Рішення

від 20.11.2019 по справі 420/5229/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Одеса Справа №420/5229/19

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участі секретаря Ягенської К.О., представників: позивача Жукова Ю.А., відповідача Хвостікової ОСОБА_1 .В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Дістрібьюшн» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Альянс Дістрібьюшн » до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 07.08.2019 року №0101845106.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування від 07.05.2019 року №2276/15-32-51-06/39383933, згідно з яким підприємство порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних в ЄДРПН 31.12.2018 року, а саме податкові накладні №64 від 19.12.2018 року, №68 від 2012.2018 року, №72 від 21.12.2018 року №90 від 27.12.2018 року, №80 від 22.12.2018 року, №94 від 28.12.2018 року, №88 від 27.12.2018 року, №83 від 26.12.2018 року, №89 від 27.12.2018 року, №63 від 19.12.2018 року, №61 від 19.12.2018 року, №91 від 28.12.2018 року, які повинні бути зареєстровані до 15.01.2019 року, були зареєстровані 16.01.2019 року.

Також позивачем зазначено, що застосування до нього штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних є неправомірним, оскільки на виконання вимог ст.201 ПКУ, 15.01.2019 року ним направлено всі зазначені податкові накладні в електронному вигляді за допомогою електронного ОСОБА_2 Е ОСОБА_3 DOC на адресу ДФС України. Проте по більшості з направлених податкових накладних лише 16.01.2019 року на адресу підприємства надійшли електронні квитанції про те, що документи прийнято, а інші не були прийняті з підстав того, що сума ПДВ податкових накладних №№90, 63, 91, 89, 83, 88, 94 перевищує суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, що також є безпідставним, оскільки з витягів щодо суми податків, вбачається, що сума податку на яку платник податку на додану вартість має право становила більш ніж достатньо для прийняття центральним рівнем ДФС України наведених податкових накладних. При цьому направлення саме 15.01.2019 всіх зазначених податкових накладних підтверджується квитанціями, а затримка доставлення на адресу центрального рівня ДФС України відповідно до квитанцій про отримання зазначених податкових накладних саме 16.01.2019 відбулось з незалежних від позивача обставин, оскільки як вбачається з офіційного сайту податкового органу саме 15.01.2019 року вийшов із ладу один із серверів ЄАІС ДФС, в зв`язку з чим отримання відомостей в ЄРПН обробляються із затримкою в часі.

Таким чином всі податкові накладні направлялись на реєстрацію до центрального рівня ДФС України 15.01.2019 року, а отже прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0101845106 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним правомірно на підставі акта перевірки, яким встановлено порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Також представник відповідача у відзиві зазначив, що посилання позивача на перевантаження серверу ДФС та технічні проблеми сервісі ЄАІС ДФС не були підставою того, що податкові накладні зареєстровані з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних. Податкові накладні не зареєстровані 15.01.2019 року оскільки у ТОВ Альянс Дістрібьюшн відсутнє на момент направлення на реєстрацію, сума ПДВ на яку платник податків мав право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.

Ухвалою суду від 09.09.2019 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 18.09.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.11.2019 року без виходу до нарадчої кімнати підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою діяльністю Альянс Дістрібьюшн зареєстровано 08.09.2014 року та є платником ПДВ.

07.05.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування ТОВ «Альянс Дістрібьюшн» , код 39383933, за результатами якої складено акт від 07.05.2019 року №2776/15-32-51-06/39383933 відповідно до висновків якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПКУ (із змінами та доповненнями) платником податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, а саме щодо:

- податкової накладної №64 від 19.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 40577,1 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №68 від 20.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 89235 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №72 від 21.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 34093,68 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №90 від 27.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 25383,54 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №80 від 22.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 25149,24 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №94 від 28.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 21302,82 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №88 від 27.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 17089,38 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №83 від 26.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 25561,8 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №89 від 27.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 17852,28 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №63 від 19.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 47839,86 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №61 від 19.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 50490,9 грн., кількість днів затримки 1;

- податкової накладної №91 від 28.12.2018 року, яку зареєстровано 16.01.2019 року на суму ПДВ 32388 грн., кількість днів затримки 1.

Відповідальність платника податку на додану вартість за зазначене порушення визначена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ (а.с. 23-24).

На підставі висновків акту перевірки від 07.05.2019 року №2276/15-32-51-06/39383933 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0101845106 про застосування штрафу на загальну суму 42696,36 грн. (а.с. 27).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України .

Органи державної податкової служби згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною відповідно до п. 75.1.1 . ст. 75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пункт 14.1.60 ст. 14 ПК України ).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

У п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.

Згідно з п. 120 . 1 .1 ст. 120 1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, і розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, установлених ст. 201 ПК України , тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Судом встановлено, що позивачем 15.01.2019 року до відповідача було подано податкові накладні №64 від 19.12.2018 року, №68 від 2012.2018 року, №72 від 21.12.2018 року, №90 від 27.12.2018 року, №80 від 22.12.2018 року, №94 від 28.12.2018 року, №88 від 27.12.2018 року, №83 від 26.12.2018 року, №89 від 27.12.2018 року, №63 від 19.12.2018 року, №61 від 19.12.2018 року, №91 від 28.12.2018 року, тобто в останній день строку передбаченого законодавством.

Дані обставини підтверджується копіями квитанцій, згідно з якими податкові накладні були відправлені 15.01.2019 року відповідачу, а саме ПН: №64 від 19.12.2018 року (час відправки 14:44), №68 від 2012.2018 року (час відправки 14:44), №72 від 21.12.2018 року (час відправки 16:29) (а.с.194), №90 від 27.12.2018 року (час відправки 16:17), №80 від 22.12.2018 року (час відправки 16:30:37) (а.с.198), №94 від 28.12.2018 року (час відправки 16:17), №88 від 27.12.2018 року (час відправки 16:17), №83 від 26.12.2018 року (час відправки 16:17), №89 від 27.12.2018 року (час відправки 16:17), №63 від 19.12.2018 року (час відправки 16:17), №61 від 19.12.2018 року (час відправки 16:30:38) (а.с.210), №91 від 28.12.2018 року (час відправки 09:41) (а.с.30-99).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу , а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Зокрема, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.п. 14.1.133 ч. 14.1 ст. 14 ПК України операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Як визначено пунктами 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку №1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач своєчасно 15.01.2019 року (в останній день спливу граничного строку реєстрації до 20 год. 00 хв.) своєчасно виконав свої зобов`язання передбачені податковим законодавством направивши податкові накладні №64 від 19.12.2018 року, №68 від 2012.2018 року, №72 від 21.12.2018 року, №90 від 27.12.2018 року, №80 від 22.12.2018 року, №94 від 28.12.2018 року, №88 від 27.12.2018 року, №83 від 26.12.2018 року, №89 від 27.12.2018 року, №63 від 19.12.2018 року, №61 від 19.12.2018 року, №91 від 28.12.2018 року на реєстрацію.

При цьому суд також враховує, що до позивача були застосований штраф відповідно до ст.120-1 ПКУ , тобто за податкове правопорушення.

Пунктом 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд вважає, що позивачем не було допущено протиправних дій або бездіяльності, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. Разом з тим, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Разом з тим, квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН та повідомленнями про доставку направлень до центрального рівня ДФС вбачається, що вони надійшли поза час обмежений операційним днем по податковим накладним:

- від 21.12.2018 року №72 (час повторного направлення 21:09), 17.01.2019 року надійшло повідомлення про доставку 16.01.2019 року о 8:00 та її реєстрацію, тобто після спливу одного операційного дня (а.с. 30-33);

- від 27.12.2018 року №90 (час направлення 16:17), 16.01.2019 року надійшло повідомлення про доставку 15.01.2019 року о 16:29 та не прийняття, тобто після спливу одного операційного дня (34-39);

- від 19.12.2018 року №63 (час направлення 16:17), 16.01.2019 року надійшло повідомлення про доставку 15.01.2019 року о 16:29 та не прийняття, тобто після спливу одного операційного дня (44-49);

- від 28.12.2018 року №91 (час направлення 16:17), 15.01.2019 року надійшло повідомлення про доставку 15.01.2019 року о 16:29 та не прийняття, 15.01.2019 року позивач о 20:45 повторно направив зазначену ПН та лише 17.01.2019 року о 9:41 надійшло повідомлення про доставку 16.01.2019 року 0 8:00 та її реєстрацію, тобто після спливу одного операційного дня (а.с. 50-56);

- від 27.12.2018 року №89 (час направлення 16:17), 15.01.2019 року надійшло повідомлення про доставку 15.01.2019 року о 16:29 та не прийняття, 15.01.2019 року позивач о 23:12 повторно направив зазначену ПН та лише 17.01.2019 року о 9:41 надійшло повідомлення про доставку 16.01.2019 року о 8:00 та її реєстрацію, тобто після спливу одного операційного дня (а.с. 57-63);

- від 26.12.2018 року №83 (час направлення 16:17), 15.01.2019 року надійшло повідомлення про доставку 15.01.2019 року о 16:30 та не прийняття, 15.01.2019 року позивач о 22:09 повторно направив зазначену ПН та лише 17.01.2019 року о 9:41 надійшло повідомлення про доставку 16.01.2019 року о 8:00 та її реєстрацію, тобто після спливу одного операційного дня (а.с. 64-74);

- від 27.12.2018 року №88 (час направлення 16:17), 15.01.2019 року надійшло повідомлення про доставку 15.01.2019 року о 16:29 та не прийняття, 15.01.2019 року позивач о 22:09 повторно направив зазначену ПН та лише 17.01.2019 року о 9:41 надійшло повідомлення про доставку 16.01.2019 року о 8:00 та її реєстрацію, тобто після спливу одного операційного дня (а.с. 75-81).

Таким чином, суд наголошує, що квитанція про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних повинна бути надіслана позивачу в межах операційного дня, тривалість якого визначена пунктом 3 Порядку №1246, тобто з 08:00 до 20:00 15.01.2019 року та у випадку направлень податкових накладних після 20:00 16.01.2019 року в межах операційного дня. Однак, дані квитанції отримані позивачем лише 16.01.2019 року (ПН №№90,63) та 17.01.2019 року (ПН №№72,91.89.83.88), тобто після спливу одного операційного дня з дня їх відправлення.

Отже, відповідачем не виконано обов`язку протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

У цій справі відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що спірні податкові накладні не надсилалися позивачем в межах операційного дня 15.01.2019 року.

Крім того, представник позивача у поясненнях посилалася на повідомлення від ДФС України, що знаходяться на офіційному сайті ДФС України з інформацією, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. Дана обставина підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному сайті ДФС України від 15.01.2019 року (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364075.html).

Суд також приймає до уваги інформацію, розміщену на офіційному сайті ДФС України, що 15 січня 2019 року о 10 год. 15 хв. вийшов з ладу один з серверів ЄАІС ДФС (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364081.html), а також інформацію, що 15.01.2019 року о 17 год. 30 хв. працездатність серверів ЄАІС ДФС відновлено в повному обсязі (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364164.html).

Оскільки судом встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у цьому випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.

Щодо податкових накладних №90 від 27.12.2018 року на суму ПДВ 25383,54 грн., №94 від 28.12.2018 року на суму ПДВ 21302,82 грн., №88 від 27.12.2018 року на суму ПДВ 17089,38 грн., №83 від 26.12.2018 року на суму ПДВ 25561,80 грн., №89 від 27.12.2018 року на суму ПДВ 17852,28 грн., №63 від 19.12.2018 року на суму ПДВ 47839,86 грн., №91 від 28.12.2018 року на суму ПДВ 32388 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п.200 1 .3 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ,

де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1 .2 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи податкові накладні №90 від 27.12.2018 року на суму ПДВ 25383,54 грн., №94 від 28.12.2018 року на суму ПДВ 21302,82 грн., №88 від 27.12.2018 року на суму ПДВ 17089,38 грн., №83 від 26.12.2018 року на суму ПДВ 25561,80 грн., №89 від 27.12.2018 року на суму ПДВ 17852,28 грн., №63 від 19.12.2018 року на суму ПДВ 47839,86 грн., №91 від 28.12.2018 року на суму ПДВ 32388 грн. на момент направлення 15.01.2019 року в проміжку часі з 16:29 до 16:31 не були зареєстровані та прийняті у зв`язку з тим, що сума ПДВ в документах не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.

При цьому позивачем надано до суду витяги щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування:

- ПДВ №1511785 станом на 15.01.2019 року 08:48:51 з якого вбачається, що сума податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 129 351,29 грн.;

- ПДВ №1511800 станом на 15.01.2019 року 13:39:44 з якого вбачається, що сума податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 131 724,93 грн. (а.с. 100-101).

Водночас, як встановлено судом згідно Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, 15.01.2019 року о 14:32:49 продавцем ПАТ Одесавинпром подано на реєстрацію податкову накладну №399 від 28.12.2018 року виписану на покупця ТОВ Альянс Дістрібьюшн на суму ПДВ 478 333,33 грн., наведене також підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру №14119 від 15.01.2019 року (а.с.223-224).

Та вказана в податковій накладній №399 від 28.12.2018 року сума кредиту ПДВ 478 333,33 грн. не надійшла на рахунок позивача одночасно з її реєстрацією, що штучно створило не вистачання суми ПДВ на рахунку позивача для подальшої реєстрації виписаних ТОВ Альянс Дістрібьюшн податкових накладних, та причин цього представник відповідача пояснити не зміг.

Враховуючи вищенаведені обставини суд критично відносить до тверджень відповідача, щодо не вистачання коштів ТОВ Альянс Дістрібьюшн на рахунку з ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, оскільки встановленими судом обставини підтверджують відсутність вини в цьому позивача.

Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН у цих випадках виникла не з вини позивача, то висновок контролюючого органу про застосування по податкових накладних №64 від 19.12.2018 року, №68 від 2012.2018 року, №72 від 21.12.2018 року, №90 від 27.12.2018 року, №80 від 22.12.2018 року, №94 від 28.12.2018 року, №88 від 27.12.2018 року, №83 від 26.12.2018 року, №89 від 27.12.2018 року, №63 від 19.12.2018 року, №61 від 19.12.2018 року, №91 від 28.12.2018 року, штрафу у розмірі 10 відсотків у сумі 42 696,36 грн. є неправомірним.

Також, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 по справі №804/5153/17, зазначено, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Дістрібьюшн .

З приводу розподілу судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що 29.08.2019 року між ТОВ Альянс Дістрібьюшн (Клієнт) та адвокатом Жуковим Юрієм Анатолійовичем, укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 104-105).

Відповідно до п.1. Договору Адвокат зобов`язується надати Клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в органах Національної поліції України, прокуратури, слідства, судових органах та інших.

Згідно пп.2.11-2.1.6 п. 2.1 Послуги надаються Клієнту шляхом усного та письмового консультування з юридичних питань; Складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо; Надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів Клієнта в органах судової влади; Особистої участі та представництва Клієнта в загальних, господарських та адміністративних судах України; Захист представників Клієнта або осіб від Клієнта в органах досудового слідства,судових органах, прокуратури; Участі на всіх стадіях кримінального процесу.

Відповідно до п.6.2 Договору детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Клієнтом Адвокату гонорару та фактичних витрат, пов`язаних із виконанням цього Договору, окремо обумовлюється сторонами та можуть визначатись додатковою (ми) угодою (ми) до цього Договору або усно.

Як вбачається з п.1,5,6,7 додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 29.08.2019 року, Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надати професійну правничу допомогу, пов`язану із веденням судової справи за позовом ТОВ Альянс Дістрібьюшн до Північного управління у м. Одесі Гу ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0101845106.

За надані послуги, визначені цією Додатковою угодою, Клієнт сплачує Адвокату грошову винагороду (гонорар) в розмірі 7650,00 грн., без ПДВ.

Розмір гонорару розрахований виходячи із складності доручення Клієнта та часу його виконання.

Гонорар в розмірі, визначеному пунктом 5 цієї Додаткової угоди, сплачується Клієнтом Адвокату одночасно з підписанням цієї Додаткової угоди, на підтвердження чого, а також своїх зобов`язань сторони підписують цю Додаткову угоду.

Суд зазначає, що позивачем окрім договору та додаткової угоди до нього, не було надано до суду детального почасового опису робіт (наданих послуг), виконаних представником позивача, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не надано належних доказів фактичного понесення витрат, а саме квитанцій про сплату адвокату гонорару за надані послуги.

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне приведення укладених до 15 грудня 2017 року договорів у відповідність до вимог діючого КАС України та доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення , зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

У той же час, адвокатом не було надано доказів ведення такої книги.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, про недоведеність понесених витрат позивачем, а тому в стягненні витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення №4485 від 30.08.2019 року на суму 1 921,00 грн. (а.с. 5) про сплату судового збору за подання адміністративного позову.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Дістрібьюшн у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 132, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Дістрібьюшн» (65036, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, буд. 125, корпус 1, квартира 96 код 3938 3933) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5 код 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0101845106 від 07.08.2019 р.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5 код 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Дістрібьюшн» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921грн. сплачені за платіжним дорученням №4485 від 30.08.2019р.

В стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений 20.11.2019 року.

Суддя Іванов Е.А.

.