Постанова

від 19.11.2019 по справі 340/224/19(2-а/405/24/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 340/224/19(2-а/405/24/19)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 серпня 2019 року, (суддя суду першої інстанції Шевченко В.В.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький, в адміністративній справі №340/224/19 (2а/405/24/19) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та припису,-

в с т а н о в и в :

28.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 18.01.2019 року №794-Дк/0001По/08/01-19, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340.00 грн., скасувати припис від 18.01.2019 року №794-Дк/0001Пр/03/01/19.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушень є необґрунтованими та такими, що порушують права та інтереси позивача, у зв`язку з чим, останні підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року адміністративну справу передано до Ленінського районного суду м. Кіровограда для розгляду за підсудністю.

Рішенням Ленінського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.11.2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель головним спеціалістом відділу здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Баком Р.Р., за відсутності позивача, відповідно до вимог ст. 6 і 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства за адресою АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки встановлено, що по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,1198 га з кадастровим номером 3510100000:39: 311 : 0028 на підставі свідоцтва про право власності від 06.08.2018 року, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради. На даній земельній ділянці розташований ресторан Розмарин та готельний комплекс, чим порушено вимоги п. г) частини першої статті 211 Земельного кодексу України, ст. 1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53 КУпАП.

19.11.2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель головним спеціалістом відділу здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Баком Р.Р. також було складено акт обстеження земельної ділянки, згідно якої встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та готельний комплекс.

10 січня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель головним спеціалістом відділу здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Баком Р.Р. складено протокол про адміністративне правопорушення №794-ДК/0001П/07/01/19, змістом якого встановлено, що 19.11.2018 року по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,1198 га за кадастровим номером 3510100000:39:311:0028 не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог п. г) частини першої ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53 КУпАП. Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 6246.92 грн..

18 січня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель головним спеціалістом відділу здійснення контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Баком Р.Р. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №794-ДК/0001По/08/01/-19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Також, 18.01.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято припис №794-ДК/0001Пр/03/01/-19, яким приписано позивачу у 30-ти денний строк усунути порушення земельного законодавства, шляхом використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення.

Вважаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення та припис прийняті відповідачем протиправними, позивач вернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що переданий на розгляд суду спір підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, яке має здійснюватися, зокрема, у відповідності за правилами предметної підсудності, тобто з належним визначенням суду, якому предметно підсудний розгляд такої справи.

Як видно з матеріалів адміністративного позову, ОСОБА_1 було заявлено дві позовні вимоги, а саме: 1) скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 18.01.2019 року; 2) скасувати припис від 18.01.2019 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, вимога з приводу оскарження рішень (постанови) суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності підсудна предметно місцевому загальному суду як адміністративному, в свою чергу, вимога про скасування припису, як рішення суб`єкта владних повноважень - акту державного органу, що має індивідуальну дію, підсудна окружному адміністративному суду в силу ч. 2 ст. 20 КАС України.

Таким чином, враховуючи, що одна з вимог адміністративного позову ОСОБА_1 підсудна предметно окружному адміністративному суду, а інша місцевому загальному суду як адміністративному, адміністративна справа №340/224/19 (2а/405/24/19) у відповідності до ч. 3 ст. 21 КАС України має розглядатись саме окружним адміністративним судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, в рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, суд першої інстанції, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Однак, суд першої інстанції, залишивши вищенаведене поза увагою, розглянув справу за позовом ОСОБА_1 по суті позовних вимог, та відповідно прийняв рішення із порушенням правил підсудності, визначеної ст. 20 КАС України.

У відповідності до ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20 , 22 , 25-28 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа № 340/224/19 (2а/405/24/19) підлягає направленню до Кіровоградського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 318, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.08.2019 року в адміністративній справі №340/224/19 (2а/405/24/19) - скасувати, справу направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Постанова в повному обсязі складена 19.11.2019 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай