Рішення

від 18.11.2019 по справі 320/4486/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 року № 320/4486/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ АТЛАНТБУД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ АТЛАНТБУД" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (Відповідач-1), Державної фіскальної служби України (Відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26.06.2019 року №1205175/39870237, про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 04 червня 2019 року в ЄРПН та від 15.07.2019 року №1222230/39870237 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 13 червня 2019 року в ЄРПН;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 04 червня 2019 року та № 2 від 13 червня 2019 року, що подані ТОВ БЦ АТЛАНТБУД .

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є необґрунтованими та протиправними, оскільки в них не визначено: які саме документи складено з порушенням законодавства або яких саме документів не вистачає для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач стверджує, що сукупність наданих первинних документів, не дає підстав для сумніву щодо дійсності наданих документів та реальності операцій. Надані позивачем до контролюючого органу пояснення та додані документи, у повній мірі підтверджують надання ТОВ "БЦ АТЛАНТБУД" послуг, тому на думку позивача дії відповідача є незаконними і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Також, на думку позивача, на стадії, коли позивачу у квитанції запропоновано надати пояснення та документи, не було визначено відповідачем чіткого критерію оцінки ступнею ризиків та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, - все це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження здійснення господарської операції за поданою податковою накладною.

Відповідачі позовні вимоги не визнали просили у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що реальність вчинення господарських операцій, на яку складено податкову накладну, лежить на платнику податків, проте позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Ухвалою суду від 17.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю БЦ АТЛАНТБУД зареєстроване уповноваженим органом державної влади 02.07.2015, про що в журналі обліку реєстраційних справ вчинено запис за № 1 353 102 0000 007409.

Як платник податків та інших обов`язкових зборів ТОВ БЦ АТЛАНТБУД взяте на податковий облік 02.07.2015 за № 102715092095 та має статус платника податку на додану вартість з 01.08.2015.

Видами діяльності платника податків за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва, 43.21 Електромонтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у., 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Для здійснення господарської діяльності, позивачем отримано відповідну ліцензію Державної архітектурно-будівельною інспекції України на діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідність) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Судом встановлено, що між ТОВ БЦ АТЛАНТБУД (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма НИВА (код за ЄДРПОУ; 03755058, Замовник) було укладено Договір підряду №080419 від 08 квітня 2019 року.

Відповідно до п.п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується виконати комплекс будівельних робіт та робіт з утеплення, оздоблення стін фасаду та здати в строк готовий об`єкт, що відповідає виданому Замовником завданню та розміщений за адресою Київська обл., Сквирський р-н. с. Пищики, вул. Миру,154-А, а Замовник зобов`язується надати Підрядникові проектно-кошторисну документацію та об`єкт, щодо якого необхідно здійснити, комплекс будівельних робіт, забезпечити своєчасне фінансування всього комплексу будівельних робіт, прийняти даний об`єкт після виконання робіт та повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.п. 1.3. договору обсяг, характер, види робіт, що будуть виконуватися підрядником, визначаються відповідно до договірної ціни (Додаток №1), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 2.1. договору Вартість робіт до Договору становить 104 540,00 грн, у тому числі ПДВ - 17 233,33 грн. Зазначена сума не включає в себе вартість матеріалів та декору. Остаточна вартість робіт по даному договору буде визначена з фактично виконаних обсягів робіт відповідно до розцінок, зазначених в п.1.3 Договору. Сторони узгодили, що остаточна ціна договору може бути змінена за погодженням Сторін у випадку зміни обсягів, переліку чи складу комплексу робіт.

Згідно з п.п. 2.2. договору Сторони узгодили наступний порядок розрахунків за цим Договором - 100 % передоплати від суми, що зазначена в п. 2.1 Договору сплачується Замовником протягом 90 банківських днів після підписання Договору.

Відповідно до п.п. 3.3. договору строк завершення виконання комплексу будівельних робіт 30 червня 2019 року.

Згідно з п.п 5.1. договору, після закінчення виконання робіт Підрядник інформує Замовника, засобами електронної пошти, рекомендованим листом, іншим способом на вибір Замовника за адресою, що зазначена в реквізитах цього договору про закінчення робіт та готовність до здачі результатів виконаних робіт.

Відповідно до п.п.п. 5.2.1. договору Акт обов`язково повинен містити:

- дату підписання Акту;

- посилання на документи, які встановлюють та/або підтверджують повноваження осіб, які підписують Акт. Якщо такими документами є довіреності, то включається посилання на номер та дату видачі довіреностей. Належним чином завірені копії цих довіреностей додаються до Акту.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання Договору підряду № 080419 від 08 квітня 2019 року сторонами були вчинені конкретні дії, що складають його зміст. Так, ТОВ БЦ АТЛАНТБУД в адресу ТОВ Агрофірма НИВА виконані будівельно-ремонтні роботи.

З метою належного оформлення та відображення у звітних бухгалтерських та податкових документах господарських операцій сторонами були складені наступні документи:

- Протокол погодження договірної ціни;

- Календарний графік виконаних робіт (додаток №1 до договору);

- Календарний графік виконаних робіт (додаток №2 до договору);

- Договірна ціна;

- Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року від 04.06.2019 року;

- Довідка про вартість виконаних робіт;

- Рахунок на оплату №2 від 08.04.2019 року;

- Податкова накладна №1 від 09.04.2019 року (зареєстрована в ЄРПН);

- Рахунок на оплату №3 від 24.04.2019 року;

- Податкова накладна №4 від 25.04.2019 року (зареєстрована в ЄРПН);

- Рахунок на оплату № 5 від 28.05.2019 року;

- Податкова накладна №1 від 04.06.2019 року (реєстрація в ЄРПН зупинена);

Про належну оплату по договору № 080419 від 08 квітня 2019 року, свідчать платіжні доручення №5259 від 09.04.2019, №5318 від 24.04.2019 та №5483 від 29.05.2019.

Також, між ТОВ БЦ АТЛАНТБУД (Підрядник) та Публічним акціонерним товариством Саливонківський цукровий завод (код за ЄДРПОУ: 00372517, Замовник) було укладено Договір підряду №09042019 від 09 квітня 2019 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується виконати комплекс будівельних робіт реконструкції приміщень згідно договірних цін та здати в строк готовий об`єкт, що відповідає виданому Замовником завданню та розміщений за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Гребінки, вул. Білоцерківська, 1-а, Замовник зобов`язується надати Підрядникові проектно-кошторисну документацію та об`єкт, щодо якого необхідно здійснити комплекс будівельних робіт, забезпечити своєчасне фінансування всього комплексу будівельних робіт, прийняти даний об`єкт після виконання робіт та повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 1.3. Договору обсяг характер, види робіт, що будуть виконуватися підрядником, визначаються відповідно до договірної ціни (Додаток №1, №2), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Орієнтовна вартість робіт до Договору становить 389 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 64 833,33 гри. Зазначена сума не включає в себе вартість матеріалів та декору. Остаточна вартість робіт по даному договору буде визначена з фактично виконаних обсягів робіт відповідно до розцінок, зазначених в п. 1.3. Договору. Сторони узгодили, що остаточна ціна договору може бути змінена за погодженням Сторін у випадку зміни обсягів, переліку чи складу комплексу робіт.

Згідно з п. 2.2. Договору Сторони узгодили наступний порядок розрахунків за цим Договором - 70 % (сімдесят) передоплати від суми, що зазначена в п. 2.1 Договору оплачується Замовником протягом З банківських днів після підписання Договору, але у будь-якому разі до початку виконання Підрядником робіт. У випадку прострочення з передоплатою. Замовник має право не розпочинати виконання робіт.

Остаточний розрахунок за виконану роботу сплачується протягом 5 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт за цим Договором.

Відповідно до п.п. 3.3. Договору Строк завершення виконання комплексу будівельних робіт 10 червня 2019 року.

На виконання Договору підряду № 09042019 від 09 квітня 2019 року та додаткової угоди від 15.04.2019 року сторонами були вчинені конкретні дії, що складають його зміст. Так, ТОВ БЦ АТЛАНТБУД в адресу ПАТ Саливонківський цукровий завод виконано комплекс будівельних робіт реконструкцій приміщень згідно договірних цін.

З метою належного оформлення та відображення у звітних бухгалтерських та податкових документах господарських операцій сторонами були складені наступні документи:

- Протокол погодження договірної ціни.

- Календарний графік виконаних робіт (додаток №3 до договору);

- Календарний графік виконаних робіт (додаток №4 до договору);

- Договірна ціна на ремонт стін жомосушки;

- Договірна ціна на ремонт стін щитової;

- Довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2019 року від 30 квітня 2019 року;

- Довідка про вартість виконаних робіт за червень 2019 року від 13 червня 2019 року;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року від 30 квітня 2019 року;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року від 13 червень 2019 року;

- Податкова накладна №2 від 11.04.2019 року (зареєстрована в ЄРПН);

- Податкова накладна №3 від 15.04.2019 року (зареєстрована в ЄРПН);

- Податкова накладна №2 від 13.06.2019 року (реєстрація в ЄРПН зупинена);

Про належну оплату по договору № 09042019 від 09 квітня 2019 року свідчать платіжні доручення №200000 від 10.04.2019, №143945 від 13.06.2019 та №15500 від 15.04.2019.

