Рішення

від 16.09.2019 по справі 742/2560/19

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/1092/19

Єдиний унікальний № 742/2560/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі - Здоровець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КЗ МСЗ Прилуцький обласний будинок дитини Надія , третя особа - відділ державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції, про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони на його відчуження, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до КЗ МСЗ Прилуцький обласний будинок дитини Надія , третя особа - відділ державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції, про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна, належного позивачам, що був накладений державним виконавцем відділу ДВС Прилуцького МРУЮ Шибіко Євгенією Миколаївною постановами про арешт майна боржника №49731239 та №45227559 від 29.05.2018 року.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що за рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.06.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно їхнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за яким дитину було поміщено до комунального закладу медико-соціального захисту "Прилуцького обласного будинку дитини "Надія", а з позивачів було стягнуто аліменти на утримання сина на рахунок цього закладу в розмірі по 1/6 частині всіх видів заробітку з кожного до досягнення дитиною повноліття. В ході виконання рішення суду на підставі виконавчого листа державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження ВП №45227559 і ВП №49731239 та винесено постанову про арешт майна відносно кожного із боржників, внаслідок чого накладено обтяження на нерухоме та рухоме майно. В подальшому ОСОБА_3 було усиновлено іноземними громадянами, а тому останній вибув із дитячого будинку "Надія". Заява від усиновлювачів про стягнення аліментів на користь дитини не надходила, крім того, ними було закрито поточний рахунок на ім`я ОСОБА_3 у відділенні АТ "Ощадбанк" у зв`язку з вибуттям з України. 10.10.2018 року позивачі зверталися до начальника відділу ДВС Прилуцького МРУЮ з проханням про зняття арештів та заборони на відчуження рухомого та нерухомого майна відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак арешти так і не були зняті, а 29.11.2018 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про повернення виконавчих документів стягувану, проте арешт з майна позивачів так і не був знятий, що нині позбавляє позивачів можливості та права переоформити спадщину та вільно і безперешкодно здійснювати операції з нерухомим та рухомим майном, у зв`язку з чим вони зверталися до суду для захисту своїх прав та рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 24.01.2019 року їхні позовні вимоги були задоволені в частині зняття арешту з нерухомого майна, а в решті позову їм було відмовлено. З огляду на часткове задоволення позову, ними було подано апеляційну скаргу на вказане рішення та поставлено питання про перегляд винесено рішення та зняття арешту з усього майна, на яке було накладено обтяження. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24.04.219 року було скасовано рішення Прилуцького міськрайонного суду від 24.01.2019 року та відмовлено в задоволенні заявленого позову, оскільки відповідачем по справі був зазначений Прилуцький МРВ ДВС ГТУЮ в Чернігівській області, яким не оспорюється право позивачів на майно, він є лише особою, яка накладала арешт, а відтак він є неналежним відповідачем у справі, тому позивачі були змушені повторно звернутися до суду для захисту своїх прав, але при цьому зазначивши у позовній заяві іншого відповідача у справі.

У судове засідання позивачі та їхній представник не з`явилися, проте остання подала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю та просила розглянути справу за їх відсутності (а.с.49).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився також, проте надіслав до суду письмову заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову та просив розглянути справу за його відсутності (а.с.41).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився також та не надав заперечень проти позову, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином та вчасно (а.с.48).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з копією рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.06.2014 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 на рахунок комунального закладу медико-соціального захисту "Прилуцького обласного будинку дитини "Надія" в розмірі по 1/6 частині всіх видів заробітку з кожного до досягнення дитиною повноліття (а.с.8-9).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №158 від 01.04.2014 року було вирішено дозволити влаштувати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до комунального закладу медико-соціального захисту Прилуцький обласний будинок дитини Надія , як такого, що потрапив у складні життєві обставини та потребує постійного медичного догляду (а.с.10).

Згідно з копією витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №55847482 від 29.05.2018 року, на підставі постанови про арешт майна боржника №45227559 від 29.05.2018 року, на все рухоме майно ОСОБА_2 було накладено арешт та заборона на відчуження (а.с.11), а відповідно до копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №55847626 від 29.05.2018 року, на підставі постанови про арешт майна боржника №49731239 від 29.05.2018 року, на все рухоме майно ОСОБА_1 також було накладено арешт та заборону на відчуження (а.с.12).

Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі постанови про арешт майна боржника №49731239 від 29.05.2018 року, на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт. Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , що складає 3/10 частини по відношенню до будинку з надвірними будівлями (а.с.13), а згідно з копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі постанови про арешт майна боржника №45227559 від 29.05.2018 року, на нерухоме майно ОСОБА_2 також було накладено арешт (а.с.14).

Згідно з копією повідомлення №02-07/885 від 27.09.2018 року, виданого КЗ МСЗ Прилуцький обласний будинок дитини Надія , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вибув 02.07.2018 року у зв`язку з усиновленням іноземними громадянами. Заява від іноземних громадян про стягнення аліментів на користь дитини не надходила (а.с.15).

Як вбачається з копій заяв позивачів від 10.10.2018 року(а.с.18-19) вони зверталися до начальника відділу ДВС Прилуцького МРУЮ з проханням про можливість зняття арештів та заборони на відчуження рухомого та нерухомого майна відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте відповідно до копій відповідей №18-43/12/14.15/25538 та №18-43/12/14.15/25539 від 17.10.2018 року, наданих Прилуцьким МРВ ДВС, їм було відмовлено з посиланням на те, що відсутні підстави для зняття арешту (а.с.16-17).

Згідно з копією постанови про повернення виконавчого документа стягувачу серії ВП №45227559 від 29.11.2018 року, виконавчий лист №2/742/833/14, який виданий 26.08.2014 року, про стягнення з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рахунок комунального закладу медико-соціального захисту Прилуцький обласний будинок дитини Надія аліментів в розмірі 1/6 частки всіх видів її заробітку щомісячно, починаючи з 03.06.2014 року до досягнення дитиною повноліття, був повернутий стягувачу (а.с.20), а відповідно до копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу серії ВП №49731239 від 29.11.2018 року, виконавчий лист №2/742/833/14, який виданий 26.08.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 на рахунок комунального закладу медико-соціального захисту Прилуцький обласний будинок дитини Надія аліментів в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку до досягнення дитиною повноліття, був також повернутий стягувачу (а.с.21).

Як вбачається з копії рішення Прилуцького міськрайонного суду №2/742/230/19 (єдиний унікальний №742/4269/18) від 24.01.2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, третя особа - КЗ МСЗ Прилуцький обласний будинок дитини Надія , про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони його відчуження були задоволені лише в частині зняття арешту з нерухомого майна, а в решті позову позивачам було відмовлено (а.с.22-24).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24.04.219 року (а.с.25-28) рішення Прилуцького міськрайонного суду від 24.01.2019 року було скасовано, а позивачам було відмовлено в задоволенні заявлених вимог, оскільки відповідачем по справі був зазначений Прилуцький МРВ ДВС ГТУЮ в Чернігівській області, яким не оспорюється право позивачів на майно, він є лише особою, яка накладала арешт та був вказаний, як неналежний відповідач у справі.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стаття 15 цього Закону встановлює, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Арешт майна (коштів) божника є забезпечувальним заходом, який застосовується для реального виконання рішення (ч.1 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" ).

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Майно, яке підлягає арешту без проведення його опису, зазначено у ч.7 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" , ним є кошти боржника, що знаходяться на рахунках боржника у банках, інших фінансових установах, а також конкретне майно боржника, зазначене в заяві стягувача, право власності або інші майнові права боржника, дані на яке наявні в електронних державних базах даних та реєстрах.

На рухоме майно, яке не підлягає державній реєстрації, арешт накладається виконавцем лише після проведення його опису (ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" ).

Тобто, як при накладенні арешту без проведення його опису, так і при накладенні арешту із застосуванням попередньої процедури опису майна, предметом арешту може бути тільки індивідуально визначене майно. Чинне виконавче законодавство не надає право виконавцю арештовувати майно без зазначення його індивідуальних і ідентифікуючих характеристик.

Стаття 71 Закону України Про виконавче провадження визначає порядок стягнення аліментних платежів з боржника.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті Закону за наявності заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість понад три місяці.

Таким чином, стягнення на майно можливе лише у випадку наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці.

Згідно з приписами Закону України Про виконавче провадження арешт майна боржника припиняється на підставі винесеної державним, приватним виконавцем постанови про:

закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону;

зняття арешту з майна боржника з підстав, передбачених статтею 59 Закону України Про виконавче провадження .

Арешт з майна боржника також знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом.

Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 Закону України Про виконавче провадження , письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України Про виконавче провадження у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, дані обставини дозволяють суду дійти висновку про те, що вимоги позивачів є обґрунтованими, оскільки незняття арешту з належного їм майна порушує їхнє право власності щодо нього.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У ст.1 Закону України Про виконавче провадження законодавець встановив проведення виконавцем дій на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обмеження права власності боржника у виконавчому провадженні повинно бути обґрунтованим і не суперечити загальним принципам права, зокрема, щодо реалізації права власності, що закріплені у Конституції України та ЦК України .

Отже, позивачі обґрунтовано звернулися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

З урахуванням наведеного вище та зібраних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів є доведеними, знайшли в судовому засіданні своє підтвердження та обґрунтування, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та ст. 4 , 15 , 16 , 316, 317 , 321 , 391 Цивільного кодексу України , ст. 56 , 59 , 71 Закону України Про виконавче провадження , керуючись ст. 12 , 81 , 259 , 263-265 , 273, 279, 354 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_2 ) до КЗ МСЗ Прилуцький обласний будинок дитини Надія (вул.Богунська, буд.2-а, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 02774272), третя особа - відділ державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції (вул.Пушкіна, буд.73, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 25932070) про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони на його відчуження - задовольнити у повному обсязі .

Зняти арешт та заборону на відчуження рухомого та нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_1 , мешканцю АДРЕСА_3 , накладені постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Шибіко Євгенії Миколаївни про арешт майна боржника №49731239 від 29.05.2018 року, що зареєстровано в реєстрі рухомого майна 29.05.2018 року за №16898773, в реєстрі нерухомого майна з номером запису про обтяження 26363545, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 41329653 від 29.05.2018 року.

Зняти арешт та заборону на відчуження рухомого та нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , накладені постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Шибіко Євгенії Миколаївни про арешт майна боржника №45227559 від 29.05.2018 року, що зареєстровано в реєстрі рухомого майна 29.05.2018 року за №16898711, в реєстрі нерухомого майна з номером запису про обтяження 26363184, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 41329281 від 29.05.201 8 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 26.09.2019 року .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О.Коротка