Ухвала

від 14.11.2019 по справі 757/51144/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6028/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 та накладено арешт на корпоративні права підозрюваного ОСОБА_7 , а саме:

Адреса засновника: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 5 285 566 грн. у вигляді частки статутного фонду TOB «ВВ АГРО» (ЄДР 35918573), що становить 5 285 566 грн.

Адреса засновника: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1000 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ГЕСТІЯ МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДР 42780243), що становить 1000 грн.

Адреса засновника: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 500 000 грн. у вигляді частки статутного фонду TOB «ВН АТЛАНТИС» (ЄДР 42237183), що становить 500 000 грн.

Адреса засновника: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1000 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «АГРО АЛЬЯНС ХАРКІВ» (ЄДР 42231925), що становить 1000 грн.

Адреса засновника: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 5000 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ОМЕГА ІНВЕСТ МД» (ЄДР 41697495), що становить 5000 грн.

Адреса засновника: 61053, Харківська обл., місто Харків, Новобаварський район, ПРОВУЛОК РУБАНІВСЬКИЙ, будинок 6, квартира 10-А, Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 900 000 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП» (ЄДР 38320537), що становить 900 000 грн.

Адреса засновника: АДРЕСА_2 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1000 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «МОН АГРО» (ЄДР 33394468), що становить 1000 грн.

Адреса засновника: 61053, Харківська обл., місто Харків, Новобаварський район, ПРОВУЛОК РУБАНІВСЬКИЙ, будинок 6, квартира 10-А, Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1 250 000 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ВСЕУКРАЇНСЬКА ЕНЕРГО КОМПАНІЯ» (ЄДР 37403140), що становить 1 250 000 грн.

Адреса засновника: АДРЕСА_3 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 17 500 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «КНИЖКОВИЙ СВІТ» (ЄДР 31485165), що становить 17 500 грн.

Адреса засновника: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 305 000 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «НІКІ» (ЄДР 30676897), що становить 305 000 грн.

Адреса засновника: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 345 447 630 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ОРХІДЕЯ-В» (ЄДР 21640360), що становить 345 447 630 грн.

Адреса засновника: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 168 580 909 грн. у вигляді частки статутного фонду ТОВ «НІРА» (ЄДР 19071304), що становить 168 580 909 грн.

Цією ж ухвалою заборонено державним реєстраторам працівникам відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Радомишівської районної державної адміністрації Житомирської області, Департамент реєстрації Харківської міської ради в порядку виконання ухвали вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів TOB «ВВ АГРО» (ЄДР 35918573), TOB «ВН АТЛАНТИС» (ЄДР 42237183), ТОВ «ГЕСТІЯ МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДР 42780243), ТОВ «АГРО АЛЬЯНС ХАРКІВ» (ЄДР 42231925), ТОВ «ОМЕГА ІНВЕСТ МД» (ЄДР 41697495), ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП» (ЄДР 38320537), ТОВ «МОН АГРО» (ЄДР 33394468), ТОВ «ВСЕУКРАЇНСЬКА ЕНЕРГО КОМПАНІЯ» (ЄДР 37403140), ТОВ «КНИЖКОВИЙ СВІТ» (ЄДР 31485165), ТОВ «ЗМІНА» (ЄДР 31351265), ТОВ «НІКІ» (ЄДР 30676897), ТОВ «ОРХІДЕЯ-В» (ЄДР 21640360), ТОВ «НІРА» (ЄДР 19071304) та зобов`язано державних реєстраторів та працівників відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Радомишівської районної державної адміністрації Житомирської області, Департамент реєстрації Харківської міської ради, в порядку виконання ухвали внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону вчинення будь-яких дій, пов`язаних з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів зазначених товариств.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її необґрунтованість та незаконність,постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 про накладення арешту на майно відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що стороною обвинувачення у клопотанні не вказується та не обґрунтовується те, що корпоративні права ОСОБА_7 у статутних капіталах різних юридичних осіб були об`єктом чи наслідком кримінально протиправних дій щодо умисного ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі. Стверджує, що корпоративні права, на які накладено арешт, не є речовим доказом. Додає, що операція з продажу майна не є і не може бути способом ухилення від сплати податків.

Також власник майна зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, оскільки відсутній предмет злочину. Вказує, що з ухвали та клопотання сторони обвинувачення не вбачається тієї обставини, що у ТОВ «Зміна» існує узгоджене податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 58724054 грн. Додає, що оплатна операція з відчуження ТОВ «Зміна» частки нерухомого майна на користь ОСОБА_10 передувала в часі виникненню податкового зобов`язання, а тому не могла і не бути об`єктом чи наслідком вчинення кримінального правопорушення.

Далі в апеляційній скарзі власник майна вказує, що зібрані докази прийняті неповноважним органом досудового розслідування податковою міліцією. Апелянт зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2019 у задоволенні аналогічного клопотання про арешт майна відмовлено. Додає, що слідчим суддею не встановлено та не враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності на корпоративні права.

У підсумку апелянт звертає увагу суду на порушення слідчим суддею вимог ст. 172 КПК України. Додає, що ухвала прийнята з порушенням норм КПК України, а арешт майна паралізує господарську діяльність цілої низки юридичних осіб.

Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. В обгрунтування причин пропуску цього строку вказує, що копію оскаржуваного судового рішення отримано 07.10.2019.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга власника майна задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, копію оскаржуваного судового рішення стороною захисту отримано 07.10.2019, апеляційна скарга подана до суду 10.10.2019 (відповідно до штампу на конверті), пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Що стосується апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві за процесуальним керівництвом прокуратури м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження №42018101060000036, відомості про яке 01.02.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

22.07.2019 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

24.09.2019 прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права підозрюваного ОСОБА_7 , яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року, задоволено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не знайшли свого підтвердження, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України,може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Задовольняючи дане клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження №42018101060000036, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якого передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 , діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність обгрунтованої підозри у даному кримінальному провадженні, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

До такого висновку колегія суддів приходить з огляду на додані до клопотання матеріали.

Твердження апелянта про те, що з ухвали та клопотання сторони обвинувачення не вбачається тієї обставини, що у ТОВ «Зміна» існує узгоджене податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 58724054 грн., не є визначеною законом самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, з урахуванням стадії кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і твердження апелянта стосовно того, що оплатна операція з відчуження ТОВ «Зміна» частки нерухомого майна на користь ОСОБА_10 передувала в часі виникненню податкового зобов`язання.

Не є підставою для скасування ухвали слідчого судді і посилання апелянта на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2019 у задоволенні аналогічного клопотання про арешт майна відмовлено, оскільки вказане судове рішення не є предметом апеляційного перегляду у даному судовому засіданні.

Крім того, необхідним буде відмітити, що повторне звернення ініціатора клопотання до суду із клопотанням про арешт майна, не свідчить про незаконність дій органу досудового розслідування, оскільки положення КПК України не містять прямої заборони стосовно таких дій стороною обвинувачення.

Посилання апелянта на те, що зібрані у справі докази прийняті неповноважним органом досудового розслідування, а саме податковою міліцією, слід визнати необгрунтованими, з урахуванням тих обставин, що із клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , що відповідає вимогам ч. 1 ст. 171 КПК України, а досудове розслідування проводиться СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, що відповідає вимогам ст. 216 КПК України.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що арешт майна паралізує господарську діяльність цілої низки юридичних осіб, не може бути визнано обґрунтованим, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Посилання апелянта на те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Разом з тим, необхідним буде відмітити той факт, що прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчий суддя помилково зазначає в ухвалі про таку мету накладення арешту на майно, як забезпечення збереження речових доказів, у зв`язку із чим доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу, проте не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки, у відповідності до змісту ухвали, слідчим суддею задоволено клопотання прокурора про арешт і з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта стосовно того, що ухвала прийнята з порушенням норм КПК України, слід визнати непереконливими.

Ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі власника майна, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 та накладено арешт на корпоративні права підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 , залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4