Ухвала

від 04.11.2019 по справі 320/5844/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

04 листопада 2019 року м. Київ № 320/5844/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до суду звернулась ОСОБА_1 з вимогами до ГУ Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною дії, яка виявилась у відмові в затвердженні проекту землеустрою та передачі безоплатно земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 0,85 га, розташованої на території Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, зареєстрованої за кадастровим номером 3224083200:04:020:0064 та переданою позивачці у постійне користування Рішенням №2 від 15.03.2001 р. Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області; зобов`язання позивача повторно розглянути заяву та видати наказ про надання заявниці дозволу на розробку проектної документації із землеустрою та передати їй вищевказану земельну ділянку у приватну власність.

Згідно ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви поміж іншого з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства у зв`язку з наступним:

як вбачається із позовної заяви, 15.04.2001, працівнику соціальної сфери ОСОБА_1 рішенням №2, 17 сесії 23 скликання Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, відповідно до ч.1 ст.56 ЗК України, для розширення особистого підсобного господарства була надана у постійне землекористування ділянка площею 0,85 га для ведення особистого селянського господарства, яка рахувалась за Кривошиїнською сільською радою та за даними відділу у Сквирському районі управління Держгеокадастру у Київській області №965/176-18 від 19.07.2018 належить до земель запасу.

На підставі отриманого дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачкою була розроблена відповідна землевпорядна документація- проект землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними Держгеокадастру, рахується за Кривошиїнською сільською радою.

Проект землеустрою, на думку позивачки, в цілому відповідає ЗК України та Закону України " Про особисте селянське господарство". Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3224083200:04:020:0067, а відтак, зазначає позивачка земельна ділянка є об`єктом цивільних прав.

Згідно ч.4 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Намагаючись реалізувати своє права власності на вказану земельну ділянку, ОСОБА_1 був переданий до Головного управління Держгеокадастру у Київській області проект землеустрою та кадастровий план з метою одержання зазначеної вище земельної ділянки у власність. Оскільки ОСОБА_1 вже має у власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1433 га, їй було відмовлено у наданні у власність земельної ділянки площею 0,8500 га, яка перебувала у її користуванні.

Заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою була задоволена в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,8500 га. В частині надання безоплатно у власність вищевказаної земельної ділянки було відмовлено у зв`язку з використанням позивачкою свого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зважив на таке:

повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

-хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

-хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

-хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Також згідно ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, обов`язковою вимогою для визначення підсудності справи до адміністративної юрисдикції є участь у спорі в якості однієї із сторін суб`єкта владних повноважень та наявність публічно-правового спору між сторонами.

При цьому участь суб`єкта владних повноважень не є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб`єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Статтею 80 ЗК України в установлено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Велика Палата Верховного Суду у справі № К/9901/5888/18(363/2449/14-а звернула увагу, що у відносинах, які склалися між учасниками справи, сільська рада як власник землі вільна у виборі суб`єкта щодо передачі земельної ділянки в приватну власність у порядку, визначеному законом та не здійснює при цьому владні управлінські функції. Тому предметом позову є саме перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що не є предметом розгляду за правилами КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішення).

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Верховний Суд закрив провадження у подібній адміністративній справі щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, посилаючись на наявність спору про право. Таким чином, Верховний Суд застосував категорію спір про право , яка раніше слугувала для розмежування провадження у справах, що виникають з адміністративних правовідносин (глава 31-А Цивільного процесуального кодексу України), а також позовного провадження.

Судом установлено, що підставою оскарження дій ГУ Держгеокадастру є доводи позивачки про те, що ними порушується її право власності на частину земельної ділянки площею 0,8500 га. Отже, у даній справі спір пов`язаний з реалізацією прав громадянки на передачу їй земельної ділянки у власність, тобто із цивільним правом. Право, за захистом якого звернулась до суду ОСОБА_1 виникає із майнових та земельних правовідносин.

Спір про захист права конкретної особи на земельну ділянку є приватно-правовим спором. Держава, юридичні особи публічного права, можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24 січня 2017 року у справі №815/6165/14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 у справі № 396/2550/17. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 170, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код 39817550, м. Київ, вул. Серпова, 3/14) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачці, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.