Ухвала

від 19.11.2019 по справі 390/963/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

Провадження № 11-кп/4809/675/19 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1

Категорія ч.4 ст.191 КК України Доповідач у суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2019 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №12017120170001308 ОСОБА_6 на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2019 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120170001308 щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Богодарівка, Компаніївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

який обвинувачуєтьсяу скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, - повернуто до Кіровоградської місцевої прокуратури,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2019 року, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120170001308 щодо ОСОБА_8 , який обвинувачуєтьсяу скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, - повернуто до Кіровоградської місцевої прокуратури.

Рішення суду мотивовано тим, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення не містять повного викладу усіх складових об`єктивної та суб`єктивної сторін інкримінованих кримінальних правопорушень. За таких обставин, обвинувачення не є конкретним, що порушує права обвинуваченого на захист та справедливий судовий розгляд.

Відсутність належного формулювання обвинувачення суттєво впливає на право обвинуваченого мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг і причини обвинувачення для відповідної можливості реалізації свого права на захист та підготовки до нього. Права обвинуваченого на захист гарантується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказав, що дане обвинувачення є неконкретним та таким, що позбавляє внаслідок його розгляду прийняти будь-яке законне і обґрунтоване рішення, оскільки воно містить нез`ясовані обставини, які мають суттєве значення по справі, та вважає, що призначення даного обвинувального акта відносно ОСОБА_8 до судового розгляду буде порушенням права обвинуваченого на захист.

Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений ОСОБА_8 має вищу освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та працює на посаді директора ПП «Торгубуд-Сервіс ВБ» що взагалі не відповідає дійсності, що підтверджено самим обвинуваченим в підготовчому судовому засіданні.

Зазначені недоліки не можуть бути усунені в стадії судового розгляду, оскільки КПК України не передбачає іншого процесуального способу приведення обвинувального акту у відповідність із Кодексом, ніж його повернення саме зі стадії підготовчого судового засідання. Інакше розгляд судом незрозумілого обвинувачення буде порушенням права на захист та недотриманням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просив скасувати ухвалу суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимогиобґрунтував тим,що висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та рішення про повернення обвинувального акта прийнято з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При винесенні ухвали про повернення обвинувального акта прокурору судом першої інстанції не додержано вимог ст.370 КПК України, оскільки ухвала Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30.09.2019 року та її мотивувальна частина не містить достатніх мотивів та обґрунтування, які підтверджені дослідженими доказами щодо відсутності формулювання обвинувачення в направленому до суду обвинувальному акті у кримінальному провадженні як підставу для його повернення, а лише вказано, що дане обвинувачення є неконкретним та таким, що позбавляє внаслідок його розгляду прийняти будь-яке законне і обґрунтоване рішення, оскільки містить не з`ясовані обставини, які мають суттєве значення по справі. Судом першої інстанції при проголошені оскаржуваної ухвали не наведено мотивів та підстав ухвалення такого рішення, будь-яких конкретних посилань на порушення вимог конкретного закону, на підтвердження відсутності формулювання обвинувачення, не наведено. Таким чином, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали суду містить лише посилання на відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення, як на підставу його повернення, проте не містить жодних обґрунтованих та вмотивованих висновків на його підтвердження.

Крім того, у відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Вважає, що формулювання обвинувачення безпосередньо включає в себе виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, тобто формулювання обвинувачення це опис кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, із зазначенням часу, місця, способу його скоєння та інших обставин, які мають значення для правильної кваліфікації дій особи, а також наявність обставин, які характеризують об`єктивну та суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, в тому числі умислу, мотиву дій та мети. А також безпосереднє словесне відтворення кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення з посиланням на конкретну статтю (частину статті) Кримінального кодексу України. Вказані обставини не були належним чином досліджені судом першої інстанції в підготовчому судовому засіданні.

Вказав, що направлений до суду обвинувальний акт містить в собі належне формулювання обвинувачення, а саме опис кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, із зазначенням часу, місця, способу його скоєння, а також наявність обставин, які характеризують об`єктивну та суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, в тому числі умислу, мотиву дій та мети. Також обвинувальний акт містить словесне відтворення кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення з посиланням на конкретну статтю та частину статті Кримінального кодексу України, тобто його правову кваліфікацію. Вказані обставини в сукупності і є формулюванням обвинувачення.

Разом з цим, вважає, що визначення наявності належного формулювання обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не може бути належно перевірено судом в підготовчому судовому засіданні та не може бути підставою для повернення обвинувального акту, адже безпосередньо саме в ході судового розгляду прокурором доводиться обвинувачення, яке ним викладене.

Крім того, судом першої інстанції при поверненні обвинувального вказано на порушення вимог ст. 291 КПК України, в частині невірного зазначення відомостей щодо особи обвинуваченого.

В направленому до суду обвинувальному акті, що перевірено судом в підготовчому засіданні, з поміж вказаних відомостей про обвинуваченого, дійсно невірно зазначено місце проживання обвинуваченого, проте вважає, що вказані обставини не були перешкодою для призначення обвинувального акта до судового розгляду, оскільки не стали перешкодою для виклику судом самого обвинуваченого у підготовче судове засідання та вказані недоліки були усунуті безпосередньо при з`ясуванні відомостей про особу обвинуваченого. Інші відомості, а саме прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, громадянство обвинуваченого вказані вірно, а тому вважає, що невірне зазначення відомостей про місце проживання обвинуваченого, в даному випадку, не може бути перешкодою для призначення судового розгляду та обставиною, що перешкоджатиме судовому розгляду.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_8 які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, згідно положень ст. 314 ч. 3 КПК України, суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу.

Такі вимоги щодо обвинувального акту вичерпно регламентовані ст. 291 КПК України.

Положеннями ст. 291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов`язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.

Законодавець чітко визначив підстави для повернення обвинувального акта прокурору, що закріплено в положенні ч. 2 ст. 291 КПК України, і зокрема п.п.2, 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено обов`язкову наявність в обвинувальному акті анкетних відомостей кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається із ухвали суду першої інстанції суд ухвалою з підготовчого судового засідання повернув обвинувальний акт до Кіровоградської місцевої прокуратури з тих підстав, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення не містять повного викладу усіх складових об`єктивної та суб`єктивної сторін інкримінованих кримінальних правопорушень та в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений ОСОБА_8 має вищу освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та працює на посаді директора ПП «Торгубуд-Сервіс ВБ» що взагалі не відповідає дійсності, що підтверджено самим обвинуваченим в підготовчому судовому засіданні.

Разоміз тим,на переконанняколегії суддів вказаний обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить в собі належне формулювання обвинувачення, а саме опис кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, із зазначенням часу, місця, способу його скоєння, а також наявність обставин, які характеризують об`єктивну та суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, в тому числі умислу, мотиву дій та мети.

Також обвинувальний акт містить словесне відтворення кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення з посиланням на конкретну статтю та частину статті Кримінального кодексу України, тобто його правову кваліфікацію. Вказані обставини в сукупності і є формулюванням обвинувачення.

Так, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_8 , складеному слідчим ОСОБА_9 та погодженого прокурором ОСОБА_6 невірно зазначено анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_8 та його місце проживання.

Разом із тим, як вбачається із матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_8 під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції приймав участь, а тому у суду першої інстанції була можливість встановити його фактичне місце проживання, у зв`язку із чим повернення обвинувального акта з цих підстав є безпідставним. Крім того як пояснив прокурор у судовому засіданні апеляційної інстанції він може змінити та уточнити обвинувальний акт як під час підготовчого судового засідання так і під час судового розгляду кримінального провадження.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 до Кіровоградської місцевої прокуратури, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №12017120170001308 ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2019 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120170001308 щодо ОСОБА_8 , який обвинувачуєтьсяу скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України повернуто до Кіровоградської місцевої прокуратури скасувати та призначити новий розгляд у тому ж суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4