Рішення

від 19.11.2019 по справі 288/1212/19

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1212/19

Провадження № 2/288/499/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Добрянської В.П.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника Попільнянського РВ ДВС ГТУЮ в Житомирській області - Човган С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про зняття арешту з автомобіля,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - відповідач) про зняття арешту з автомобіля, в якому вказує, що 28 травня 2015 року позивачу було доручено Фермерським господарством Агротрансшлях здійснити продаж автомобіля марки КАМАЗ 5511 1983 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Звернувшись з метою оформлення купівлі - продажу вищевказаного автомобіля до Територіального сервісного центру 1842 Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, позивач отримав відмову, оскільки існує арешт на даний автомобіль, який накладений в межах виконання виконавчого провадження 51053833, відкритого Попільнянським районним відділом ДВС ГТУЮ в Житомирській області.

На звернення позивача до відповідача він отримав повідомлення, що згідно проведеної перевірки АСВП, в тому числі Електронного архіву та спеціального розділу, станом на 27.06.2019 року відсутні відкриті виконавчі провадження щодо Фермерського господарства Агротрансшлях . Тобто на даний момент відсутні будь - які законні підстави перебування під арештом майна позивача. Однак, відповідач незважаючи на це не зняв арешт з автомобіля марки КАМАЗ - 5511 , 1983 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , що порушує права позивача, як власника.

На підставі вищевикладеного позивач просить зняти арешт з автомобіля марки КАМАЗ-5511 , 1983 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі та судові витрати просить покласти на позивача.

Представник відповідача Попільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області Човган С.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу КАМАЗ модель 5511, номер кузова НОМЕР_1 , 1983 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вказане Фермерське господарство Агротрансшлях .

Відповідно до повідомлення № 1526 від 27 червня 2019 року Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, згідно проведеної перевірки АСВП, в тому числі Електронного архіву та спеціального розділу, станом на 27.06.2019 року відсутні відкриті виконавчі провадження щодо Фермерського господарства Агротрансшлях код ЄДРПОУ: 34308872.

Згідно Постанови про арешт майна боржника серії ВП № 51942508 від 20 червня 2017 року винесеної державним виконавцем Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, при примусовому виконанні постанови № АР 1 № 150412 виданої 25.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 340,00 гривень штрафу на користь держави, накладено арешт на все рухоме майно, що належить ОСОБА_2 .

Як вбачається з постанови серії ВП № 51942508 від 20 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувану винесеної державним виконавцем Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, шляхом вжитими державним виконавцем заходами майно яке можливо реалізувати в рахунок погашення заборгованості не розшукано, вирішено стягнути з ОСОБА_2 340,00 гривень штрафу на користь держави.

ВП - спецрозділами виданими 21 жовтня 2019 року Попільнянським РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області передбачено, що виконавчі провадження відкриті по постановам № 058517 від 14.12.2009 року, № 011168 від 13.12.2009 року, № АР 150412 від 25.07.2014 року, та № АР 1 150412 від 25.07.2014 року, відносно боржника ОСОБА_2 завершено.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про зняття арешту з автомобіля, який належить Фермерському господарству Агротрансшлях .

Спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України, спеціальним нормативно - правовим актом, який регулює правовідносини є Закон України Про виконавче провадження .

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Пунктами 2, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику в справах про зняття арешту з майна № 5 від 03 червня 2016 року визначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Стаття 41 Конституції України закріплює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

На сьогодні власник транспортного засобу має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Відповідно з статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 391 ЦК України, передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За правилами статті 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно частини 2 статті 59 Закону України Про виконавче провадження у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Позивач на час звернення до суду з позовом не є стороною виконавчого провадження, а тому захист прав позивача можливий лише в порядку цивільного судочинства.

Пунктами 1, 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав встановлено, що відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню. Застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги є заснованими на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку. Судом не встановлено порушень прав третіх осіб, у разі звільнення з-під арешту майна, що належить власнику.

Встановлені під час розгляду справи обставини вказують про те, що наявність існування заборони на використання вищевказаного майна порушує права власника, як власника на вільне володіння і розпорядження цим майном, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтею 41 Конституції України; Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику в справах про зняття арешту з майна № 5 від 03 червня 2016 року; Законом України Про виконавче провадження ; статтями 15, 16, 317, 321, 391 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про зняття арешту з автомобіля - задовольнити.

Зняти арешт з автомобіля марки КАМАЗ-5511 , 1983 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , власником якого є Фермерське господарство Агротрансшлях .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник