Ухвала

від 19.11.2019 по справі 340/2890/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

19 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа №340/2890/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовом : Селянського (фермерського) господарства Деркач Віри Павлівни , с. Первомайське, Маловисківський район, Кіровоградська область, вул. Центральна, 42

до відповідача-1 : Державного реєстратора Канізьської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області Шилової Наталії Юріївни, с. Каніж, Новомиргородський район, Кіровоградська область, вул. Жовтнева, 27 а,

відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю Елона-Груп , м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 28 А, офіс 5

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство Деркач Віри Павлівни звернулося з позовом до Державного реєстратора Канізьської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області Шилової Наталії Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю Елона-Груп про:

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2019 р. №47084636, прийняте державним реєстратором Канізьської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області Шиловою Наталією Юріївною щодо права постійного користування земельною ділянкою (Маловисківський район Первомайська сільська рада) за Товариством з обмеженою відповідальністю Елона-Груп (код ЄДРПОУ 39494989), площею 50,00 га, кадастровий номер 3523184800:02:000:1424.

- визнання права постійного користування земельною ділянкою (Маловисківський район Первомайська сільська рада), площею 50,00 га, кадастровий номер 3523184800:02:000:1424 за Селянським (фермерським) господарством Деркач Віри Павлівни (код ЄДРПОУ 23222950).

З огляду на приписи п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини 1 ст.4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З аналізу зазначених норм встановлено, шо до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих ним при здійсненні владних управлінських функцій. Проте помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №914/2006/17.

Водночас слід враховувати, що приватно-правові відносини вирізняються публічно-правових саме наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. При цьому спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

За своєю правовою природою спір у даній справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (право постійного користування на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, оскільки прийняте відповідачем оскаржуване рішення стосувалося реєстраційних прав іншої особи, а не позивача.

Визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, яким в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване речове право на нерухоме майно за третьою особою, за своєю суттю є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою.

Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 04.09.2018 р. у справі №823/2042/16.

Окрім того, в постанові від 04.09.2018 р. у справі №823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у разі, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Більш того, одна з позовних вимог безпосередньо стосується визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, спір у даній справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права постійного користування цієї земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер та з огляду на суб`єктний склад сторін має вирішуватися у порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, враховуючи, що спірні правовідносини за своєю правою природою є приватноправовими та не мають характеру публічно-правових відносин, даний позов не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Деркач Віри Павлівни до Державного реєстратора Канізьської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області Шилової Наталії Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю Елона-Груп про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до господарської юрисдикції.

Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали - 19 листопада 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт