ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/1570/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (головуючий суддя - Лазаренко М.С.) в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Грандбуд
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю БК Грандбуд (далі - Позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 516/575/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС від 05 березня 2019 року.
В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначив, зокрема, про те, що висновки Відповідача щодо виникнення між підприємцем та фізичними особами трудових відносин та відповідно про допуск фізичних осіб до роботи без укладення трудового договору є помилковими, оскільки з фізичними особами укладені договори про надання послуг, тобто цивільно-правові договори. Також Позивач вказував, що Відповідачем порушено порядок розгляду справи за результатами зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів, чим порушено права Позивача на надання пояснень та спростування обставин встановлених в ході інспекційного відвідування.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року адміністративний позов задоволено (а.с.182-185).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що про дату, час та місце розгляду матеріалів інспекційного відвідування представника Позивача було повідомлено саме в день розгляду справи - 05.03.2019 року. Відповідачем порушено порядок розгляду справи за результатами зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів, чим порушено Права позивача на надання пояснень та спростування обставин встановлених в ході інспекційного відвідування.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення позовної заяви без задоволення.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що відносини між Позивачем та фізичними особами передбачають виконання роботи на постійній основі протягом тривалого проміжку часу та мають на меті саме процес праці, що характеризує відносини, що склалися, саме як трудові. Також Відповідач зазначає, що порушення Порядку №509 в частині розгляду справи за відсутності представника Позивача не може бути єдиною підставою для скасування постанови про накладення штрафу.
Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання представників не направили, що не перешкоджає розгляду справи.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 05.02.2019 року по 15.02.2019 року посадовими особами ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування ТОВ БК ГРАНДБУД , результати якого оформлено Актом інспекційного відвідування від 15.02.2019 року №ЗП516/573/АВ.
Відповідно до висновків Акту інспекційного відвідування від 15.02.2019 №ЗП516/573/АВ встановлено порушення ТОВ БК ГРАНДБУД приписів ч.1, 3 ст.24 КЗпП України.
05.03.2019 року Відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП516/575/АВ/П/ПТ/ТД-1 ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1502280,00 грн. за порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору 12 фізичних осіб.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги щодо скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, Позивачем в якості підстави адміністративного позову викладені доводи щодо порушення Відповідачем порядку розгляду справи за результатами зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів.
Надаючи оцінку вказаній підставі адміністративного позову суд першої інстанції зазначив, що Відповідачем на адресу Позивача було направлено лист №08/03.4-06/1747 від 25.02.2019 про розгляд справи 05.03.2019 року о 15 годині 00 хвилин.
Відповідачем до матеріалів адміністративної справи надано фіскальний чек УКРПОШТИ з ідентифікатором поштового відправлення - 6909500319070, згідно якого Відповідачем на адресу Позивача 26.02.2019 направлено лист з рекомендованим повідомленням.
Поряд із цим рекомендоване повідомлення з відміткою про дату отримання представником Позивача листа до суду Відповідачем не надано.
Натомість, представником Позивача надано до суду роздруківку з офіційного сайту УКРПОШТИ, з якої вбачається, що відправлення з ідентифікатором поштового відправлення - 6909500319070 вручено представнику Позивача 05.03.2019 року. Тобто про дату, час та місце розгляду матеріалів інспекційного відвідування представника Позивача було повідомлено саме в день розгляду справи - 05.03.2019 року.
Наведені обставини, встановлені судом першої інстанції, Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не спростовані.
Відповідно до положень пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2013 №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно пункту 9 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду справи Відповідачем безпосередньо пов`язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема- на надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду справи та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення. Порушення процедури розгляду справи у контексті забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення та на захист не можуть вважатись формальними порушеннями.
Дана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №826/19452/16; адміністративні провадження №К/9901/6334/18, К/9901/2616/18.
Також колегія суддів вказує, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Наведене тлумачення пункту 6 вищенаведеного Порядку відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Аналогічні висновки щодо застосування Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2013 №509, викладені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18; адміністративне провадження №К/9901/5962/19 та від 05 серпня 2019 року у справі №814/2473/17; адміністративне провадження №К/9901/11420/19.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що Відповідачем не дотримано порядок розгляду справи за результатами зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів, чим порушено права Позивача на надання пояснень та спростування обставин встановлених в ході інспекційного відвідування.
Таким чином оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним.
Крім того, колегія суддів з огляду на зазначене та враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у наведених постановах, критично оцінює посилання апеляційної скарги відносно того, порушення Порядку №509 в частині розгляду справи за відсутності представника Позивача не може бути єдиною підставою для скасування постанови про накладення штрафу та зазначає про їх безпідставність.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 31 липня 2019 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року по справі №280/1570/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 19 листопада 2019 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2019 |
Оприлюднено | 22.11.2019 |
Номер документу | 85772894 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Мельник В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні