Постанова

від 14.11.2019 по справі 363/3522/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 року м. Київ

справа № 36 3 /3522/16

провадження № 22-ц/824/10 813 /2019

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В.

суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

при секретарі - Ярмак О.В.

сторони :

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Універсальна лізингова компанія Ленд-ліз

відповідачі - ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2019 рокуу складі судді Чіркова Г.Є., повний текст складений 30.05.2019 року,

постановив:

У вересні 2016 року позивач ТОВ Універсальна лізингова компанія Ленд-ліз звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину та витребування майна з незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 червня 2015 року між ТОВ Альфа Фінанс та ТОВ Універсальна лізингова компанія Ленд-ліз було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 6888, в тому числі і за договором фінансового лізингу № 100093-4 від 09 вересня 2011 року, укладеного між ТОВ Альфа Фінанс в якості Лізингодавця та ОСОБА_7 , в якості Лізингоодержувача, на користь ТОВ УЛК Ленд-ліз .

Таким чином, до ТОВ УЛК Ленд-ліз перейшло право власності на предмет лізингу - транспортний засіб марки BMW, модель 523і, тип Легковий Седан-В, 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , колір чорний.

До дати укладення договору цесії, вказаний транспортний засіб було придбано ТОВ Альфа Фінанс для передачі його у лізинг за кошти, надані ПАТ Альфа-Банк , та було передано ТОВ Альфа Фінанс в заставу ПАТ Альфа-Банк , у якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, на підставі договору застави рухомого майна № 801/11 від 09 листопада 2011 року.

ТОВ УЛК Ленд-ліз , придбавши у власність транспортний засіб звернувся до УДАІ ГУМВС в м. Києві для здійснення реєстрації права власності на автомобіль за собою, однак підприємству було відмовлено, оскільки спірний транспортний засіб був відчужений (перереєстрований) тричі, та з володіння ТОВ Альфа Фінанс вибув в період дії обтяження заставою.

При цьому ПАТ Альфа Банк згоди на відчуження транспортного засобу не давав, а отже вибуття з володіння ТОВ Альфа Фінанс транспортного засобу є незаконним, що порушило права як ТОВ Альфа Фінанс , так і заставодержателя ПАТ Альфа-Банк .

Таким чином, позивач ТОВ УЛК Ленд-ліз , як правонаступник ТОВ Альфа Фінанс по договору лізингу, та як власник вказаного транспортного засобу, зазнав порушення свого права власності на нього, у зв`язку з чим просив суд визнати недійсним правочин щодо відчуження ОСОБА_5 спірного транспортного засобу на підставі довідки рахунку ААЕ № НОМЕР_3 від 14 лютого 2015 року та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 у власність ТОВ УЛК Ленд-Ліз вказаний транспортний засіб.

Відповідач ОСОБА_4 не визнала пред`явлені до неї позовні вимоги пояснивши, що вона є добросовісним набувачем, так як не знала та не могла знати, що ОСОБА_2 не мала права відчужувати транспортний засіб. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази про те, що транспортний засіб вибув з володіння ТОВ Альфа Фінанс не з його волі, що підтверджується довідкою ТОВ Глобал Авто № 13 від 12 жовтня 2015 року. Крім того, посилається на те, що ТОВ УЛК Ленд-ліз ніколи не був власником спірного транспортного засобу, оскільки позивачу ніколи не видавалось свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а тому і право власності на нього не виникало.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року позовну заяву ТОВ УЛК Ленд-ліз задоволено.

Визнано недійсним правочин щодо відчуження ОСОБА_5 транспортного засобу марки BMW, модель 523і, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 на підставі довідки рахунок ААЕ № 044333 від 14.02.2015 року.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 у власність ТОВ УЛК Ленд-Ліз транспортний засіб марки BMW, модель 523і, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що на час придбання зазначений транспортний засіб в арешті та розшуку не перебував, будь-які обтяження на нього були відсутні, що і стало підставою для реєстрації автомобіля на нового власника.

Скаржник вважає, що вона є добросовісним набувачем, оскільки не знала та не могла знати про те, що власник автомобіля ОСОБА_2 не мала права його відчужувати. В свою чергу, матеріали справи не містять докази, які підтверджують той факт, що транспортний засіб було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння або докази про те, що зазначений транспортний засіб було викрадено у власника або особи, який він передав майно у володіння. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що автомобіль вибув з володіння ТОВ Альфа Фінанс не з його волі. Крім того, відповідач зауважує, що ТОВ УЛК Ленд-Ліз не є та ніколи не було власником спірного автомобіля.

Від позивача ТОВ УЛК Ленд-Ліз надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказує, що спірний автомобіль перебував в заставі ПАТ Альфа-Банк у період часу з 11 листопада 2011 року по 09 червня 2015 року на підставі договору застави рухомого майна, про що державним реєстратором було внесено до реєстру відповідний запис № 11833651. Реєстрація автомобіля за ОСОБА_4 відбулась 11 квітня 2015 року, тобто в період дії обтяження. При цьому зазначає, що право власності на вказаний транспортний засіб виникло після зняття обтяження з автомобіля та укладення нотаріально посвідченого договору між ТОВ Альфа Фінанс та ТОВ УЛК Ленд-Ліз про відступлення права вимоги (цесії) № 6888 від 10 червня 2015 року, в тому числі і за договором фінансового лізингу № 100093-4 від 09 вересня 2011 року.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити скаргу.

Представник позивача ТОВ УЛК Ленд-Ліз заперечував проти скарги з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 09.09.2011 року між ТОВ Альфа Фінанс та ОСОБА_7 укладено договір фінансового лізингу № 100093-4 від 09.09.2011 року, відповідно до умов якого, лізингодавець зобов`язується придбати відповідно до встановлених в цьому договорі лізингоодержувачем умов, транспортний засіб (предмет лізингу) та передати його у володіння, користування та за умов визначених цим договором у власність лізингоодержувачу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти від лізингодавця предмет лізингу, сплачувати йому за користування предметом лізингу протягом строку визначеному цим договором лізингові платежі та викупити предмет лізингу.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, предметом лізингу є транспортний засіб, а саме: автомобіль марки BMW, модель 523і, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , додаткові характеристики якого визначаються лізингоодержувачем в Специфікації, яка є додатком № 2 до Договору та вважається замовленням на придбання лізингодавцем предмету лізингу відповідно до вказівок лізингоодержувача.

Згідно п. 1.2. договору лізингу, вартість предмету лізингу становить 538 661 грн., в тому числі податок на додану вартість 89 776 грн. 83 коп.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ч. 2 ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг ).

ТОВ Альфа Фінанс свої зобов`язання за Договором лізингу виконав, передавши ОСОБА_7 предмет лізингу, про що свідчить Акт № 1 приймання-передачі предмету лізингу від 16.09.2011 року.

Разом з тим, до дати укладення договору, вказаний транспортний засіб придбано Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Фінанс для передачі його у лізинг за кошти, надані Публічним акціонерним товариством Альфа-Банк та було передано Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Фінанс в заставу ПАТ Альфа-Банк , у якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, на підставі Договору застави рухомого майна № 801/11 від 09.11.2011 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 47979863 сформованого 30.09.2015 року, автомобіль марки BMW, модель 523і, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , перебував у заставі ПАТ Альфа-Банк у період часу з 11.11.2011 року по 09.06.2015 року на підставі Договору застави рухомого майна № 801/11 від 09.11.2011 року про що державним реєстратором внесено запис № 11833651 до вказаного вище реєстру.

Після зняття обтяження з автомобіля, 10 червня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Фінанс та Товариством з обмеженою відповідальністю Універсальна лізингова компанія Ленд-ліз укладено Договір про відступлення права вимоги № 6888 від 10.06.2015 року, в тому числі і за Договором фінансового лізингу № 100093-4 від 09.09.2011 року, укладеного ТОВ Альфа Фінанс , в якості Лізингодавця, та ОСОБА_7 , в якості Лізингоодержувача, на користь ТОВ УЛК Ленд-ліз .

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чудовським В.А. та зареєстровано в реєстрі за № 6888.

Цього ж дня складено акт про передачу права власності на транспортні засоби, що є предметом договорів фінансового лізингу за договором відступлення права вимоги (цесії) № 6888, у тому числі і на спірний автомобіль за договором лізингу № 100093-4 від 09.09.2011 року.

