Рішення

від 15.11.2019 по справі 329/712/19

ПОЛОГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/712/19

Провадження № 2/324/728/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Пологи цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства Новополтавський кар`єр до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2019 року вказана цивільна справа надійшла до Пологівського районного суду Запорізької області за підсудністю з Чернігівського районного суду Запорізької області. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 працював на ПрАТ Новополтавський кар`єр з 19 березня 2018 року по 27 травня 2019 року, займаючи посаду машиніста конвеєру транспортного цеху. 31 липня 2018 року, 30 серпня 2018 року та 23 січня 2019 року відповідач уклав з ПрАТ Новополтавський кар`єр договори про надання позики, згідно яких відповідно отримав 5000 грн., 5000 грн. та 6000 грн.

Кінцева дата повернення позики згідно з п.4.2 договорів - 31 липня 2019 року, 31 серпня 2019 року та 31 січня 2020 року відповідно. Проте, згідно до п.5.3 договорів, у випадку звільнення позичальника з посади за власним бажанням сума позики має бути повернена достроково впродовж 1 дня з дня припинення трудових правовідносин. 27 травня 2019 року відповідач звільнився з роботи. За таких обставин відповідач зобов`язаний був повернути суму позики до 28 травня 2019 року, але він цього не зробив.

Станом на 01 квітня 2019 року борг відповідача перед позивачем становив 8245,00 грн. У квітні відповідач з 01 квітня 2019 року по 09 квітня 2019 року відпрацював лише 4 дні по 4 години, далі надав листок непрацездатності з 10 квітня 2019 року по 19 квітня 2019 року. А з 22 квітня 2019 року відповідачу була надана щорічна основна та додаткова відпустки у зв`язку із шкідливими умовами праці. Сума нарахувань у розмірі 4341,10 грн. була утримана з відповідача, тому станом на день звільнення сума заборгованості перед позивачем становить 3903,90 грн.

У день звільнення відповідача було ознайомлено із остаточною сумою заборгованості та наголошено про необхідність розрахунку згідно умов договорів позики. Але відповідач категорично відмовився від розрахунку та наполіг на терміновому звільненні, не повідомивши причин неповернення боргу. Також після звільнення, через відсутність платежів за даними договорами, відповідачу під особистий підпис було вручено повідомлення вих.№671 від 20 червня 2019 року із зазначенням залишку боргу та можливими наслідками несплати. Дане повідомлення ОСОБА_1 отримав 24 червня 2019 року, відсутність платежів відмовився пояснювати.

Зважаючи на викладене, позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ Новополтавський кар`єр суму боргу за договорами позики від 31 липня 2018 року, 30 серпня 2018 року та 23 січня 2019 року у розмірі 3903,90 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 117,11 грн. та судові витрати у розмірі 1921 грн.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про місце, дату і час судового розгляду справи, звернулися до суду з письмовими заявами, в яких просять дану цивільну справу розглядати без їх участі без застосування засобів технічної фіксації, у зв`язку з чим на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При цьому представник позивача за довіреністю Дорошок Д.В. просила позов задовольнити на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 визнав, що має заборгованість перед позивачем, але стан його здоров`я не дозволяє працевлаштуватись, він перебуває на біржі праці, не має можливості сплатити борг одним платежем, просив врахувати це при постановленні судового рішення (а.с.60).

Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, визнання позову відповідачем, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст.12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що згідно наказу №59-к від 19 березня 2018 року ОСОБА_1 було прийнято машиністом конвеєру транспортного цеху ПрАТ Новополтавський кар`єр по строковому трудовому договору (а.с.19).

31 липня 2018 року, 30 серпня 2018 року та 23 січня 2019 року (а.с.4,8,12) на підставі заяв ОСОБА_1 (а.с.7,11,15) щодо надання йому безпроцентної позики на лікування між ПрАТ Новополтавський кар`єр та ОСОБА_1 було укладено договори про надання позики, згідно яких останній отримав 5000 грн., 5000 грн. та 6000 грн. відповідно.

Фактичне передання позики відповідачу підтверджують платіжні доручення №1688 від 31 липня 2018 року на суму 5000 грн., №1954 від 30 серпня 2018 року на суму 5000 грн. та №94 від 23 січня 2019 року на суму 6000 грн. (а.с.16-18).

Кінцевою датою повернення позики згідно з п.4.2 договорів є 31 липня 2019 року, 31 серпня 2019 року та 31 січня 2020 року відповідно.

Згідно з п.5.3 договорів, у випадку звільнення позичальника з роботи (з ініціативи адміністрації чи за власним бажанням позичальника) сума позики підлягає обов`язковому поверненню негайно протягом 1 календарного дня з дня звільнення позичальника (а.с.5,9,13).

Згідно наказу №165-к від 27 травня 2019 року ОСОБА_1 машиніста конвеєру транспортного цеху ПрАТ Новополтавський кар`єр звільнено за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (а.с.20).

Відповідно до довідки про стан розрахунків позики, виданої ОСОБА_1 від ПрАТ Новополтавський кар`єр , залишок боргу станом на 28 травня 2019 року складає 3903,90 грн. (а.с.39).

Згідно повідомлення №671 від 20 червня 2019 року, яке ОСОБА_1 отримав 24 червня 2019 року, про що свідчить його особистий підпис, сума заборгованості за трьома договорами позики станом на день припинення трудових правовідносин склала 3903,90 грн. Також ОСОБА_1 був повідомлений про те, що згідно п.7.1 всі спори сторін за цим договором, по яких не досягнуто згоди, вирішуються відповідно до законодавства України в суді (а.с.44).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав у повній мірі, крім суми боргу з нього має бути стягнуто три проценти річних від простроченої суми, що в грошовому вираженні становить 117,11 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст.526, 610, 625, 1050 ЦК України, ст.ст.4, 12, 81, 141, 247 ч.2, 263-265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства Новополтавський кар`єр до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь приватного акціонерного товариства Новополтавський кар`єр адреса: 71214, Запорізька область, Чернігівський район, с.Новополтавка, вул.Центральна, 1, код ЄДРПОУ 01033450, суму боргу за договорами позики від 31 липня 2018 року, 30 серпня 2018 року та 23 січня 2019 року у розмірі 3903 (три тисячі дев`ятсот три) гривні 90 копійок, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 117 (сто сімнадцять) гривень 11 копійок та судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня, а всього стягнути 5942 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок дві) гривні 01 копійку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається через Пологівський районний суд Запорізької області до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Кацаренко І.О.