Рішення

від 18.11.2019 по справі 160/8021/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року Справа № 160/8021/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Масенка Г.Є.

за участю:

представника позивача Бейгул А.Г.

представника відповідача Єфіменко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить (з урахуванням уточнень):

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо блокування реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» шляхом зупинення їх реєстрації на підставі відповідності пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» починаючи з 10.08.2018 року;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у місті Києві щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41831663) до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок» ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області усунути перешкоди в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» на підставі відповідності пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» шляхом виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41831663) з відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок» ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

В обґрунтуванні позовних позивач вказує, що податковим органом протиправно було включено підприємство до переліку ризикових та зупинило у зв`язку із цим реєстрацію податкових накладних. При цьому, суб`єкт владних повноважень не зазначив підстави, які послугували прийняттю такого Рішення. Позивач зазначає, що Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення підприємства до переліку ризикових платників є протиправним та перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності ТОВ «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» з огляду на те, що всі податкові накладні, які позивач реєструє в ЄРПН, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію підприємства перед контрагентами. У зв`язку із наведеним, позивач вважає, що наявні усі підстави для скасування оскаржуваного Рішення.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8021/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 р. відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 09.09.2019 р. об 11:00 год.

У зв`язку із надходженням клопотання представника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, підготовче судове засідання 09.10.2019 р. було відкладено до 09:40 год. 25.09.2019 р.

Також, 09.09.2019 р. та повторно 11.09.2019 р. через канцелярію суду представником позивача подані клопотання про уточнення позовних вимог та заміну відповідачів.

Ухвалою суду від 10.09.2019 р. здійснено заміну відповідачів у справі №160/8021/19 їх правонаступниками, а саме:

відповідача 1 - Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України;

відповідача 2 - Головне управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві;

відповідача 3 - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

16.09.2019 р. до суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, згідно яких посилаючись на норми Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2018 р. зазначають про незгоду з вимогами позову.

Обґрунтування відзивів полягає у тому, що на думку податкових органів, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю визнані протиправними в установленому порядку. Висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органу, самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, протокол не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень ТОВ Про Агро-Плюс до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин, на думку відповідачів, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризик ТОВ Продукт Агро-Плюс , є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого коти; не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

24.09. 2019 р. через канцелярію суду від ДФС України вдруге надійшов відзив на позовну заяву, згідно також просить відмовити у задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав.

24.09.2019 р. через канцелярію суду подано відповідь на відзиви на позовну заяву, згідно якої позивач наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог та вважає їх обґрунтованими.

Ухвалою суду від 26.09.2019 р. витребувано від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві рішення (протокол) Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» до відповідного переліку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості на підставі відповідності пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

18.10.2019 р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 р.

У підготовче судове засідання 21.10.2019 р. прибули уповноважені представники позивача, ДПС України та ГУ ДПС України у Дніпропетровській області.

Суд ухвалив закрити підготовче засідання у даній справі та призначити розгляд справи по суті на 18.11.2019 р. об 11:00 год.

22.10.2019 р. засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшли пояснення від ГУ ДФС у м.Києві, згідно яких повідомлено суду, що протокол засідань Комісії ГУ ДФС у м.Києві згідно якого ТОВ Продукт Агро-плюс було визнане таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно п. 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2018 р. вилучені 29.11.2018 р. старшим слідчим з ОВС Генеральної прокуратури України старшим радником Шумиком Ю.А. згідно протоколу обшуку, який буде наданий у найкоротший строк.

18.10.2019 р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 р.

14.11.2019 р. засобами поштового зв`язку від представника ГУ ДПС у м.Києві надійшла заява, згідно якої до матеріалів справи долучено протокол обшуку від 29.11.2018 р.

Ухвалою суду від 18.11.2019 р. ГУ ДПС у м.Києві відмовлено у задоволенні клопотання про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 18.11.2019 р. прибули уповноважені представники позивача, ДПС України та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Представник позивача вимоги позову підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 та 3 проти позовних вимог заперечували, просили відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41831663) є юридичною особою приватного права, державну реєстрацію якого проведено 26.12.2017 р. та є платником податку на додану вартість з 01.02.2018 р.

З 18.03.2019 р. ТОВ ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, до 18.03.2019 р. находилось на обліку в Головному управлінні ДФС у місті Києві, ДПІ у Солом`нському районі міста Києва.

Основними видами економічної діяльності ТОВ ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС є:

Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

Код КВЕД 01.12 Вирощування рису;

Код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

Код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур;

Код КВЕД 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

Код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність;

Код КВЕД 01.64 Оброблення насіння для відтворення;

Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;

Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

Код КВЕД 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами;

Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);

Код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах;

Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування;

Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства;

Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки;

Код КВЕД 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну;

Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;

Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад.

З метою здійснення фінансово-господарської діяльності та на виконання ст. 187, ст. 201 ПК України, ТОВ Продукт Агро-плюс були виписані та направлені на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні №6 від 27.07.2018 р., №7 від 27.07.2018 р. та №3 від 27.07.2018 р.

