Постанова

від 19.11.2019 по справі 623/3451/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року

м. Харків

справа № 623/3415/18

провадження № 22-ц/818/4996/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів -Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Ізюмська міська рада Харківської області,

інші учасники справи:

третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2019 року, ухвалене у складі судді Герцова О.М.,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання права власності на самочинне будівництво з подальшою здачею об`єкта в експлуатацію.

Доводи позовної заяви мотивовані тим, що 13.09.2017 позивач придбав у власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Мацюкіною Н.О., земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0033 га, кадастровий номер 6310400000:21:001:0011, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва індивідуального гаража.

На зазначеній земельній ділянці позивачем було самочинно виконано будівництво гаража за власні кошти та з власних будівельних матеріалів; роботи виконано без розробки проекту та отримання відповідного дозволу на початок будівельних робіт.

07.09.2018 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Олещенком Є.В. та головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (надалі ДАБІ) Бачек І.А. був складений припис 541-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 був складений акт № 541-А, в якому зазначено, що ОСОБА_1 на об`єкті будівництва виконав будівельні роботи без відповідного документу, що посвідчує право на виконання будівельних робіт, та відповідно до якого йому необхідно привести об`єкт у відповідність до вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або приведення земельної ділянки у попередній стані в термін до 07.11.2018.

Крім того, інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.09.2018, на підставі якого було винесено постанову № 541-П від 18.09.2018 відносно позивача та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн, який був сплачений позивачем.

На замовлення позивача суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_2 , було виготовлено технічний паспорт на ім`я ОСОБА_1 , у якому зазначено самовільне будівництво гаражу за адресою: АДРЕСА_1

Будівельним експертом 2 категорії ОСОБА_3 було проведено технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж гаража на предмет визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації та згідно складеного звіту від 01.10.2018 встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Позивач зазначав, що в даний час він вирішив узаконити будівлю гаража, однак зареєструвати право власності на своє ім`я на вищезазначений гараж він не може через відсутність в нього дозвільної документації на його будівництво і у зв`язку з цим вимушений звернутися з позовом до суду, посилаючись на положення статті 376 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.08.2019 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, третьої особи без самостійних вимог: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про визнання права власності на самочинне будівництво з подальшою здачею об`єкта в експлуатацію відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач при створенні вказаного об`єкта архітектури не отримав відповідного права на виконання будівельних робіт, що є грубим порушення статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Також вказані будівельні роботи проводились без належно затвердженої та погодженої проектної документації, розробленої у відповідності до містобудівної документації та вихідних даних, що є порушенням статей 9, 27 Закону України Про архітектурну діяльність , статей 26, 31 Закону України Про регулювання містобудівної документації , пункту 4.1. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво . У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не вичерпав усі можливі заходи узаконення самовільно збудованого об`єкту в позасудовому порядку, зокрема, відповідно до Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також у порядку неможливості отримання вихідних даних на проектування (стаття 29 цього Закону) та неможливості розроблення і затвердження у встановленому порядку проектної документації на об`єкт будівництва (стаття 7 Закону України Про архітектурну діяльність ).

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначене рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

ОСОБА_1 зазначав, що визнання права власності в судовому порядку на самочинно збудоване нерухоме майно зобов`язує власника такого майна вжити заходи, направлені на прийняття його в експлуатацію, зареєструвати право власності на майно після реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта.

Позивачем було надано до суду лист від 17.01.2019 від відповідача, який підтверджує неможливість отримання містобудівних умов та обмежень на самочинно збудований об`єкт, що в свою чергу унеможливлює отримання декларації на початок будівництва, без якого неможливо отримати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що є підставою для реєстрації права власності на новозбудований об`єкт.

Суд першої інстанції не аргументував у рішенні відсутність можливості у позивача навіть звернутися до уповноваженого органу, що здійснює регулювання містобудівної діяльності без наявності містобудівних умов та обмежень.

Суд першої інстанції також не проаналізував лист ДАБІ від 25.06.2019, наданий на запит позивача, про наявність інших законних шляхів вводу в експлуатацію самочинно збудованого гаража, в якому ДАБІ повідомляє, що самочинно збудовані об`єкти можливо ввести в експлуатацію, а відповідно і зареєструвати права власності на них у разі, якщо право власності на об`єкти нерухомості визнане за рішенням суду у відповідності до пункту 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011.

ОСОБА_1 вважав, що на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Частиною 5 статті 376 ЦК України передбачена можливість задоволення вимоги забудовника у випадку, коли будівництво було здійснено ним без відповідних на те дозволів, але в той же час забудовник є власником земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням або володіє правом користування такою земельною ділянкою. Здійснене ним самочинне будівництво не порушило права інших осіб.

Весь час позивач користується своїм гаражем, розташованим на належній йому земельній ділянці, і тому хоче оформити та закріпити за собою право власності на це нерухоме майно.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшло.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керується статтею 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що позивач не вичерпав усі можливі заходи узаконення самовільно збудованого об`єкту в позасудовому порядку, зокрема, відповідно до Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також у порядку неможливості отримання вихідних даних на проектування (стаття 29 цього Закону) та неможливості розроблення і затвердження у встановленому порядку проектної документації на об`єкт будівництва (стаття 7 Закону України Про архітектурну діяльність ).

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Судом установлено, що 13.09.2017 ОСОБА_1 уклав договір купівлі- продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Мацокіною Н.О., відповідно до якого набув у власність земельну ділянку площею 0,0033 га, кадастровий номер 6310400000:21:001:0011, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва індивідуального гаража. Виникнення у позивача права власності на вказану земельну ділянку підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 8-10).

У 2017 році ОСОБА_1 здійснив будівництво гаража на належній йому на праві власності земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Будівництво гаража ОСОБА_1 здійснив без повідомлення органів державної архітектурно-будівельної інспекції про початок виконання будівельних робіт.

07.09.2018 працівниками Департаменту ДАБІ у Харківській області проведено перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за наслідками якої складений акт № 541-А та виданий Припис № 541-Пр про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. У приписі зазначено, що ОСОБА_1 на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 виконав будівельні роботи без відповідного документа, що надає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимоги пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (а.с. 11-16).

07.09.2018 за вищевказане порушенням складений Протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено постанову № 541-П та накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн, який був сплачений позивачем (а.с. 17-19).

Згідно з відповідю відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № Б-104/79 від 17.01.2019, наданої на звернення ОСОБА_1 щодо отримання містобудівних умов та обмеження на побудований гараж, містобудівні умови та обмеження на об`єкт самочинного будівництва не видаються (а.с. 64).

За змістом статей 328, 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі частини 3 статті 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу (частина 4 статті 375 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом , якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2 статті 376 ЦК).

Разом з цим, в силу частини 5 статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майн, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб,

Відповідно до статті 26 Закону України Про основи містобудування спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль визначено як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства передано на місцевий рівень повноваження, пов`язані з наданням дозвільних документів на початок будівельних робіт та прийняття об`єктів в експлуатацію.

Відповідно до статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виконання будівельних робіт дозволяється після реєстрації повідомлення або декларації про початок виконання будівельних робіт чи видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

За змістом статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Таким чином, під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України Про регулювання містобудівної діяльності дозвільний проект.

Згідно з частиною 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

З огляду на викладене, з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_1 не надано доказів як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції про наявність у нього дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об`єкта та вводу його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача та визнання за ним права власності на такий об`єкт нерухомого майна.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що останній звертався до відділу містобудування та архітектури Ізюмської міської ради Харківської області з приводу можливості отримання містобудівних умов та обмеження на побудований гараж, а також до Департаменту ДАБІ у Харківської області з приводу отримання наявності інших законних шляхів вводу в експлуатацію самочинно збудованого гаражу, колегія суддів звертає увагу на те, що хоча позивач звертався до відповідних органів з питань оформлення права власності на об`єкт самочинного будівництва, матеріали справи не містять доказів того, що його питання по суті розглядалися; відмови у прийнятті в експлуатацію об`єкту будівництва він не отримував; проектна документація на самочинне будівництво відсутня; гараж в експлуатацію не введений.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , були предметом розгляду суду першої інстанції та зазначеним доводам дана відповідна оцінка, висновків суду вони не спростовують.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що правові підстави для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 19 листопада 2019 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді А.В. Котелевець

Р.М. Піддубний