Відтак, 10.06.2015 року до ТОВ УЛК Ленд-ліз перейшло право власності на предмет лізингу. Предметом лізингу по вказаному договору лізингу виступав транспортний засіб: марки BMW, модель 523і, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , в розумінні вимог ст. 334 ЦК України.

Позивач, придбавши у власність транспортний засіб звернувся до УДАІ ГУМВС в м. Києві для здійснення реєстрації права власності на транспортний засіб за собою, однак у реєстрації права власності було відмовлено.

29 липня 2015 року УДАІ ГУМВС в м. Києві листом № 10/15554 вх. повідомило ТОВ УЛК Ленд- Ліз , що транспортний засіб на підставі довідки-рахунку № НОМЕР_4 від 14.02.2015 року виданої ТОВ Глобал-Авто перереєстровано на нового власника ОСОБА_5 .

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 14 вересня 2011 року спірний автомобіль марки BMW, модель 523і, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 належав ТОВ Альфа Фінанс .

На підставі заяви ОСОБА_5 про перереєстрацію транспортного засобу на нового власника за довідкою-рахунком від 14 лютого 2015 року, зазначений автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку, виданої ТОВ Глобал-Авто 14 лютого 2019 року.

В подальшому 25.02.2015 року на користь ОСОБА_2 на підставі довідки-рахунку № ААЕ040969 та 11.04.2015 року на користь ОСОБА_4 на підставі довідки-рахунок № ААЕ114569.

Згідно довідки ТОВ Альфа Фінанс б/н від 12.07.2016 року, товариство підтвердило, що не укладало жодних правочинів з ОСОБА_5 щодо відчуження автомобіля марки BMW, модель 523і, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та кошти від нього за продаж цього автомобіля на розрахунковий рахунок товариства не надходили.

Відповідно змісту довідки АТ Альфа-Банк № 1535/БТ-26-б/б від 19.03.2019 року на розрахункові рахунки ТОВ Альфа Фінанс грошові кошти від ОСОБА_5 не надходили.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що спірний транспортний засіб, як предмет лізингу, був переданий у користування ОСОБА_7 на підставі договору фінансового лізингу, укладеного з ТОВ Альфа Фінанс 09 вересня 2011 року, та акту приймання-передачі предмета лізингу від 16 вересня 2011 року.

ОСОБА_5 не був лізингоодержувачем, а документи, надані суду Регіональним сервісним центром МВС в Київській області, на підставі яких спірних автомобіль був перереєстрований за ОСОБА_5 , не містять інформації про виконання договору фінансового лізингу та про наявність акту приймання-передачі транспортного засобу.

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції, виходив з того, що позивач набув право власності на спірний автомобіль і має законні підстави заявляти вимоги про його витребування у ОСОБА_4 , оскільки спірний транспортний засіб вибув з володіння власника (на той час ТОВ Альфа Фінанс ) поза його волею і з порушенням Закону, без згоди заставодержателя.

Судова колегія погоджується з таким висновком.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з тим відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що новий власник автомобіля ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу, оскільки вказаний автомобіль значився в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тобто було внесено запис про заборону на його відчуження, тому спірний автомобіль підлягає витребуванню з володіння відповідача ОСОБА_4 у власність позивача.

Доводи відповідача ОСОБА_4 у скарзі про те, що позивач не був власником автомобіля, оскільки йому не видавалось свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу були предметом дослідження судом першої інстанції та обґрунтовані відхилені оскільки у ТОВ УЛК Ленд-ліз виникло право власності на спірний автомобіль після укладання нотаріально посвідченого договору відступлення права вимоги, проте зареєструвати своє право власності на транспортний засіб позивачу перешкоджають незаконні дії відповідачів у зв`язку з чим останній і звернувся до суду з даним позовом.

Посилання відповідача ОСОБА_4 на довідку ТОВ Глобал Авто № 13 від 12.10.2015 року про надання представником товариства 14.02.2015 року згоди на відчуження у власність ОСОБА_5 спірного автомобіля, спростовуються довідкою ТОВ Альфа Фінанс б/н від 12.07.2016 року та довідкою АТ Альфа-Банк № 1535/БТ-26-б/б від 19.03.2019 року, тому не можуть бути взяті до уваги.

Таким чином, обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були перевірені судом першої інстанції та перевірені судовою колегією, тому з викладених вище підстав не тягнуть за собою скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги немає, тому відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді :