Рішення

від 14.11.2019 по справі 905/870/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.2019 Справа № 905/870/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Макарової Ю.В., Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Барбаш Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: фізичної особи - підприємця Кушнарьова Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача: Святогірської міської ради (84130, Донецька область, місто Святогірськ, вулиця Володимира Сосюри, будинок 8, код ЄДРПОУ 04053001)

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 19.11.2007, зареєстрованого у Державному підприємстві "Донецька регіональна філія земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.11.2007 за № 040716700037, укладеного між Святогірською міською радою та фізичною особою-підприємцем Кушнарьовим Сергієм Анатолійовичем у запропонованій редакції,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа-підприємець Кушнарьов Сергій Анатолійович звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Святогірської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 19.11.2007, зареєстрованого у Державному підприємстві "Донецька регіональна філія земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.11.2007 за № 040716700037, укладеного між Святогірською міською радою та фізичною особою-підприємцем Кушнарьовим Сергієм Анатолійовичем у запропонованій редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невмотивовану відмову відповідача поновлювати дію договору оренди землі №040716700037 від 19.11.2007, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер 1414170500:01:001:0628, що знаходиться за адресою: місто Святогірськ, вул. 60 років Жовтня, 18.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Під час розгляду справи позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та зазначив, що станом на 15.12.2017 (дата листа-заперечення у поновленні договору оренди) будь-якого рішення на пленарному засіданні сесії ради стосовно вирішення питання про продовження чи не продовження договору оренди земельної ділянки не приймалось. Крім того, на спірній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості, який належить позивачу на праві власності, у зв`язку з чим наявність договору оренди землі є обов`язковою.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Під час розгляду даної справи від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував з посиланням на те, що позивачем не виконано вимоги ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та договору. Також у вказаному відзиві зазначив про те, що на пленарному засіданні ради, що відбулось 22.12.2017 не подовжено термін оренди спірної земельної ділянки, листом від 26.12.2017р. за №1807/02-31 повідомлено позивача щодо розгляду питання про поновлення договору оренди землі на пленарному засіданні міської ради; вважає відсутніми всі необхідні юридичні факти для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", а саме орендодавець повідомив орендаря про відмову у поновленні договору оренди землі.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

19.11.2007 між Святогірською міською радою Донецької області (далі - орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Кушнарьовим Сергієм Анатолійовичем (далі - орендар) укладено договір оренди землі №040716700037 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення Святогірської міської ради, яка знаходиться м.Святогірськ, вул.60 років Жовтня, 18.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1387 га (кадастровий номер 1414170500:01:001:0628), в тому числі: під зеленими насадженнями - 0,0982 га, інші - 0,0405 га, в тому числі разом відводиться в зонах обмежень, обтяжень - 0,0240 га, в тому числі: під зеленими насадженнями - 0,0043 га, інші - 0,0197 га (п.2 договору).

Згідно п.3 договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: вільна від забудови; земельна ділянка знаходиться в задовільному стані, а також інші об`єкти інфраструктури інженерні мережі знаходяться в доброму технічному стані.

Відповідно до п.5 договору (у редакції додаткової угоди №б/н від 09.07.2009 до нього) нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить до вводу в експлуатацію: 58123,76 грн. в рік, після вводу в експлуатацію: 290652,92 грн. в рік.

Договір укладено на 10 років (рішення міської ради №14-XVIII-5 від 01.11.2007). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі, у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що складає: до вводу в експлуатацію: всього річна: 2906,19 грн. (2,09 грн. за кв.м.), після вводу в експлуатацію: всього річна: 14532,65грн. (10,48 грн. за кв.м.) (п.9 договору у редакції додаткової угоди №б/н від 09.07.2009р. до нього).

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі: до вводу в експлуатацію: 242,18 грн., після вводу в експлуатацію: 1211,05 грн., що становить 1/12 частину річної орендної плати на р/р №33210815700077, код платежу 13050500, отримувач: ВСП ГУДКУ у м.Слов`янськ КОД ЗКПО 34686605 в ГУДКУ у Донецкій області, МФО 834016 (п.11 договору у редакції додаткової угоди №б/н від 09.07.2009 до нього).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування готелю з магазином та кафе (п.14 договору).

За визначенням п.15 договору цільове призначення земельної ділянки - комерція.

Пунктом 16 договору сторони передбачили умови збереження стану об`єкта оренди, а саме забороняється самовільна забудова земельної ділянки, земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням.

Згідно п.42 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі зареєстрований в Державному підприємстві "Донецька регіональна філія земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 19.11.2007 за №040716700037.

На підставі рішення Святогірської міської ради №1-LX-6 від 20.10.2015 "Про перейменування вулиць міста Святогорська" вул.60 років Жовтня м.Святогірська перейменована на вул.Курортна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №109879500 від 04.01.2018 на підставі свідоцтва про право власності №50608925, виданого Слов`янським міськрайонним управлінням юстиції 23.12.2015, Кушнарьов Сергій Анатолійович є власником нерухомого майна, будівлі готелю з магазином та кафе, загальною площею 1610,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), буд.18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою №б/н від 20.11.2017, за змістом якої просив подовжити договір оренди земельної ділянки площею 0,1387 га в місті Святогірську по вул.Курортній, 18 для будівництва та обслуговування готелю з магазином та кафе.

Відповідачем розроблено проект рішення Святогірської міської ради "Про поновлення договору оренди землі, укладеного з фізичною особою-підприємцем Кушнарьовим С.А." та оприлюднено відповідно Регламенту Святогірської міської ради, Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Даним проектом рішення було заплановано за результатами розгляду клопотання позивача щодо поновлення договору оренди землі за адресою: м.Святогірськ, вул.Курортна, 18, для будівництва та обслуговування готелю з магазином та кафе, керуючись у тому числі ст.33 Закону України "Про оренду землі" поновити терміном на п`ять років (з 20.11.2017 по 19.11.2022) означений договір оренди.

Матеріали справи містять лист-повідомлення відповідача №1749/02-31 від 15.12.2017 на адресу позивача, у якому висловлено заперечення у поновленні договору оренди землі, оскільки позивач не звернувся до нього з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, в строк, встановлений умовами договору та правовими вимогами ст.33 Закону України "Про оренду землі", а звернувся із заявою від 20.11.2017 (зареєстровано в Святогірській міській раді 21.11.2017 за №835/02-30), тобто після спливу строку договору оренди землі №040716700037 від 19.11.2007.

Листом №1807/02-31 від 26.12.2017 "Щодо розгляду питання про поновлення договору оренди землі на пленарному засіданні міської ради" відповідачем повідомлено позивача про результати пленарного засідання, яке відбулось 22.12.2017 та зазначено про те, що рішення з питання Поновлення договору оренди землі, укладеного з фізичною особою-підприємцем Кушнарьовим С.А. не було прийнято.

Одночасно фізична особа-підприємець Кушнарьов Сергій Анатолійович звернувся до Святогірської міської ради з листом №б/н від 04.01.2018 (зареєстровано в Святогірській міській раді 05.01.2018. за №18/02.01-14), до якого додано додаткову угоду до договору оренди землі №040716700037 від 19.11.2007 для розгляду та підписання.

У відповідь на означене звернення відповідач направив позивачу лист №214/02.01-15 від 06.02.2018, за змістом якого вказано, що відсутні правові підстави для підписання додаткової угоди до договору оренди землі №040716700037 від 19.11.2007 та зазначено, що згідно п.27 договору Святогірська міська рада має право вимагати залучення на договірних засадах коштів Орендаря ( Кушнарьова С.А. ) на будівництво, розширення, ремонт, утримання на пайових засадах об`єктів соціальної інфраструктури. Однак, в порушення вимог договору до теперішнього часу пайова участь фізичної особи-підприємця Кушнарьова С.А. у визначеному діючим законодавством розмірі не сплачено, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Святогірська не укладено.

Посилаючись на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", належне виконання орендарем обов`язків за умовами договору та відсутність заборгованості з орендної плати, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з даним позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 19.11.2007, зареєстрованого у державному підприємстві Донецька регіональна філія земельного кадастру при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.11.2007 за № 040716700037, укладеного між Святогірською міською радою та фізичною особою-підприємцем Кушнарьовим Сергієм Анатолійовичем у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі №040716700037 від 19.11.2007

місто Святогірськ

---

року

Орендодавець: Святогірська міська рада, в особі

---

, діючого на підставі

---

, з одного боку, та орендар фізична особа-підприємець Кушнарьов Сергій Анатолійович, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який діє на підставі паспорту України, з другого, уклали додаткову угоду до договору оренди землі № 040716700037 від 19.11.2007, про нижченаведене:

П. 1. після слів яка знаходиться… викласти в наступній редакції: м. Святогірськ, вул. Курортна, 18 .

П. 8 договору змінити та викласти в наступній редакції: договір укладено на термін із 20.11.2017 по 19.11.2027 р.

Всі інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі № 040716700037 від 19.11.2007 та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у Орендодавця Святогірської міської ради, другий у Орендаря ФОП Кушнарьова Сергія Анатолійовича.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Святогірська міська рада Кушнарьов Сергій Анатолійович,

фізична особа-підприємець,

АДРЕСА_1 вул. Володимира Сосюри, 8

---

---

Підпис Підпис .

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Особливості порядку та умов поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації такого договору.

Зокрема, частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як вже зазначалося, п.8 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Правова конструкція, передбачена частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" узгоджується з положеннями 777 Цивільного України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно вказаної статті ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором в розумний строк.

У той же час, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається зі змісту вказаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі .

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Крім того, орендодавець має право заперечити стосовно поновлення договору і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець у свою чергу в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди з підстав передбачених частинами 2-5 вказаної статті, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення

При цьому, в ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець після отримання листа-повідомлення орендаря має розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі; за наявності заперечень направити повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином: орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону не можуть бути відхилені без зазначення відповідних причин, а мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни тощо.

Аналогічної правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 року у справі № 908/2315/17.

Наведені положення встановлюють порядок врегулювання розбіжностей щодо умов договору, при цьому прямо передбачають можливість усунути в межах встановленого терміну розбіжності, що виникли під час відповідного листування. При цьому, сама по собі обставина неподання орендарем тих чи інших документів під час першого звернення, не є достатньою підставою для відмови в поновленні договору оренди, за умови дотримання всіх передбачених Законом приписів до спливу строку дії договору.

Отже, приписи ст.33 Закону України Про оренду землі дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

При цьому, з врахуванням ч.ч.6, 7, 8 ст.33 Закону України "Про оренду землі", у другому випадку укладання додаткової угоди виступає оформленням факту його поновлення у відповідності до приписів ст.640 Цивільного кодексу України та ст.125 Земельного кодексу України, без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Як слідує з обставин справи, позивачем реалізована друга конструкція поновлення договору оренди земельної ділянки, в чому не вбачається суперечностей приписам наведеного закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Фактичні обставини справи, вказують, що останній продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди.

Доказів використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням суду не представлено.

Згідно наявного в матеріалах справи листа Головного управління ДПС у Донецькій області № 7613/10/05-99-55-10 від 27.09.2019 у позивача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за користування землею станом на 25.09.2019, що свідчить про прийняття відповідачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Відповідачем належне виконання позивачем обов`язків у цій частині не заперечується.

Як стверджує відповідач, він протягом місяця після спливу строку договору оренди, листом №1749/02-31 від 15.12.2017р. висловив заперечення у поновленні договору оренди землі, а відтак оскільки у даному випадку мали місце заперечення орендодавця, то підстави для задоволення позову відповідно до приписів ст.33 Закону України "Про оренду землі" відсутні.

У листі висловлено заперечення у поновленні договору оренди землі, оскільки позивач не звернувся до нього з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, в строк, встановлений умовами договору та правовими вимогами ст.33 Закону України "Про оренду землі", а звернувся із заявою від 20.11.2017 (зареєстровано в Святогірській міській раді 21.11.2017 за №835/02-30), тобто після спливу строку договору оренди землі №040716700037 від 19.11.2007.

Однак, виходячи з ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", змісту права, що вона містить, лише наявність заперечення, яке не містить у собі належного обґрунтування, не може мати такі правові наслідки як унеможливлення визнання договору оренди поновленим автоматично та припинення права користування земельною ділянкою.

Суд вважає за необхідне значити, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Суд зазначає, що жодна норма не містить як імперативного припису щодо необхідності подання орендарем саме під час первісного звернення з повідомленням про намір продовжити договір оренди, так і права орендодавця відмовити у законних вимогах орендаря з огляду на не надання тих чи інших доказів разом з першим зверненням.

Положеннями Закону України Про оренду землі навпаки врегульовано порядок узгодження розбіжностей, що виникли між сторонами чинного договору оренди стосовно майбутнього продовження відповідних правовідносин, та надає їм можливість до моменту закінчення строку дії договору врахувати та врегулювати всі зауваження, шляхом надсилання відповідних пропозицій один одному.

Обставини, за яких відповідач заперечує у поновленні договору у листі №1749/02-31 від 15.12.2017, мають відношення до механізму реалізації переважного права та волевиявлення орендодавця у світлі приписів ч.ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі", які у свою чергу не можуть виступати такими, як підставні, при відмові у поновленні договору за наслідками продовження використання земельної ділянки у розумінні ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.01.2018 про підписання додаткової угоди до договору оренди землі № 040716700037 від 19.11.2007 з огляду на його поновлення на підставі п. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі на тих самих умовах на той самий строк. До вказаної заяви, яка отримана відповідачем 05.01.2018, було додано проект відповідної додаткової угоди.

