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі №6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної /два та більше випадки/ несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно з п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» , розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Господарський суд зауважує, що у спірних правовідносинах Відповідач належним чином не виконує прийняті на себе за договором оренди нежитлового приміщення від 15.04.2015р. зобов`язання зі сплати орендних платежів, як то вбачається з розрахунку заборгованості та Відповідач не сплачував орендну плату починаючи з 01.01.2019р. та по день розгляду справи, що вказує на систематичність невиконання Відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати.

За переконанням суду, така протиправна поведінка Відповідача значною мірою позбавляє Департамент комунальної власності Одеської міської ради того, на що Позивач розраховував при укладенні договору.

Так, суд визнає допущене Відповідачем порушення власних зобов`язань у спірних правовідносинах істотним та таким, що дозволяє суду зробити висновок про правомірність розірвання договору нежитлового приміщення від 15.04.2015р. з передбачених ч. 2 ст. 651 ЦК України підстав.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для розірвання договору нежитлового приміщення від 15.04.2015р., який, як зазначалось вище по тексту рішення, сторонам був укладений терміном до 29.04.2021р., що дозволяє суду дійти висновку, що даний договір є діючим для сторін, а, отже, може бути розірваний у судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п.5.2. договору оренди встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов`язку припиняється через один рік з дня, коли обов`язок повинен був бути виконаний.

У ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений Позивачем та згідно з яким розмір нарахованої Відповідачу пені за зобов`язаннями січня 2019р. - липня 2019р. становить 4 827,89грн., господарським судом встановлено помилковість у розрахунку останньої, тому судом самостійно здійснено відповідний розрахунок.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 6724.37 16.01.2019 - 31.01.2019 16 18.0000 % 0.099 %* 106.12 6724.37 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 278.55 6724.37 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 278.55 6724.37 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 270.82 6724.37 07.06.2019 - 15.07.2019 39 17.5000 % 0.096 %* 251.47 6791.05 16.02.2019 - 14.03.2019 27 18.0000 % 0.099 %* 180.85 6791.05 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 281.32 6791.05 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 273.50 6791.05 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 273.50 6791.05 19.07.2019 - 31.07.2019 13 17.0000 % 0.093 %* 82.24 6825.01 16.03.2019 - 25.04.2019 41 18.0000 % 0.099 %* 275.99 6825.01 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 274.87 6825.01 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 274.87 6825.01 19.07.2019 - 31.07.2019 13 17.0000 % 0.093 %* 82.65 6886.44 16.04.2019 - 25.04.2019 10 18.0000 % 0.099 %* 67.92 6886.44 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 277.34 6886.44 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 277.34 6886.44 19.07.2019 - 31.07.2019 13 17.0000 % 0.093 %* 83.39 6955.31 16.05.2019 - 06.06.2019 22 17.5000 % 0.096 %* 146.73 6955.31 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 280.12 6955.31 19.07.2019 - 31.07.2019 13 17.0000 % 0.093 %* 84.23 7003.99 16.06.2019 - 18.07.2019 33 17.5000 % 0.096 %* 221.63 7003.99 19.07.2019 - 31.07.2019 13 17.0000 % 0.093 %* 84.82 2968.98 16.07.2019 - 18.07.2019 3 17.5000 % 0.096 %* 8.54 2968.98 19.07.2019 - 31.07.2019 13 17.0000 % 0.093 %* 35.95 Так, за розрахунком суду розмір пені становить 4 753,31грн.

З врахуванням того, що Позивачем заявлена до стягнення більша сума пені, ніж та що встановлена судом, задоволенню підлягає сума пені розрахована судом у розмірі 4 753,31грн.

З огляду на вищевикладене, Господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу, про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, з підстав допущених помилок при обрахунку останньої, а також задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди.

Щодо позовних вимог про виселення Відповідача суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, умовами п.4.7. договору оренди встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду. Та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати /повної або часткової об`єкта оренди/.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Цьому кореспондує положення ч.1 ст. 785 ЦК України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведених приписів процесу суд, враховуючи, що Відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих заперечень щодо встановлених судом обставин несплати орендної плати, та не наведено будь-яких інших обставин, які спростовують підстави заявленого позову, Господарський суд дійшов висновку про задоволення також і позовних вимог в частині виселення Відповідача.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Суд, керуючись п.4 ч.5 ст.13 ГПК України зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заявлені до Громадської організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення №15/37 від 15.04.2015р., який укладено між Позивачем та Відповідачем; виселення Відповідача з орендованих приміщень на користь Позивача та стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з орендної плати законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню судом у зв`язку із допущеними помилками у розрахунку пені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті Позивача по сплаті судового збору в розмірі 5760,67 грн покладаються на Відповідача у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13, 76, 86 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» /65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 14 А, оф.3, код ЄДРПОУ 36850773/ на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595/ заборгованість з орендної плати в сумі 48 155 /сорок вісім тисяч сто п`ятдесят п`ять/ грн. 15 коп., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 4 753 /чотири тисячі сімсот п`ятдесят три/ грн. 31 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 5 760 /п`ять тисяч сімсот шістдесят/ грн. 30 коп.

3. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №15/37 від 15.04.2015р., який укладено між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595/ та Громадською організацією «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» /65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 14 А, оф.3, код ЄДРПОУ 36850773/.

4. Виселити Громадську організацію «Взаємодопомога та захист інвалідів «Добре серце» /65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 14 А, оф.3, код ЄДРПОУ 36850773/ з нежитлових приміщень першого, другого поверхів, загальною площею 146,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 15 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595/.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 20 листопада 2019р.

Суддя О.В. Цісельський