Згідно квитанцій №1 до накладних, реєстрації останніх була зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України. В якості підстави зупинення вказано: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На письмовий запит ТОВ "ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС" від 28.02.2019 р. б/н, ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом Про надання рішення від 25.03.2019 р. №79/87/зпі/04-36-07-04-13 повідомило наступне.

ТОВ "ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41831663) до 18.03.2019 р. знаходилось на обліку в ГУ ДФС у м. Києві, ДПІ у Солом`янському районі м. Києва.

Згідно ІС Податковий блок за рішенням Комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ТОВ "ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41831663) включено до переліку ризикових протоколом №675 від 10.08.2018 р.

До листа-відповіді було додано витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Київській області, однак лише перший аркуш, у зв`язку із тим, що до ІС Податковий блок підкріплений один аркуш протоколу, та повідомлено позивачу, що протокол у повному обсязі можливо отримати звернувшись до ГУ ДФС у м. Києві.

Не погоджуючись з віднесенням підприємства до таких, що відповідають критеріям ризиковості, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи дії податкових органів щодо віднесення позивача до переліку ризикових та зупинення, у зв`язку з цим, реєстрації ПН/РК, на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

У п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд зазначає, що у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п.10 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Державна фіскальна служба України Наказом №144 від 21.03.2018 затвердила «Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків» (надалі «Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків» ).

У вказаному «Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків» зазначено, що:

«Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені

пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» з використанням ЕЦП голови Комісії.

Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» згідно з п. 1.6 Критеріїв» .

В Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку» , зокрема, зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

"1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що спірне рішення відносно позивача було прийнято Комісією ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за наслідками засідання 10.08.2019 р. прийняла рішення про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, яке оформила Протоколом №675.

Під час слухання справи сторони не спростовували вказаної вище обставини, тобто вона не є спірною.

Відтак суд зазначає, що єдиною підставою зупинення ПН/РК №6, №7 та №3 від 27.07.2018 р. стали критерії ризиковості, визначені в п. 1.6.

Для належного розгляду справи, судом було витребувано рішення, яким позивач включено до переліку ризикових, оскільки на запит позивача про його надання було надано лише перший аркуш Протоколу.

У письмових поясненнях відповідач 3 вказав про неможливість виконати вимоги суду щодо надання вказаного рішення (Протоколу), оскільки його було вилучено під час обшуку, про що долучили відповідний Протокол обшуку.

Проте, суд зазначає, що зі змісту Протоколу обшуку не можливо встановити саме Протокол №675 від 10.08.2018 р. серед вилучених слідчим документів.

Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податків» , не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України, що суперечить нормам національного законодавства.

Також судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року по справі № 826/16020/18 та відповідно до якого, адміністративний позов ТОВ Епік Стиль до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України Критеріїв ризиковості платника податку листом від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 та зобов`язано Державну фіскальну службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) відкликати лист від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", як такий що не підлягає виконанню.

Рішення набрало законної сили 22.03.2019 р., відтак обставини у ньому встановлені мають преюдиційне значення при вирішенні даної справи по суті у відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні були заявлені до реєстрації після набрання рішення законної сили, а отже використання наведених у спірному листі критеріїв ризиковості підприємств податковими органами у спірних правовідносинах не було правомірним.

Про набрання законної сили вказаним рішенням суду, серед іншого, вказано відповідачем 2 у листі за № 826716020/18/7194/19 від 14.05.2019 р. у відповідь на запит представника позивача, який міститься в матеріалах справи.

Проте, належних обґрунтувань їх застосування до позивача при вирішенні питання щодо реєстрації ПН або відмови у такій реєстрації, суду не наведено.

Крім того, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 р. по справі №822/1878/18, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів обґрунтованості мотивів віднесення ТОВ "Продукт Агро-плюс" до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачами до суду не надані жодні докази які б підтверджували правомірність їх дій щодо включення позивача до переліку ризикових підприємств.

Окрім того, відповідно до абзацу 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків до протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про те, дії ДПС України щодо блокування спірних накладних на підставі п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та дії ГУ ДФС у м. Києві щодо віднесення ТОВ Продукт Арго-люкс до переліку ризикових не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вчинені необґрунтовано, з перевищенням повноважень, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

За таких обставин, на переконання суду, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача, враховуючи висновки суду про протиправні дії відповідача 2 та 3, а також того, що інших підстав аніж віднесення до переліку ризикових підприємств згідно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, буде також зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області усунути перешкоди в реєстрації податкових накладних шляхом виключення з такого переліку.

Таке рішення суду матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Приписами ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, встановивши дійсні обставини справи у взаємозв`язку із системним аналізом положень чинного законодавства України і матеріалів справи, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

В порядку розподілу судових витрат, з огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5763,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо блокування реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» шляхом зупинення їх реєстрації на підставі відповідності пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» починаючи з 10.08.2018 року;

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у місті Києві щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41831663) до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок» ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області усунути перешкоди в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» на підставі відповідності пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» шляхом виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41831663) з відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок» ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості;

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41831663) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Державної податкової служби України;

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41831663) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві;

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ АГРО-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41831663) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 листопада 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 20.11.19 Суддя Згідно з оригіналом Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун