Ухвала

від 19.11.2019 по справі 910/16035/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/16035/19

Суддя Мудрий С.М., розглянувши

позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рен Енерджі"

про стягнення боргу в розмірі 14 261,41 грн. та розірвання договору №109-17 від 28.09.2017 року

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до товариства з обмеженою відповідальністю "Рен Енерджі" про стягнення боргу в розмірі 14 261,41 грн. та розірвання договору №109-17 від 28.09.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Рен Енерджі" було порушено зобов`язання щодо належного виконання умов договору оренди нерухомого майна в частині здійснення відшкодування орендних платежів.

Вивчивши подані матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вказані матеріали справи підлягають направленню до Господарського суду Чернігівської області за виключною підсудністю, при цьому суд виходить із наступного.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Так, за загальним правилом та приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, частиною 3 статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, що виникають зі спорів щодо нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 р. у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 р. у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Тобто, частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначає розширений перелік спорів, до яких застосовуються правила виключної підсудності

Судом зазначається, що зазначений спір безпосередньо стосується права користування нерухомим майном, оскільки предметом спору у даній справі, є стягнення заборгованості відповідача зі сплати орендних платежів за договором оренди №909-17 нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.09.2017 та розірвання зазначеного договору, саме за користування предметом зазначеного договору: нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення, розміщене в приміщеннях: у будівлі будинку матері та дитини загальною площею 15,4 кв.м., у будівлі гуртожитку-їдальні загальною площею 14,8 кв.м., у будівлі гуртожитку для засуджених №2 загальною площею 12,2 кв.м., у будівлі гуртожитку для засуджених №3(медична частина) загальною площею 15,8 кв.м., у будівлі гуртожитку для засуджених №1 (зі сховищем) загальною площею 25,7 кв.м., в адміністративній будівлі загальною площею 8,6 кв.м., у будівлі дисциплінарного ізолятору загальною площею 5,7 кв.м., у будівлі лазні, пральні, школи загальною площею 6,2 кв.м., у будівлі чергової частини загальною площею 8,9 кв.м., у будівлі складу ВІГЗ загальною площею 15,2 кв.м ., що розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Промислова, 38.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу якого виник спір, є місто Чернігів, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Чернігівської області.

За таких обставин, позовні матеріали підлягають направленню до господарського суду Чернігівської області.

Керуючись ст. 27, 31 ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до товариства з обмеженою відповідальністю "Рен Енерджі" про стягнення боргу в розмірі 14 261,41 грн. та розірвання договору №109-17 від 28.09.2017 року з доданими до неї матеріалами передати за підсудністю на розгляд до господарського суду Чернігівської області (14000, м. Чернiгiв, проспект Миру, 20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України.

Суддя С.М. Мудрий