Рішення

від 19.11.2019 по справі 420/5393/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5393/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротеплострой» (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Перемоги, 13 код ЄДРПОУ 38759121) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротеплострой» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомленя-рішеня від 23.08.2019 року №0041941401 та №0040971401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Гидротеплострой (код ЄДРПОУ 38759121) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки було складено акт перевірки, на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.05.2019 року № 0020191401 про донарахування податку на прибуток на суму 460866 грн. (368693 грн. за основним платежем та 92173 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та від 08.05.2019 року № 0020201401 про донарахування податку на додану вартість на суму 512070 грн. (409656 грн. за основним платежем та 102414 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

ТОВ ГТС було оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 10.07.2019 року № 31781/6/99-99-11-04-01-25 скаргу було задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 08.05.2019 року № 0020191401 та № 0020201401 було скасовано в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах скаржника з ТОВ Вестфол , ТОВ Грано Євро Груп , ТОВ Алфіта , ТОВ Трейд Трант , ТОВ Харлоу , ТОВ Мегаполіс Юг , ТОВ Енергобуд Карго та у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

На підставі рішення ДФС України від 10.07.2019 року № 31781/6/99-99-11-04- 01-25 ГУ ДФС в Одеській області винесено нові податкові повідомлення-рішення від 23.08.2019 року № 0040941401 про донарахування податку на прибуток на суму 250136 грн. (200109 грн. за основним платежем та 50027 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та від 23.08.2019 року № 0040971401 про донарахування податку на додану вартість на суму 277 926 грн. (222341 грн. за основним платежем та 55585 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Згідно висновків Акту перевірки та з урахуванням рішення ДФС України про розгляд скарги, перевіркою встановлено заниження ТОВ Гидротеплострой : податку на прибуток на суму 200109 грн., податку на додану вартість на суму 222 341 грн. На думку перевіряючих, вказане відбулось внаслідок формування ТОВ Гидротеплострой витрат та податкового кредиту за рахунок господарських операцій з контрагентами - субпідрядниками ТОВ Сітіпрайс , ТОВ Трейд Комплект , ТОВ Центрторг Юг , ТОВ Тек Юг , ТОВ Струм Контракт , ТОВ Арт Світ Стар , ТОВ Камел Груп , ТОВ Ті Енд Айті , ТОВ Салмон .

Позивач зазначає, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що підтверджують її здійснення.

Позивач зазначає, що у всіх господарських операціях ТОВ Гидротеплострой з контрагентами, що визнані сумнівними контролюючим органом, ТОВ Гидротеплострой виступало у якості Замовника підрядних робіт, а контрагенти - підрядниками.

Всі надані контрагентами послуги безпосередньо пов`язані з основною господарською діяльністю ТОВ Гидротеплострой , який виступає Генпідрядником у замовників будівельних компаній.

Позивач зазначає, що Товариством до перевірки були надані всі обов`язкові для складання первинні документи, які фіксували факти здійснення даних господарських операцій.

Актом перевірки підтверджується, що всі первинні документи Товариством були надані. В Акті також відсутні будь-які зауваження щодо правильності оформлення таких первинних документів.

Фактичне виконання контрагентами підрядних робіт підтверджується: договорами, договірною ціною, довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, податковими накладними.

В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю первинні документи , що визначені у ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Вказаними документами підтверджується реальність здійснення Позивачем господарських операцій з вищезазначеними контрагентами в частині виконання робіт, що спричинили реальну зміну в його майновому стані.

Окрім того, на момент укладання та виконання спірних операцій Позивача з контрагентами, вони були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку у відповідних контролюючих органах, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується перевіряючими, а також відображено в Акті перевірки.

Вищевказане є достатньою підставою для формування Позивачем сум податкового кредиту з ПДВ за вказаними операціями.

Позивач зазначає, що в Акті перевірки не наведено обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Ухвалою суду від 17.09.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку загального провадження.

26.09.2019 року до суду надійшов відзив в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що у відносинах позивача з його контрагентами вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, які не мають реального товарного характеру.

При цьому відповідач зазначив, що, окрім наявної податкової інформації, яку було використано під час перевірки, також наявний вирок по контрагенту ТОВ Сітіпрайс .

Відповідач зазначає, що первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ Гидротеплострой з контрагентами, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання цих ТМЦ, а тому їх оприбуткування та формування податкового кредиту по взаємовідносинах, є безпідставними для відображення в бухгалтерському та податковому обліках, оскільки реальність таких господарських операцій не підтверджується зібраною податковою інформацією.

Зазначене свідчить про формування (збільшення) активів ТОВ Гидротеплострой за рахунок отримання послуг з джерела невідомого походження та з такого, що не відповідає документально оформленому.

Такотж відповідач зазначає, що наявність податкових накладних, які були отримані від постачальників не є беззаперечним доказом того, що відбувся факт отримання товарів від виконавця засновнику.

Згідно зареєстрованих податкових накладних вбачається невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів. Фактично відбулося лише документальне оформлення операції з надання послуг на адресу покупців

Відповідач зазначає, що документальною перевіркою встановлено формування податкового кредиту ТОВ Гидротеплострой , по яким встановлено нереальність здійснення документально оформлених господарських операцій та по яким не виникло зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу .

Крім цього відповідач зазначив, що за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, машин, механізмів та обладнання завантажувально-розвантажувальних робіт, транспорту, будь-яких матеріалів (сировини) та товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності, також встановлено відсутність трудових ресурсів у підприємств, яка була б достатньою для самостійного виконання будівельно-монтажних (ремонтних) робіт, що свідчить про нереальність здійснення документально оформлених господарських операцій вказаними суб`єктами, операції мали одноразовий характер та були проведені у вкрай складних та заплутаних умовах.

07.10.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він додатково зазначив, що окремі положення, наведені у Відзиві, взагалі не стосуються фінансово-господарських операцій Позивача з контрагентами.

У відзиві Відповідач зазначає про відсутність у контрагентів Позивача складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ, виробничого обладнання, транспорту, трудових ресурсів та ін., що нібито унеможливило надання ними послуг. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження даних тверджень Відповідачем не надано.

Щодо наявності вироку по контрагенту ТОВ Сітіпрайс позивач зазначає, що в Акті перевірки відсутні посилання на будь-які вироки у кримінальних справах щодо посадових осіб контрагентів Позивача. Відповідно, Відповідач не може посилатися на такі судові рішення, якщо вони й існують, оскільки їх факт їх наявності не був покладений в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того позивач з посиланням на правову позицію викладену в рішеннях Верховного Суду зазначає, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого існує нагальна потреба перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій, враховуючи обставини, встановлені у вироках, які набрали чинності.

Ухвалою суду від 16.10.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті

В судове засідання 05.11.2019 року сторони не з`явились, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно.

05.11.2019 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, серед іншого, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття в судове засідання сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання 05.11.2019 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

З метою всебічного та об`єктивного розгляду справи, судом досліджено матеріали адміністративної справи, обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та докази, якими він обґрунтовується, і встановлено наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на березень 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 №1645, в період з 25.03.2019 по 05.04.2019 була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Гидротеплострой з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки було складено акт від 12.04.2019 №649/15-32-14-01/38759121 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Гидротеплострой .

Актом перевірки було встановлено наступні порушення:

п. 44.1 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV, зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. 3, п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями), п. 15.2 ст. 15 та п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено суму податку на прибуток, на суму 368693 грн., у тому числі за 2016 рік на суму164219 грн., за 2017 рік на суму 204474 грн.;

п. 198.1, п. 198.3, п.198.8 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 409656 грн., у тому числі: Квітень 2016 року на суму 38334 грн.; Травень 2016 року на суму 69008 грн.; Липень 2016 року на суму 28387 грн.; Серпень 2016 року на суму 33725 грн.; Вересень 2016 року на суму 29679 грн.; Квітень 2017 року на суму 3441 грн.; Травень 2017 року на суму 30108 грн.; Червень 2017 року на суму 62768 грн.; Липень 2017 року на суму 29333 грн.; Вересень 2017 року на суму 8828 грн.; Жовтень 2017 року на суму 9048 грн.; Листопад 2017 року на суму 37712 грн.; Грудень 2017 року на суму 29285 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення - рішення: від 08.05.2019 року № 0020191401 про донарахування податку на прибуток на суму 460866 грн. (368693 грн. за основним платежем та 92173 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та від 08.05.2019 року № 0020201401 про донарахування податку на додану вартість на суму 512070 грн. (409656 грн. за основним платежем та 102414 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

ТОВ ГТС було оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 10.07.2019 року № 31781/6/99-99-11-04-01-25 скаргу було задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 08.05.2019 року № 0020191401 та № 0020201401 було скасовано в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах скаржника з ТОВ Вестфол , ТОВ Грано Євро Груп , ТОВ Алфіта , ТОВ Трейд Трант , ТОВ Харлоу , ТОВ Мегаполіс Юг , ТОВ Енергобуд Карго та у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

На підставі рішення ДФС України від 10.07.2019 року № 31781/6/99-99-11-04- 01-25 ГУ ДФС в Одеській області винесено нові податкові повідомлення-рішення від 23.08.2019 року № 0040941401 про донарахування податку на прибуток на суму 250136 грн. (200109 грн. за основним платежем та 50027 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та від 23.08.2019 року № 0040971401 про донарахування податку на додану вартість на суму 277 926 грн. (222341 грн. за основним платежем та 55585 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах:

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі;

нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що ТОВ Гидротеплострой у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ Сітіпрайс , ТОВ Трейд Комплект , ТОВ Центрторг Юг , ТОВ Тек Юг , ТОВ Струм Контракт , ТОВ Арт Світ Стар , ТОВ Камел Груп , ТОВ Ті Енд Айті , ТОВ Салмон .

Відносини з зазначеними контрагентами були підставою для донарахування податку на прибуток на суму 250136 грн. та податку на прибуток на суму 250136 грн., відповідно до податкових повідомлень-рішень від 23.08.2019 року № 0040941401 та № 0040971401

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеними вище контрагентами позивачем до суду було надано наступні документи: договори, договірні ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), акти прийому-передачі матеріалів та інструментів, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підсумкові відомості ресурсів, податкові накладні, локальні кошториси, банківські виписки.

Разом з цим суд зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім цього, відповідно до п. 74.3. ст. 74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (пп. 83.1.1); податкова інформація (пп.83.1.2); експертні висновки (пп.83.1.3); судові рішення (пп.83.1.4): податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп. 83.1.6).

Тобто, під час проведення тих чи інших перевірок, контролюючий орган використовує податкову інформацію щодо платників податків для складання висновків щодо перевірок, оскільки при дослідженні реальності господарських операцій аналізу підлягає не тільки первинна документація, а й можливість та здатність учасників господарських операцій виконати свої зобов`язання в рамках тих чи інших угод.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача під час перевірки було використана податкова інформація стосовно контрагентів позивача. Перевіркою реальності вчинення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, за результатами аналізу даних податкової звітності, неможливо встановити у контрагентів наявність складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, машин, механізмів та обладнання завантажувально-розвантажувальних робіт, транспорту, будь-яких матеріалів (сировини) та товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності, також встановлено відсутність трудових ресурсів у підприємств, яка була б достатньою для самостійного виконання будівельно-монтажних (ремонтних) робіт, що свідчить про нереальність здійснення документально оформлених господарських операцій вказаними суб`єктами, операції мали одноразовий характер та були проведені у вкрай складних та заплутаних умовах.

Як встановлено відповідачем у відносинах позивача з його контрагентами вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, які не мають реального товарного характеру.

При цьому суд зазначає, що відносно контрагентів позивача, а саме ТОВ СІТІПРАЙС , ТОВ АРТ СВІТ СТАР , ТОВ СТРУМ КОНТАКТ наявний вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року (справа №757/24218/17-к), який набрав законної сили 11.01.2018 року.

Так зі змісту зазначеного вироку вбачається наступне: …Отримавши таким чином контроль над ТОВ СІТІПРАЙС ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та іншими невстановленими слідством особами, використовували вказане фіктивне підприємство з метою прикриття незаконної діяльності та уникли контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

ОСОБА_4, отримавши ключі доступу до системи дистанційного обслуговування розрахункових рахунків ТОВ СІТІПРАЙС , упродовж 2015-2016 років розпоряджалася банківськими рахунками підприємства, його майном та коштами, контролювала переведення безготівкових коштів на рахунки від підприємств реального сектору економіки, замовляла готівкові кошти в банківських установах, оброблювала замовлення на проведення безтоварних операцій, переведення безготівкових коштів в готівку від службових осіб, або представників підприємств реального сектору економіки. Встановлено, що протягом липня 2015 року - жовтня 2016 року ТОВ СІТІПРАЙС надавало послуги підприємствам реального сектору економіки з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі проведення безтоварних операцій із використанням документів первинного бухгалтерського та податкового обліків, зокрема ТОВ БМУ № 10 та іншим.

При цьому суд зазначає, що саме в зазначений період позивач мав правовідносини з контрагентом ТОВ СІТІПРАЙС .

Стосовно ТОВ АРТ СВІТ СТАР у вироку зазначено наступне:

…Отримавши таким чином контроль над ТОВ АРТ СВІТ СТАР ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та іншими невстановленими слідством особами, використовували вказане фіктивне підприємство з метою прикриття незаконної діяльності та уникли контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

ОСОБА_4, отримавши ключі доступу до системи дистанційного обслуговування розрахункових рахунків ТОВ АРТ СВІТ СТАР , упродовж 2015-2016 років розпоряджалася банківськими рахунками підприємства, його майном та коштами, контролювала переведення безготівкових коштів на рахунки від підприємств реального сектору економіки, замовляла готівкові кошти в банківських установах, оброблювала замовлення на проведення безтоварних операцій, переведення безготівкових коштів в готівку від службових осіб, або представників підприємств реального сектору економіки.

Встановлено, що протягом липня 2015 року - жовтня 2016 року ТОВ АРТ СВІТ СТАР надавало послуги підприємствам реального сектору економіки з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі проведення безтоварних операцій із використанням документів первинного бухгалтерського та податкового обліків, зокрема ТОВ ІНДУСТРІЯ-РС та іншим.

Суд зазначає, що в зазначений у вироку період позивач мав правовідносини з контрагентом ТОВ АРТ СВІТ СТАР .

Крім того, Стосовно ТОВ СТРУМ КОНТАКТ у вироку зазначено наступне: …Отримавши таким чином контроль над ТОВ СТРУМ КОНТАКТ ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та іншими невстановленими слідством особами, використовували вказане фіктивне підприємство з метою прикриття незаконної діяльності та уникли контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

ОСОБА_4, отримавши ключі доступу до системи дистанційного обслуговування розрахункових рахунків ТОВ СТРУМ КОНТАКТ , упродовж 2016 року розпоряджалася банківськими рахунками підприємства, його майном та коштами, контролювала переведення безготівкових коштів на рахунки від підприємств реального сектору економіки, замовляла готівкові кошти в банківських установах, оброблювала замовлення на проведення безтоварних операцій, переведення безготівкових коштів в готівку від службових осіб, або представників підприємств реального сектору економіки.

Встановлено що протягом червня-жовтня 2016 року ТОВ СТРУМ КОНТАКТ надавало послуги підприємствам реального сектору економіки з незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі проведення безтоварних операцій із використанням документів первинного бухгалтерського та податкового обліків, зокрема ТОВ ЮНАЛЕКС та іншим.

В цей же самий період позивач мав правовідносини з ТОВ СТРУМ КОНТАКТ .

В контексті наявного вироку, яким встановлено що зазначені контрагенти позивача по суті є фіктивними підприємствами які використовувались з метою прикриття незаконної діяльності на та надавали незаконні послуги підприємствам реального сектору економіки, у суду відсутні підстави вважати господарські операції позивача з зазначеними контрагентами реальними.

З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини суд зазначає, що фактично у ТОВ Гидротеплострой відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання, власного виробництва, надання послуг чи виконання робіт.

А тому встановлені судом обставини, у сукупності, не дають підстав для висновку про реальність вчинення господарських операцій, які були предметом перевірки та відображені в акті перевірки від 12.04.2019 №649/15-32-14-01/38759121, у зв`язку з чим прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області були податкові повідомлення - рішення: від 23.08.2019 року № 0040941401 про донарахування податку на прибуток на суму 250136 грн. (200109 грн. за основним платежем та 50027 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та від 23.08.2019 року № 0040971401 про донарахування податку на додану вартість на суму 277 926 грн. (222341 грн. за основним платежем та 55585 грн. штрафних (фінансових) санкцій) є правомірними.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротеплострой» (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Перемоги, 13 код ЄДРПОУ 38759121) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2019 року №0041941401 та №0040971401 - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.