Однак, при спробі ТОВ "БЦ АТЛАНТБУД" у відповідності до ПК України зареєструвати в ЄРПН згадані вище податкові накладні, а саме: №1 від 04.06.2019 та №2 від 13.06.2019, засобами електронного зв`язку позивачем було отримано Квитанцію №1. У квитанції повідомлялось, що реєстрацію зупинено у відповідності до п.201.16 ст. 216 ПК України, ПН відповідає вимогам пп 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Надалі, Товариством з обмеженою відповідальністю БЦ АТЛАНТБУД було направлено пояснення з копіями підтверджуючих документів.

Однак, контролюючим органом були прийняті Рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26.06.2019 №1205175/39870237 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 04 червня 2019 року та від 15.07.2019 №1222230/39870237 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 13 червня 2019 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України).

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі також - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направлених позивачем на реєстрацію податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операцій, визначених пп. 1.6 п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій .

Водночас, суд звертає увагу, що контролюючим органом у даних квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості здійснення операцій, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, в той час, як контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості здійснення операцій, визначених пп. 1.6 п.1 Критеріїв.

Натомість, необхідно звернути увагу на те, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Проте, контролюючим органом не зазначено обставин, на підставі яких останній дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідачем 1 та Відповідачем 2 не надано до суду будь-яких пояснень з приводу того, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку, так і витребуваних судом доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно, контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Крім того, контролюючим органом також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Таким чином, законодавством встановлено обов`язок фіскального органу вказувати у квитанціях конкретний вид критерію ризиковості, встановлений пп.1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого здійснені операції віднесено до переліку ризикових.

При цьому, п.п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Водночас суд зазначає, що контролюючим органом взагалі не вказано на які саме критерії ризиковості він посилався: визначені листом ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 чи листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18, які використовував на момент виникнення спірних правовідносин.

При цьому, п. 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Проте, на день прийняття податковим органом спірних рішень, критерії ризиковості платників податків визначені листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 існують виключно у вигляді зазначеного листа ДФС України, не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

ДФС України не доведено, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 № 1160-IV.

Суд зауважує, що відповідачами не надано доказів, які б підтверджували затвердження критеріїв ризиковості платників податків у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Отже, незважаючи на вимоги п. 10 Порядку № 117, ДФС України названим листом без дотримання регуляторних процедур затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій.

Судом також враховується, що у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 № 3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

Крім того, Верховним Судом 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 було прийнято рішення щодо необґрунтованості блокування податкових накладних платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем направлено ГУ ДФС у Київській області пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

При цьому, суд наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішень Комісії ГУ ДФС у Київській області від 26.06.2019 №1205175/39870237 та від 15.07.2019 №1222230/39870237 про відмову у реєстрації податкової про відмову в реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, щодо повідомлення відповідача у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, суд вважає за необхідне зазначити таке.

07 листопада 2018 року набув чинності Закон України "Про електронні довірчі послуги", який визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Відповідно до п. 17 ч. 1 статті 1 ЗУ "Про електронні довірчі послуги" засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам цього Закону.

Пунктом 23 ч. 1 статті 1 ЗУ "Про електронні довірчі послуги" встановлено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно із ч. 3 статті 18 ЗУ "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно ч. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про електронні довірчі послуги" електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України "Про електронні довірчі послуги" електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що звичайний електронний підпис залишається дійсним та визнається упродовж двох років з дати набрання чинності ЗУ "Про електронні довірчі послуги", тобто до 07.11.2020. Таким чином, використання наразі позивачем електронного підпису розміщеного на незахищеному носії інформації, не спричиняє жодних правових наслідків для нього та для операцій, в яких безпосередньо використовується такий електронний підпис.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідачів, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 11.09.2019 №65(а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області від 26.06.2019 №1205175/39870237 та від 15.07.2019 №1222230/39870237.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 04 червня 2019 року та № 2 від 13 червня 2019 року, що подані ТОВ БЦ АТЛАНТБУД .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ АТЛАНТБУД" (код ЄДРПОУ 39870237) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.