Між тим, листом від 06.02.2018 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для підписання додаткової угоди до договору оренди землі з огляду на те, що позивач не звернувся до закінчення строку його дії, а Святогірською міською радою не подовжено термін його дії. Також зазначено, що згідно п.27 договору Святогірська міська рада має право вимагати залучення на договірних засадах коштів Орендаря ( Кушнарьова С.А. ) на будівництво, розширення, ремонт, утримання на пайових засадах об`єктів соціальної інфраструктури. Однак, в порушення вимог договору до теперішнього часу пайова участь фізичної особи-підприємця Кушнарьова С.А. у визначеному діючим законодавством розмірі не сплачено, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Святогірська не укладено.

Разом із тим, як встановлено Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду під час прийняття постанови від 04.04.2019 по справі № 905/174/18 за позовом фізичної особи-підприємця Кушнарьова Сергія Анатолійовича до Святогірської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, 16.01.2018 між Святогірською міською радою та Кушнарьовим С.А . підписано договір про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури м. Слов`янська, а в подальшому сплачено 87 625,00 грн. (пайова участь у розвитку інфраструктури).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що для позивача, який продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і не повернув її відповідачу, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 19.11.2007.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Аналогічна правова позиція щодо належного способу захисту права орендаря на поновлення договору оренди за статтею 33 Закону України "Про оренду землі" викладена в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №908/2484/17, від 06.03.2019 у справі №916/600/18, від 13.02.2019 у справі № 911/3225/17, від 16.01.2019 у справі №908/127/17, 15.01.2019 у справі № 922/1464/18, від 10.01.2019 у справі № 918/850/17, від 06.12.2018 у справі № 915/456/17.

Згідно з вимогами ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Суд зазначає, що саме статус позивача, як власника нерухомості (нежитлової будівлі), в силу ст.377 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, гарантував йому безумовне право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, в даному випадку, шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди.

Зазначене законодавче регулювання направлене на дотримання співвідношення (балансу) інтересів обох власників нерухомості, як власника нежитлових будівель та споруд (що є об`єктами нерухомості), так, і власника земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідач доказів протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі суду не надав, позицію позивача щодо належного виконання зобов`язань за договором не спростував.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку.

Суд дійшов висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем.

Відповідно до ч. 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Згідно частини 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Оскільки зміст та умови додаткової угоди відповідають приписам Закону України "Про оренду землі" та Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 14.10.2014 у запропонованій позивачем редакції.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Кушнарьова Сергія Анатолійовича до Святогірської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 19.11.2007, зареєстрованого у Державному підприємстві "Донецька регіональна філія земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.11.2007 за № 040716700037, укладеного між Святогірською міською радою та фізичною особою-підприємцем Кушнарьовим Сергієм Анатолійовичем у запропонованій редакції - задовольнити.

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 19.11.2007, зареєстрованого у державному підприємстві Донецька регіональна філія земельного кадастру при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.11.2007 за № 040716700037, укладеного між Святогірською міською радою та фізичною особою-підприємцем Кушнарьовим Сергієм Анатолійовичем у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі №040716700037 від 19.11.2007

місто Святогірськ

---

року

Орендодавець: Святогірська міська рада, в особі

---

, діючого на підставі

---

, з одного боку, та орендар фізична особа-підприємець Кушнарьов Сергій Анатолійович, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який діє на підставі паспорту України, з другого, уклали додаткову угоду до договору оренди землі № 040716700037 від 19.11.2007, про нижченаведене:

П. 1. після слів яка знаходиться… викласти в наступній редакції: м. Святогірськ, вул. Курортна, 18 .

П. 8 договору змінити та викласти в наступній редакції: договір укладено на термін із 20.11.2017 по 19.11.2027 р.

Всі інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі № 040716700037 від 19.11.2007 та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у Орендодавця Святогірської міської ради, другий у Орендаря ФОП Кушнарьова Сергія Анатолійовича.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Святогірська міська рада Кушнарьов Сергій Анатолійович,

фізична особа-підприємець,

АДРЕСА_1 вул. Володимира Сосюри, 8

---

---

Підпис Підпис .

Стягнути з Святогірської міської ради (84130, Донецька область, місто Святогірськ, вулиця Володимира Сосюри, будинок 8, код ЄДРПОУ 04053001) на користь фізичної особи - підприємця Кушнарьова Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 14.11.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2019.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя Ю.В. Макарова

Суддя К.І. Аксьонова