Рішення

від 28.10.2019 по справі 759/6872/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6872/19

пр. № 2/759/4417/19

28 жовтня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Петренко Н.О. ,

за участі секретаря судового засідання Олійника Б.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранс логістик (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 25) про стягнення заборгованості по заробітній платі-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ТОВ Укртранс логістик заборгованість по заробітній платі у розмірі 39 002, 58 грн. та середній заробіток з 01.01.2019р. по 01.04.2019р ТОВ Укртранс логістик затримку розрахунку у розмірі 10 888,50 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 17.08.2017р. він був прийнятий на роботу на посаду водія автотранспортних засобів до ТОВ Укртранс логістик . 31.12.2018р. позивач звільнився із займаної посади за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 101-к від 31.12.2018р. Відповідно до розрахункового листка виданого підприємством, борг за підприємством перед працівником становить 39 002,58 грн. Станом на день подачі позовної заяви до суду заборгованість відповідачем не погашена, неодноразові звернення ігноруються. Відповідно до розрахункового листа оклад працівника становить 3 750,00 грн., середньоденний заробіток становить 178,5 грн., а тому просить стягнути середній заробіток за період затримки 61 р.д.*178,5 грн.=10888,5 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2018р. відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.07.2019р. ухвалою Святошинського районного суду м. Києва закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ Укртранс логістик у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Суд керуючись вимогами ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивача прийнято 17.08.2017р. на посаду водія автотранспортних засобів /а.с.8/.

Згідно наказу № 101-к від 31.12.2018р. був звільнений із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням /а.с.8/.

Відповідно до розрахункового листа ТОВ Укртранс логістик за квітень 2019 року борг підприємства на кінець місяця перед ОСОБА_1 становить 39 002, 58 грн./а.с.9/.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпПУкраїни у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Положеннями ст.43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпПУ заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За положеннями ст. 2 Закону України Про оплату праці заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Ч. 5 ст. 97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В порушення норм чинного законодавства, відповідачем так і не виконано обов`язок щодо проведення розрахунку з позивачем при звільненні.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачений прямий обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Отже, не проведення розрахунку з працівником у зазначені строки в свою чергу є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 27 Закону України Про оплату праці передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 21 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), далі - Порядок. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Згідно з п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до наведеного позивачем розрахунку заборгованості, який не спростований стороною відповідача, загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у визначений позивачем період, а саме з січня 2019 р. по березень 2019 р. виходячи з розміру середньоденного заробітку позивача, який становить 178,5 грн. складає 10 888,5 грн., що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з урахуванням того, що суд задовольнив позовні вимоги, на користь держави підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12-13, 77-81, 211, 228, 235, 258-259, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранс логістик (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 25) про стягнення заборгованості по заробітній платі- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранс логістик (ЄРДПОУ 39301583, 03680, м. Київ, вул.Народного Ополчення, 25) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 39 002,58 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.01.2019 р. по 01.04.2019 р. у розмірі 10 888,50 грн., а всього 49 891,08 грн. (сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто одна тисяча 08 коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранс логістик на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Н.О. Петренко