Рішення

від 02.09.2019 по справі 160/6333/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року Справа № 160/6333/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретарі судового засіданняЛитвин Ю.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Яроцької Ю.О. Панковської Е.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтремонт до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ліфтремонт звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0010911409 від 08.04.2019 року, відповідно до якого ТОВ Ліфтремонт визначено до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 444 527,50 грн., в тому числі за основним платежем - 355 622,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 88 905,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Ліфтремонт , за результатами якої складено Акт перевірки №12207/04-36-14-09/31688107 від 12.03.2019 року. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010911409 від 08.04.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 444 527,50 грн., в тому числі за основним платежем - 355 622,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 88 905,50 грн. Позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки, та податковим повідомленням-рішенням, оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій із контрагентами, придбані у контрагентів товарів використовуються у господарській діяльності товариства, а посилання податкового органу на не встановлення ланцюга постачання товару не може бути підставою для збільшення сум грошових зобов`язань, так як ТОВ Ліфтремонт не може нести відповідальність за зобов`язаннями невідомих йому юридичних осіб.

Ухвалою суду від 11.07.2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12 серпня 2019 року о 11:00 год.

06 серпня 2019 року Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подав до суду відзив на позовну заяву, який залучений до матеріалів справи, та в якому відповідач пояснив, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України було встановлено здійснення ТОВ Ліфтремонт нереальних господарських операцій з товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва. Зважаючи на відсутність ланцюга постачання товарів (послуг), ТОВ Ліфтремонт безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму - 355622,00 грн., в тому числі за травень 2018 року - 125045,00 грн., за червень 2018 року - 109189,00 грн., за липень 2018 року - 121388,00 грн., а тому, контролюючим органом правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Судове засідання, призначене на 12.08.2019 року, було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці та призначено на 14.08.2019 року о 15:30 год.

14 серпня 2019 року судове засідання було відкладено на 21.08.2019 року на 08:15 год.

15 серпня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ТОВ Ліфтремонт вказує, що обрив ланцюга постачання не може свідчити про нереальність господарських операцій, оскільки жодним законодавчим актом не передбачено позбавлення права підприємства у формуванні податкового кредиту у зв`язку з невідповідністю придбаних та реалізованих товарів/послуг у контрагента.

У судовому засіданні 21 серпня 2019 року усною протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та викликано в якості свідка директора ТОВ Ліфтремонт ОСОБА_3 , а також відкладено судове засідання на 02.09.2019 року на 16-30 год.

02 вересня 2019 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позову підстав. Свідок ОСОБА_3 повідомив про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до п.19-1.1 ст.19-1 п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.02.2019 року №762-п посадовими особами податкового органу в період з 26.02.2019 року по 04.03.2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Ліфтремонт (код ЄДРПОУ 31688107) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Автотрансіндустріал (код ЄДРПОУ 41928666) за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року, ТОВ Айронкем (код ЄДРПОУ 42099466) за період з 01.06.2018 року по 30.06.2018 року, ПП Айтер (код ЄДРПОУ 41126865) за період з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №12207/04-36-14-09/31688107 від 12.03.2019 року, у висновках якого контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

- ст.1, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996 - XIV;

- п.п.1.1 п.1 п.п.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого у Мін`юсті України 05.06.1995 року за №168/704;

- п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 355 622 грн., в т.ч. за травень 2018 року - 125 045 грн., за червень 2018 року - 109 189 грн., липень 2018 року -121 388 грн.

Не погоджуючись з даним актом перевірки, позивачем до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було подано заперечення (вих. №63 від 22.03.2019 року), проте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області листом за вих. №39776/10/04-36-14-09 від 03.04.2019 року висновки акту перевірки залишено без змін.

08 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0010911409, згідно з яким визначено до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 444 527,50 грн., в тому числі за основним платежем - 355 622,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 88 905,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою (вих. №2019-04-22/1 від 22.04.2019 року) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2019 року №0010911409.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 20.06.2019 року за вих. №28173/6/99-99-11-04-02-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ Ліфтремонт - без задоволення.

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В абзаці другому пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, визначено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій судом проаналізовано умови укладених позивачем договорів з контрагентами та встановлено наступне.

Між ТОВ Автотрансіндустріал (продавець) та ТОВ Ліфтремонт укладено договір №05/01 від 14.05.2018 року (а.с.72-76, т.1), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, номенклатура, кількість і фіна якого вказані у видаткових накладних та рахунках для кожної партії товару (п.1.1). Загальна кількість товару, номенклатурний перелік, асортимент, ціна товару, що поставляється за договором, вказані в окремих рахунках, що виставляються покупцеві. Загальна сума за всіма виставленими рахунками складає суму договору (п.1.2). Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній (п.2.3). Якість товару, що поставляється за договором, має в усьому відповідати технічним умова, передбаченим договором (п.4.1). Оплата за товар проводиться покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця в термін 60 календарних днів після поставки товару, якщо інше не передбачено специфікацією на товар, підписаною сторонами на відвантаження конкретної партії товару (п.5.1).

ТОВ Автотрансіндустріал виставлено на адресу позивача рахунок на оплату №34 від 14.05.2018 року (а.с.76, т.1) на загальну суму 750 270,00 грн.

Згідно з видатковою накладною №34 від 14.05.2018 року (а.с.77, т.1) позивачу поставлено товар на суму 750 270,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ Автотрансіндустріал виписано податкову накладну №534 від 14.05.2018 року (а.с.132а-133, т.1) на суму 750 270,00 грн., в т.ч. ПДВ 125 045,00 грн.

Податок на додану вартість у сумі 125 045,00 грн. по вказаній податковій накладній включено до складу податкового кредиту у травні 2018 року.

За поставлені товари ТОВ Ліфтремонт було проведено розрахунки на загальну суму 750 270,00 грн., в тому числі ПДВ - 125 045,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 31.05.2018 року № 738 (а.с.81, т.1) на суму 200 000,00 грн., від 31.05.2018 року № 1096 (а.с.78, т.1) на суму 99 270,00 грн., від 29.05.2018 року № 1094 (а.с.79, т.1) на суму 400 000,00 грн., від 31.05.2018 року № 1781 (а.с.80, т.1) на суму 51 000,00 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за травень 2018 року (а.с.115, т.1) за договором від 14.05.2018 року №05/01 по взаємовідносинам з ТОВ Автотрансіндустріал відображено:

оборот по дебету 750 270,00 грн.;

оборот по кредиту 750 270,00 грн.

Станом на 01.05.2018 року дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Відповідно до умов договору №56 від 05.06.2018 року (а.с.82-85, т.1), укладеного ТОВ Айронкем (продавець) з ТОВ Ліфтремонт (покупець), в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, номенклатура, кількість і фіна якого вказані у видаткових накладних та рахунках для кожної партії товару (п.1.1). Загальна кількість товару, номенклатурний перелік, асортимент, ціна товару, що поставляється за договором, вказані в окремих рахунках, що виставляються покупцеві. Загальна сума за всіма виставленими рахунками складає суму договору (п.1.2). Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній (п.2.3). Якість товару, що поставляється за договором, має в усьому відповідати технічним умова, передбаченим договором (п.4.1). Оплата за товар проводиться покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця в термін 60 календарних днів після поставки товару, якщо інше не передбачено специфікацією на товар, підписаною сторонами на відвантаження конкретної партії товару (п.5.1).

Згідно з рахунком на оплату №87 від 05.06.2018 року (а.с.86, т.1) постачальником поставлено позивачу товар на суму 750 612,50 грн.

ТОВ Айронкем видано видаткову накладну №92 від 06.06.2018 року (а.с.87, т.1) та податкову накладну №53 від 06.06.2018 року (а.с.134-135, т.1) на суму 750 612,54 грн., в т.ч. ПДВ 125 102,10 грн.

Податок на додану вартість у сумі 125 102,09 грн. по вказаній податковій накладній включено до складу податкового кредиту у червні 2018 року.

На підставі угоди №1 від 26.06.2018 року ТОВ Айронкем (первісний кредитор) відступлено новому кредитору - ТОВ СПЕКТР-КІГ право вимоги належного виконання боржником (ТОВ Ліфтремонт ) зобов`язань за договором №56 від 05.06.2018 року, у зв`язку з чим за поставлені товари ТОВ Ліфтремонт було проведено розрахунки на користь ТОВ СПЕКТР-КІГ на загальну суму 750 612,50 грн., в тому числі ПДВ - 125 102,08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 40 від 26.06.2018 року (а.с.90, т.1) на суму 285 000,00 грн., №1825 від 26.06.2018 pоку (а.с.91, т.1) на суму 36 000,00 грн., №1100 від 26.06.2018 pоку (а.с.93, т.1) на суму 260 000,00 грн., №1101 від 26.06.2018 pоку (а.с.92, т.1) на суму 153 000,00 грн., № 754 від 09.07.2018 року.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за червень 2018 року (а.с.116, 118, т.1) за договором від 05.06.2018 року №56 по взаємовідносинам з ТОВ Айронкем відображено:

оборот по дебету 581 000,00 грн.;

оборот по кредиту 750 612,54 грн.

Станом на 01.06.2018 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 169 612,54 грн.

Також у періоді, що перевірявся, між позивачем (покупець) та ПП Айтер (продавець) було укладено договір №21 від 02.07.2018 року (а.с.94-97, т.1), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, номенклатура, кількість і фіна якого вказані у видаткових накладних та рахунках для кожної партії товару (п.1.1). Загальна кількість товару, номенклатурний перелік, асортимент, ціна товару, що поставляється за договором, вказані в окремих рахунках, що виставляються покупцеві. Загальна сума за всіма виставленими рахунками складає суму договору (п.1.2). Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній (п.2.3). Якість товару, що поставляється за договором, має в усьому відповідати технічним умова, передбаченим договором (п.4.1). Оплата за товар проводиться покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця в термін 60 календарних днів після поставки товару, якщо інше не передбачено специфікацією на товар, підписаною сторонами на відвантаження конкретної партії товару (п.5.1).

ПП Айтер виставлено на адресу позивача рахунок на оплату №15 від 17.07.2018 року (а.с.99, т.1) на загальну суму 332 256,00 грн.

Згідно з видатковими накладними №1 від 03.07.2018 року (а.с.100, т.1) позивачу поставлено товар на суму 300 595,20 грн., №15 від 17.07.2018 року (а.с.101, т.1) - на суму 332 256,00 грн.

На виконання умов договору ПП Айтер виписано податкові накладні №15 від 03.07.2018 року (а.с.136, т.1) на суму 300 595,20 грн., в т.ч. ПДВ 50 099,20 грн.; №20 від 17.07.2018 року (а.с.138, т.1) на суму 332 256,00 грн., в т.ч. ПДВ 55 376,00 грн.

Податок на додану вартість у сумі 105 475,20 грн. по вказаним податковим накладним включено до складу податкового кредиту у липні 2018 року.

Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі на загальну суму 632 851,20 грн., в тому числі ПДВ - 105 475,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 31.07.2018 року № 1109 (а.с.102, т.1) на суму 87 000,00 грн., від 24.07.2018 №1107 (а.с.103, т.1) на суму 200 000,00 грн., від 31.07.2018 року № 1869 (а.с.104, т.1) на суму 35 000,00 грн., від 31.07.2018 року №763 (а.с.105, т.1) на суму 100 595,20 грн., від 26.07.2018 року № 764 (а.с.106, т.1) на суму 180 000,00 грн., №766 від 31.0.2018 року (а.с.107, т.1) на суму 30 256,00 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за липень 2018 року (а.с.117, т.1) за договором від 02.07.2018 року №56 по взаємовідносинам з ТОВ Айронкем відображено:

оборот по дебету 581 000,00 грн.;

оборот по кредиту 750 612,54 грн.

Станом на 01.06.2018 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 169 612,54 грн.

Використання придбаних товарів у ТОВ Автотрансіндустріал , ТОВ Айронкем , ПП Айтер у господарській діяльності ТОВ Ліфтремонт підтверджується, зокрема, актами списання товарів: №274 від 29.06.2018 року (а.с.108, т.1), №275 від 29.06.2018 року (а.с.109, т.1), №276 від 29.06.2018 року (а.с.110, т.1), №279 від 30.07.2018 року (а.с.111-112, т.1), №280 від 30.07.2018 року (а.с.113, т.1), №281 від 30.07.2018 року (а.с.114, т.1).

Зі змісту акта перевірки та відзиву на позов вбачається, що висновок про нереальність господарських операцій контролюючим органом зроблено у зв`язку із неможливістю встановлення ланцюга постачання від виробника товару, що свідчить про обрив ланцюга постачання товару, та здійснення діяльності направленої на надання вигоди третім особам.

Так, відповідач вказує, що у ході проведеного аналізу інформаційних базах контролюючих органів встановлено, що ТОВ Автотрансіндустріал не є виробником товару та по ланцюгу придбання, придбав товар у ТОВ Лінева (код ЄДРПОУ 39967975) та ТОВ Максі Річ (стара назва - ТОВ Фірма Барекс , код ЄДРПОУ 41915643), якими товар не придбавався та які не є виробниками; ТОВ Айронкем не є виробником товару та по ланцюгу придбання придбав товар у ТОВ Компанія Луіз (код ЄДРПОУ 41976989), який також не є виробником та по ланцюгу придбав товар у ТОВ Агролідер Плюс (код ЄДРПОУ 37303070); ПП Айтер не є виробником вищезазначеного товару та вищезазначений товар не придбавався.

Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ Лінева , ТОВ Агролідер Плюс , ПП Айтер контролюючим органом встановлено, що вказані товариства здійснюють придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям. Тобто асортимент, придбаної номенклатури, не відповідає реалізованій. Відсутнє придбання сировини та послуг, притаманній виробничий діяльності. Відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності.

На думку суду, вказані висновки, які ґрунтуються лише на підставі аналізу баз електронних баз даних контролюючих органів, не є безумовним доказом нереальності господарських операцій без дослідження первинних бухгалтерських документів суб`єкта господарювання, оскільки податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу відносно контрагентів позивача (суб`єктів господарювання) по ланцюгах постачання послуг, носить виключно інформаційний характер та може бути лише підставою для ініціювання перевірок або зустрічних звірок суб`єктів господарювання.

Твердження про безтоварність операцій не може обґрунтовуватись посиланням на операції третіх осіб, учасником яких позивач не виступав, оскільки останній об`єктивно позбавлений можливості досліджувати питання походження товару по всьому ланцюгу його поставки.

Посилання відповідача на відсутність у третіх осіб (ТОВ Лінева (код ЄДРПОУ 39967975), ТОВ Максі Річ (стара назва - ТОВ Фірма Барекс , код ЄДРПОУ 41915643), ТОВ Компанія Луіз (код ЄДРПОУ 41976989), ТОВ Агролідер Плюс (код ЄДРПОУ 37303070), придбання послуг, необхідних для ведення господарської діяльності, які були реалізовані ТОВ Автотрансіндустріал , ТОВ Айронкем та ПП Айтер позивачу, не може вважатися достатньою підставою для визнання господарських операцій між позивачем та його контрагентами нереальними, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отже, посилання відповідача на те, що під час перевірки не встановлено джерел походження та виробників товару, не підтверджено легальність руху цього активу в ланцюгу постачання від виробника до кінцевого споживача - позивача, не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а насамперед пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19 лютого 2019 року у справі №822/1882/17, від 16.04.2019 року у справі №822/865/16.

Необґрунтованими також є посилання відповідача в Акті перевірки на інформацію, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що ТОВ Автотрансіндустріал , ТОВ Айронкем є фігурантами кримінальних проваджень як підприємства з ознаками фіктивності, оскільки відсутні пояснення або протоколи допиту осіб, які б вказували на нереальність господарських операцій, відсутні вироки у відповідній справі, а зазначені відомості не були предметом дослідження під час податкової перевірки. Доказів того, що осіб, щодо яких порушені кримінальні провадження, було визнано винними у створенні або придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (фіктивне підприємництво), матеріали справи не містять, а тому наведені факти не можуть свідчити про фіктивну діяльність підприємств - постачальників.

На час здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість.

Відповідачем не надається жодних належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг (поставки товарів), адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів (надання послуг) не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

Аналогічна позиція зазначена в постанові Верховного Суду по справі №К/990/4256/17 від 27.02.2018 року.

Суд зазначає, що на підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за договірними відносинами позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, на думку суду, спростовують твердження податкового органу про нереальність здійснення операцій позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується компенсації витрат на правову допомогу суд зазначає, що статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За приписами частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст.134 КАС України).

Відповідно до частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; окрім того, заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами.

На підтвердження надання та отримання позивачем правничої допомоги надано до суду договір від 19.03.2019 року, укладений між ТОВ Ліфтремонт (клієнт) та Адвокатським об`єднанням ВіннерЛекс (Адвокатське об`єднання), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Конкретний вид та обсяг правової допомоги за Договором (далі іменована Правова допомога , Послуги ) Сторонами зазначено в специфікації, що є невід`ємним додатком до Договору (далі іменована Специфікація ).

Згідно з п. 4.2 вказаного Договору, Сторони погоджують, що обчислення та сплата гонорару (вартості послуг) на Договором буде здійснюватися відповідно до Специфікації та складених на підставі неї рахунків. При цьому Клієнт зобов`язується здійснити попередню виплату гонорару (вартості послуг) Адвокатського об`єднання за Договором у розмірі 100% вартості правової допомоги,

Згідно зі специфікацією №1 від 19.03.2019 року склад правової допомоги становить: супроводження в Дніпропетровському окружному адміністративному суді податкового спору за позовом ТОВ Ліфтремонт до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнятих на підставі акту перевірки №12207/04-36-14-09/31688107 від 12.03.2019 (підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, підготовка інших процесуальних документів по справі, представництво інтересів ТОВ Ліфтремонт в Дніпропетровському окружному адміністративному суді тощо).

Відповідно до Звіту від 30.08.2019 року (Додаток №1 до акту приймання-передачі послуг від 30.08.2019 року до Договору про надання правової допомоги від 19.03.2019 року) Адвокатського об`єднання ВіннерЛекс як особи, яка надавала правову допомогу (додається), вартість години роботи адвоката складає 1250 грн.

Згідно акту приймання-передачі послуг №1 від 30.08.2019 року ТОВ Ліфтремонт сплачено Адвокатському об`єднанню ВіннерЛекс винагороду в сумі 40 000, 00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями №1255 від 21.03.2019 року та №88 від 25.04.2019 року.

При цьому суд зазначає, що в ході розгляду справи представником позивача не наведено доказів того, що при укладанні Договору про надання правничої допомоги від 19.03.2019 року Сторонами було обумовлено, що година часу роботи адвоката за різні види правничої допомоги складає одну суму - 1250,00 грн. Відсутні такі відомості і в інших документах, складених сторонами в ході виконання умов Договору. Зазначення ж вартості години роботи у розмірі 1250,00 грн. за один час лише в Звіті про надану правничу допомогу від 30.08.2019 року, який було складено після складання Специфікації №1 від 19.03.2019 року та в якій було обумовлено суму вартості послуг за надання правової допомоги - 40000,00 грн. без зазначення номеру справи, що розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом, унеможливлює ідентифікувати види робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом фактично по справі № 160/6333/19.

Аналізуючи заявлений позивачем розрахунок суми гонорару за надання правничої допомоги, суд приходить до висновку, що він не є співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом.

Крім того, при визначені співмірності витрат на правничу допомогу у цій справі, суд враховує категорію справи та ціну позову, а саме: те, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження; обсяг наданих послуг та кількість необхідного для цього часу, з урахуванням складності справи, а тому, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та значенням справи для сторони.

З огляду на вказане не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтремонт (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 8, код ЄДРПОУ 31688107) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.04.2019 року №0010911409 про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 444 527,50 грн., з яких за основним платежем - 355 622,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 88 905,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтремонт за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6667,93 грн. (шість тисяч шістсот шістдесят сім гривень дев`яносто три копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 вересня 2019 року.

Суддя І.В. Тулянцева