Ухвала

від 20.11.2019 по справі 242/2363/19

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/2363/19

Провадження № 2/242/849/19

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2019 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного державного нотаріального архіву, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рис Марини Олександрівни, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Будуніверсалсервіс , про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 24.04.2019 року звернулася до суду з позовом до Донецького обласного державного нотаріального архіву, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рис Марини Олександрівни про визнання права власності.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25.04.2019 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 10.06.2019 року за ініціативою суду залучено до участі у справі третю особу, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Будуніверсалсервіс .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25.09.2019 року визнано явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідач Донецького обласного державного нотаріального архіву в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рис М.О. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Враховуючи ті обставини, що справа повинна розглядатися упродовж розумного строку незалежним, безстороннім та компетентним судом, та межі відкладення судового засідання у справі не повинні призводити до збільшення розумного строку розгляду справи, суд не може визнати неявку позивача у судове засідання такою, що виникла з поважних причин, та вважає за можливе проводити судове засідання у відсутності осіб, які були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Поважність причин неявки сторони в суд є оціночною категорією, яка вирішується судом в кожному конкретному випадку, але в будь якому разі неявка сторін та їх представників повинна бути обумовлена причинами, які об`єктивно та безумовно не дозволяють їм з`явитись до суду: хвороба, відрядження, несвоєчасне отримання судової повістки, тощо.

Відповідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Зокрема в підготовче судове засідання, яке призначалося на 21.05.2019 року, 10.06.2019 року, 20.06.2019 року та судове засідання, яке призначалося 29.07.2019 року, 21.08.2019 року, 25.09.2019 року, 21.10.2019 року та 20.11.2019 року позивач ОСОБА_1 не з`явилася, клопотання про розгляд справи суду не надала та про причини неявки в судове засідання суду не повідомила.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 22 травня 2019 року у цивільній справі № 310/12817/13 висловив свою позицію, в якій зазначив, що… Відповідно до норм ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки у судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними. Суд відкладає розгляд справи в разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача у судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Водночас згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Отже, законом передбачено право суду залишити позовну заяву без розгляду за наявності таких умов у сукупності: позивача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи; позивач повторно не з`явився в судове засідання; від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону (ч. 5 ст. 223 ЦПК України) спрямоване на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивачка і не з`являється в судове засідання, і не використовує положення про процесуальне представництво в суді.

Таким чином, позивач не скористався правом повідомити суд про поважність причини своєї неявки у судове засідання, тобто не виконав обов`язків щодо добросовісного здійснення своїх процесуальних прав і процесуальних обов`язків, не скористався правом повідомити суд електронною поштою, факсом, шляхом направлення телеграм тощо, що відповідало б положенням ЦПК України.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема Іззетов проти України , Пискал проти України , Майстер проти України , Субот проти України , Крюков проти України , Крат проти України , Сокор проти України , Кобченко проти України , Шульга проти України , Лагун проти України , Буряк проти України , ТОВ ФПК ГРОСС проти України , Гержик проти України суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 р. та Круз проти Польщі від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як вбачається з матеріалів справи, справа тривалий час перебуває в провадженні суду, але позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, жодного разу не з`являвся в судові засідання, в тому числі і після визнання його явки обов`язковою.

В рішенні Каракуця проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, про що, зокрема, свідчить те, що вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги і констатував відсутність порушення прав заявників, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також визнав неприйнятними скарги заявників за статтею 8 Конвенції.

В контексті вищевказаного рішення, суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 з 24.04.2019 року (дня подання позовної заяви) до 20.11.2019 року, дій направлених на встановлення інформації про стан розгляду справи не вживала, заяви щодо розгляд справи без її участі суду не надала.

Судом неодноразово вживалися заходи щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток за вказаною позивачем адресою, про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення про виклик до суду повернуті до суду за терміном зберігання та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судова влада з вказівкою дати та часу судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Тому, суд вважає за можливе залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького обласного державного нотаріального архіву, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рис М.О., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ Будуніверсалсервіс , про визнання права власності.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. .2, 44, 131, 223, 240, 257 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького обласного державного нотаріального архіву, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рис Марини Олександрівни, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Будуніверсалсервіс , про визнання права власності - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зазначена адреса для листування: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ;

Відповідачі:

1) Донецький обласний державний нотаріальний архів, юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, мкр-н. Гірник, буд. № 1;

2) Приватний нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рис Марини Олександрівни: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Будуніверсалсервіс , про визнання права власності, юридична адреса - Луганська АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 № 20, код за ЄДРПОУ 33270707.

Суддя Н.О. Хацько